Неоліт волинського Полісся
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
днє Поприпяття (де розташований названий памятник Камінь-ІІ), так, як це зробила О. Титова для ілюстрації контактів БДК та києво-черкаської культури [Титова, 1990, с. 2838].
Так само викликає певне застереження ще одна теза В. Ісаєнка, що в західній частині басейну (Припяті), де ранній неоліт виступає яскравіше, простежується вплив лінійно-стрічкової кераміки (на фазі нотній) [Исаенко, 1976а, с. 113]. Багаторічні роботи Г. Охріменка на цій території вагомих підтверджень такому припущенню ще не дали.
Наявні на Волинському Поліссі матеріали ВНК виказують її досить ранній вигляд, не виключено вони були одночасні з найранішими памятками Подніпровя, а також східнополіської культури, ранній період якої В. Ісаєнко окреслює 4500-4200-3500-3300 рр. до н. е. В цей же час зявляються і памятки західнополіського варіанту німанської культури [Исаенко, 1976а, с. 113-114].
Поділяючи думку Д. Телегіна, що існування ДДК окреслюється рамками середина V тис. до н. е. кінець III тис. до н. е. [Телегін, 1968, с.190203]. можна підтримати припущення В. Ісаєнка про довший період існування ДДК на півдні Білорусі до 1700 рр. до н. е. (східнополіської культури ДДС). Це ж саме можна сказати, переглядаючи кераміку стжижівської культури бронзового віку, де знаходимо елементи орнаменту ВНК [Свешников, 1990. С. 6874]. О. Титова розділяє неоліт Київщини на три періоди, а кожен з них на два підперіоди. На її думку, памятки києво-черкаської культури могли існувати з середини Vтис. до початку другої половини ІІІ тис. до н. е. [Титова, 1985, с. 15].
На думку дослідників (Д. Телегіна, О. Титової, В. Ісаєнка, Г. Охріменка), поліський неоліт дніпро-донецької культурної спільноти був тривалим явищем. За даними В. Ісаєнка, на памятці Юревичі пізньонеолітичні матеріали лежали поряд з уламками посуду, прикрашеними валиками, як у культурі багатоваликової Кераміки [Исаенко, 1976а, с. 112].
Другий період неоліту на Припятському Лівобережжі, за В. Ісаєнком, тривав з 35003300 до 25002300 рр. до н. е. Таким він був і для німанських, і для східнополіських памяток. У цей період німанська культура регіону накопичує елементи прибалтійських культур, збільшується кількість нарізного декору, властивого Нарві, відчувається вплив Культури Лійчастого Посуду [Исаенко, 1976а, с. 115; Коskо, 1990, s. 98]. Третій період 2500-2300-1800-1700 рр. до н. е. відзначається появою плоскодонного посуду, штрихуванням поверхні виробів, шнуровими орнаментами [Исаенко, 1976а, с. 115].
М. Чернявський ранній дубичанський період німанської культури відносить до IV тис. до н. е. і відзначає подібність кераміки, зокрема памятки Зацення (358060 рр. до н. е. ) до струмель-гастятинської та нарвської [Чарняускі, 1979, с. 7678]. Цим же часом датують дослідники ранній період гжебикової кераміки Польщі [Там само, с. 77]. На середньому лисогірському етапі німанська культура [Кеmpisty, 1972, s.411478] перебувала під впливом КЛП [Jastrzebski, 1980. S. 46: Коskо, 1990. S.301], а з початком II тис. до н. е. її домінування припиняється внаслідок приходу носіїв культур шнурової кераміки [Чарняўскі, 1979, с. 78].
На думку М. Чернявського, німанська та гжебикова культури на території Польщі проіснували до середини II тис. до н. е. і дали початок тшинецько-комарівській культурі [Свєшніков, 1974, с. 19; Свєшников, 1974а, с. 111: Чарняўскі, 1979 С. 78]. У формуванні цієї культури брали участь, напевно, і носії ВНК та СПК найпізніших памяток (див.табл.7) [Охріменко, 1993а, с. 382; для аналогії: Неприна, 1976, с. 138].
Оскільки ВНК, маючи багато спільного в господарстві та матеріальній культурі з неолітичними памятками Київського та Житомирського Полісся й східнополіською культурою, належала до ДДС, періодизаційні та хронологічні схеми Д. Телегіна, О. Титової, В. Ісаєнка взяті нами як відправні точки у зясуванні часових рамок волинської неолітичної культури. Підтверджують це і стратиграфічні спостереження, одержані з памяток у басейні Стиру.
Часові параметри неолітичних памяток Волинського Полісся якоюсь мірою можна визначати й за кремяним інвентарем, враховуючи появу або розвиток знарядь, але найкраще простежувати його на керамічних виробах, тим більше, що для широких ареалів характерні певні ознаки, які дозволяють зробити деякі узагальнення.
Ранній період. У зоні ВНК, як і на сусідніх територіях, кераміка раннього періоду мала простіші форми виробів: конусовидні горщики з прямими стінками і гострим чи округлим дном, одноманітнішу й біднішу орнаментацію, що включала гребінцеві відбитки, паралельні прокреслені лінії, сітчасту штриховку, ряди невеликих ямок. У тісто виробів додавали багато рослинності, яка була тоді головним компонентом. Пісок та шамот домішувалися рідше. В той час, як посуд на суміжних територіях випалювався слабше, від чого отримували сірий або темний колір, випал посуду ВНК був завжди якісним і однорідним, що засвідчує золотисто-коричневий колір. Стінки робилися тонкі, на зламі однобарвні.
Наскільки ранній неоліт ДДС подібний на значній території його поширення (судячи з кераміки), свідчить опис матеріалів поселення Ігрень8 у Надпоріжжі [Телегін, 1968, с. 37, 40]. Цей посуд тонкостінний, поверхня добре прогладжена. Орнаментований він гребінцем, прокресленими лініями, сіткою. Ранній дніпро-донецькій кераміці, зазначає далі Д. Телегін, також притаманний жовтий з відтінками колір та розчеси гребінцем, переважно зсередини [Телегін, 1968, с. 37]. Вищенаведений опис характеризує і ранню кераміку ВНК, виявлену біля Рознич (урочище Токуча гора), Малої Осниці (урочище Кравцьова гора). Перша з памяток є поселенням, другий пункт залишки житла. Датувати їх слід, напевне, другою половиною V