Національна економіка України та тенденції її розвитку
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?нцепцій і понять, зокрема концепцій і понять нейтралітету та позаблоковості.
Новітня ситуація характеризується зближенням російської та євроатлантичної стратегічних ліній, а також наслідками такого зближення. Ця обставина відкриває як нові можливості, так і нові проблеми для України: виникла потреба у розробці нової стратегії, а з цим і необхідність зважувати та вирішувати новий комплекс проблем.
Одна з таких проблем повязана з питанням про доцільність подальшої позаблоковості України. Зміст позаблоковості перегукується зі змістом нейтралітету.
Нейтралітет, як одна з форм позаблоковості в одному з його численних варіантів (евентуальний, постійний, озброєний, конструктивний, активний, позитивний тощо) та позаблоковості зумовлюють одну з фундаментальних зовнішньополітичних стратегій або стратегій національної безпеки. Зовнішньополітичні орієнтації також безпосередньо впливають на структурно-функціональні характеристики міжнародних систем.
З точки зору політичного реалізму саме створення і розпад союзів, блоків і альянсів є основним інструментом підтримкм балансу сил і динамічної стабільності міжнародних систем глобального і регіонального ріня. Між тим існуюча методологічна, а, часом, і правова невизначеність вищезгаданих категорій, відсутність загальновизначеної термінологічної диференціації часто спричинюють серйозні помилки при спробах імплиментації в життя заснованих на них зовнішньополітичних стратегій національної безпеки. Це особливо небезпечно для країн, які з тих чи нших причин ще не визначали чітко своїх геополітичних і зовнішньополітичних пріоритетів і орієнтирів.
Нейтральним у міжнародному праві традиційно називають зовнішньополітичний курс країни, який характеризується неучастю цієї країни у війні між іншими державами, відмовою від військової допомоги сторонам, що перебувають у стані конфлікту, а також не входженням до військових блоків у мирний час.
Несамостійний статус України за часів Російської імперії, а пізніше СРСР повністю вилучав будь-які самостійні зовнішню чи військову політики. Питання про зовнішньополітичні орієнтації України, її статус, як субєкта міжнародних відносин, виникли лише після проголошення незалежгості України.
З найбільш загальних геополітичних міркувань спектр альтернатив політики України щодо міжнародного оточення і структур євроатлантичної безпеки є досить широким.
- Опора на власні сили
- Приєднання до одного з існуючих блоків чи альянсів
- Створення регіональних структур безпеи в рамках більш широкої архітектури європейської безпеки
Нейтралітет або позаблоковість можуть бути такої форми:
А) продовження підтримки існуючого статусу самопроголошеної позаблоковості;
Б) постійний нейтралітет, гарантований великими держами або Радою Безпеки ООН;
В) “активний” нейтралітет, “особливі” відносини з НАТО, орієнтація на європейську інтеграцію з приєднанням до ЄС і участю в європейських структурах безпеки.
Насьогодні найбільш раціональним варіантом є останній. “Активний нейтралітет” передбачає статус, подібний до статусу Швеції в її відносинах з європейськими структурами безпеки. У цьому випадку формально нейтральна Україна поступово і планомірно підвищуватиме півень своєї кооперації з НАТО в рамках РЄАП, ПЗМ і відносини “особливого партнерства”.
Можна стверджувати, що політика нейтралітету і позаблоковості була правильним і єдино можливим виборои України у 1991 році. Але вона вже не може розглядатися як доцільна і раціональна у майбутньому. У найближчий перспективі Україна на межі хіткнення конкуруючих геополітичних інтересів двох цивілізаційних просторів як позаблокова держава історично приречена на втрату свого статусу або добровільно, або примусово. Про що обєктивно свідчить міжнародний досвід.
Ми бачимо, що кожен з шляхів інтеграції економіки України в світову має як плюси так і мінуси. Нагальною потребою на сьогоднішній день є не втратити можливість і зіграти на геополітичних інтересах наших сусідів з максимальною вигодою для України.Минулий і сьогоднішній стратегічні курси України і розклад сил у європейському і світовому геополітичному просторі ще дають їй можливість увійти до цивілізаційного простору повноправним членом пострадянських, європейських і євроатлантичних структур.
Висновок
У сучасних умовах глобалізації економічного життя розвинуті країни, де наука виконує роль головного економіко-відтворювального фактора, забезпечують свій розвиток за рахунок вдосконалення існуючих технологій, техніки та використання принципово нових наукових досягнень. Міжнародний технологічний та науковий обмін, трансфер інтелектуального потенціалу одна з ознак нашого часу.
Україна на початку ринкових перетворень мала значні можливості для розвитку своєї економіки, зокрема в науково-технологічній сфері. Було створено науково-технічний потенціал, який за багатьма характеристиками відповідав рівню розвинених країн світу. З окремих наукових напрямів, наприклад, з матеріалознавства, теоретичної фізики, математики, зварювального виробництва, біотехнологій Україна і зараз зберігає провідні позиції у світі.
Протягом останніх років на державному рівні здійснено низку важливих заходів у напрямі поліпшення державної науково-технічної політики. Верховною Радою схвалена нова Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України.
В Україні пов?/p>