Національне відродження Болгарії наприкінці 18 та в першій половині ХIX століття
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
»гарії, Фракії і Македонії, за винятком міст: Варна, Месемврія, Анхіало, Созополь, Пловдив, Станімака, Одрін, Драма і Солунь. Патріарший синод не прийняв цього проекту. Тоді великий візир Алі-паша 28 лютого 1870 р. вручив болгарським представникам султанський ферман, котрим засновувалось незалежна болгарська православна церква (болгарський екзархат)[ ] Патріарх Георгій пішов у відставку, і на патріарший престол було обрано Антіма який обіцяв врегулювати болгарське церковне питання, чого, однаково, йому не вдалось досягти внаслідок складності виниклих у звязку з болгарським церковним питанням міжнародної обставини.
Болгарські делегати Ілларіон Макаріопольський, Панарет Пловдівський і Стоян Чомаков займали непримиримі позиції і не хотіли йти ні на якісь поступки. Ліва група болгарських церковних діячів в голові з Чомаковим, Славейковим наполягали на зупинені подальших переговорів з патріархом. Внаслідок різко загострившихся відносин між патріархій і болгарськими представниками патріарший синод зняв з митрополитських постів Іларіона Ловчанського і Панарета Пловдивського, а Іларіона Макаріопольського відлучив від церкви і вимагав від турецької влади їх заслання. Усі три болгарські ієрарха були заслані у Малу Азію у м. Ізмід. У звязку з цим у Константинополі і по всій Болгарії були болгаро-грецькі кровопролиття.
Заслані болгарські ієрархії були визволені турецькою владою. Воно дало болгарам дозвіл на обрання екзарха Болгарії.16 лютого 1872 р. першим болгарським екзархом був обраний Антім I.
Отже, наприкінці XVIII - I пол.XIX ст. відбувся поряд з національно-культурним відродженням і боротьба за незалежну церкву, що стає невідємної частиною національної боротьби болгарського народу. Особливістю національної боротьби болгар стало те, що боротьба за незалежну церкву тісно повязана з боротьбою за незалежність держави.
Висновки
Підкорення болгарських земель Османською імперією, відсутність найменших автономних прав, ставили економіку, політику, культуру Болгарії у залежність селян від поміщиків. Вони поділялися на категорії : здольщина, кесімджийство, робітник-батрак. Кожна з категорій повинна була нести повинність. Ця повинність лягла тяжким тягарем на селян.
Наприкінці XVIII - I пол.XIX ст спахійська військо-ленна система імперії остаточно розкладається, лени повністю переходять у володіння турецьких феодалів. Це приводить до масової втрати землі селянами. В цей же час у I пол.XIX ст. відбувається зростання болгарських міст, виникають мануфактури, відбувається піднесення торгівлі, що було викликано кризою в Османській імперії, занепадом військово-ленної системи. Це все призвело до створення у Болгарії єдиного внутрішнього ринку.
Що стосується російсько-турецьких війн, в яких брав участь болгарський народ, то вони вбачали в цій війні визволення болгарського народу з під гніту турецької влади.
Початок періоду Відродження повязаний з таким іменами, як: Паїсій Хілендарський, Софроній Врачанський, Петро Берон, Василь Апрілов, які виражали інтереси народу, боролись за болгарську мову, літературу. У своїх творах вони хотіли пробудити у болгарського народу патріотичні погляди. Їх діяльність почала давати певні результати збільшувалася кількість церковних шкіл, виникали читальні які уявляли собою культурно-просвітницьку організацію.
Поряд з тим, що іде боротьба за відродження літератури, мови, відбувається боротьба і за незалежність церкви, головним ворогом болгарського народу крім турецької влади, була і Константинопольська грецька патріархія.
Болгарський народ, висував свої вимоги: скасувати відправи грецькою мовою, організовувати управління церквою самостійно,заміна грецьких священиків на болгарських. Вони прагнули здобути свою незалежність, адже довгій час болгарський народ перебував у залежності від Османської імперії.
Список літератури
1. Андреев В.Д. История болгарской литературы - М., 1978.
2. Билунов Б.Н. Болгария и Россия : Сб. трудов Билунова Б.Н.- М., 1996.
3.Валев Л.Б. Исследования по новой и новейшей истории Болгарии.- М.,1986.
4. Всемирная история в 12-ти томах: Т.IV.- М., 1958.
5. Гандев Х.Фактори на болгарського въезраждане- София,1953.
6. Державин История Болгарии в 4-х томах: Т.IV.-М.,Л., 1948.
7. История Болгарии в 2-х томах:Т. II.- М.,1954
8. История южных и западных славян, В 2-х т- Т.1./Под ред.Матвеева Г.Ф. и З.С. Ненашевой.М., 2001.
9. Краткая история Болгарии. С древнейших времен до наших дней- М., 1987.
10.Косев Д. Новая история Болгарии. Курс лекцій- М.,1952.
11. Новая история стран Европы и Америки/ Под ред. Адо А.В.- М., 1986.
12. Новая история.Учебник для вузов/ Под ред.Юровского в 2-х частях. ч 1.-М., 1983.
13. Натан Ж. Болгарское возрождение- М., 1957.
14. Пашаева Н.М. Проблемное изучение славянского национального Возрождения. Книга как исторический источник- М., 1996.
15. Погодин Л. История Болгарии- М., 2002.
16. Ровняков А.А. В борьбе за свободу Болгарии- Л., 1980.
17. Улунян А.А. Деятели болгарского национального-освободительного движения XVII XIX вв.- М., 1996.
18. Яровий В.І. Історія західних та південних словян у XX ст. Курс лекцій.- К., 1996.