Національне відродження Болгарії наприкінці 18 та в першій половині ХIX століття

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

»гарії, Фракії і Македонії, за винятком міст: Варна, Месемврія, Анхіало, Созополь, Пловдив, Станімака, Одрін, Драма і Солунь. Патріарший синод не прийняв цього проекту. Тоді великий візир Алі-паша 28 лютого 1870 р. вручив болгарським представникам султанський ферман, котрим засновувалось незалежна болгарська православна церква (болгарський екзархат)[ ] Патріарх Георгій пішов у відставку, і на патріарший престол було обрано Антіма який обіцяв врегулювати болгарське церковне питання, чого, однаково, йому не вдалось досягти внаслідок складності виниклих у звязку з болгарським церковним питанням міжнародної обставини.

Болгарські делегати Ілларіон Макаріопольський, Панарет Пловдівський і Стоян Чомаков займали непримиримі позиції і не хотіли йти ні на якісь поступки. Ліва група болгарських церковних діячів в голові з Чомаковим, Славейковим наполягали на зупинені подальших переговорів з патріархом. Внаслідок різко загострившихся відносин між патріархій і болгарськими представниками патріарший синод зняв з митрополитських постів Іларіона Ловчанського і Панарета Пловдивського, а Іларіона Макаріопольського відлучив від церкви і вимагав від турецької влади їх заслання. Усі три болгарські ієрарха були заслані у Малу Азію у м. Ізмід. У звязку з цим у Константинополі і по всій Болгарії були болгаро-грецькі кровопролиття.

Заслані болгарські ієрархії були визволені турецькою владою. Воно дало болгарам дозвіл на обрання екзарха Болгарії.16 лютого 1872 р. першим болгарським екзархом був обраний Антім I.

Отже, наприкінці XVIII - I пол.XIX ст. відбувся поряд з національно-культурним відродженням і боротьба за незалежну церкву, що стає невідємної частиною національної боротьби болгарського народу. Особливістю національної боротьби болгар стало те, що боротьба за незалежну церкву тісно повязана з боротьбою за незалежність держави.

 

Висновки

 

Підкорення болгарських земель Османською імперією, відсутність найменших автономних прав, ставили економіку, політику, культуру Болгарії у залежність селян від поміщиків. Вони поділялися на категорії : здольщина, кесімджийство, робітник-батрак. Кожна з категорій повинна була нести повинність. Ця повинність лягла тяжким тягарем на селян.

Наприкінці XVIII - I пол.XIX ст спахійська військо-ленна система імперії остаточно розкладається, лени повністю переходять у володіння турецьких феодалів. Це приводить до масової втрати землі селянами. В цей же час у I пол.XIX ст. відбувається зростання болгарських міст, виникають мануфактури, відбувається піднесення торгівлі, що було викликано кризою в Османській імперії, занепадом військово-ленної системи. Це все призвело до створення у Болгарії єдиного внутрішнього ринку.

Що стосується російсько-турецьких війн, в яких брав участь болгарський народ, то вони вбачали в цій війні визволення болгарського народу з під гніту турецької влади.

Початок періоду Відродження повязаний з таким іменами, як: Паїсій Хілендарський, Софроній Врачанський, Петро Берон, Василь Апрілов, які виражали інтереси народу, боролись за болгарську мову, літературу. У своїх творах вони хотіли пробудити у болгарського народу патріотичні погляди. Їх діяльність почала давати певні результати збільшувалася кількість церковних шкіл, виникали читальні які уявляли собою культурно-просвітницьку організацію.

Поряд з тим, що іде боротьба за відродження літератури, мови, відбувається боротьба і за незалежність церкви, головним ворогом болгарського народу крім турецької влади, була і Константинопольська грецька патріархія.

Болгарський народ, висував свої вимоги: скасувати відправи грецькою мовою, організовувати управління церквою самостійно,заміна грецьких священиків на болгарських. Вони прагнули здобути свою незалежність, адже довгій час болгарський народ перебував у залежності від Османської імперії.

 

Список літератури

 

1. Андреев В.Д. История болгарской литературы - М., 1978.

2. Билунов Б.Н. Болгария и Россия : Сб. трудов Билунова Б.Н.- М., 1996.

3.Валев Л.Б. Исследования по новой и новейшей истории Болгарии.- М.,1986.

4. Всемирная история в 12-ти томах: Т.IV.- М., 1958.

5. Гандев Х.Фактори на болгарського въезраждане- София,1953.

6. Державин История Болгарии в 4-х томах: Т.IV.-М.,Л., 1948.

7. История Болгарии в 2-х томах:Т. II.- М.,1954

8. История южных и западных славян, В 2-х т- Т.1./Под ред.Матвеева Г.Ф. и З.С. Ненашевой.М., 2001.

9. Краткая история Болгарии. С древнейших времен до наших дней- М., 1987.

10.Косев Д. Новая история Болгарии. Курс лекцій- М.,1952.

11. Новая история стран Европы и Америки/ Под ред. Адо А.В.- М., 1986.

12. Новая история.Учебник для вузов/ Под ред.Юровского в 2-х частях. ч 1.-М., 1983.

13. Натан Ж. Болгарское возрождение- М., 1957.

14. Пашаева Н.М. Проблемное изучение славянского национального Возрождения. Книга как исторический источник- М., 1996.

15. Погодин Л. История Болгарии- М., 2002.

16. Ровняков А.А. В борьбе за свободу Болгарии- Л., 1980.

17. Улунян А.А. Деятели болгарского национального-освободительного движения XVII XIX вв.- М., 1996.

18. Яровий В.І. Історія західних та південних словян у XX ст. Курс лекцій.- К., 1996.