Національна економіка України та тенденції її розвитку
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
ливостей структури пропозиції має додаткові специфічні риси. Насамперед, це низька ліквідність цього ринку: щодо загальної кількості пропозицій кількість укладених угод коливається від нуля до 35 %. Стосовно обсягу пропозицій (сукупної ціни продавця) спостерігається ще нижча ліквідність: сума укладених угод становить 0-15 % обсягу пропозицій.
Низька ліквідність ринку акцій крім малої кількості оборотів характеризується ще й істотною відмінністю цін пропозицій на різних біржах, великими розривами між цінами продавців і покупців, різкими конюнктурними коливаннями курсів акцій бірж. Це надає ринку акцій дуже нестійкого характеру.
У цілому низька ліквідність організованого ринку акцій із спонтанними сплесками спекулятивної конюнктурної активності визначається відсутністю вторинного ринку, роль якого і мають відіграти фондові біржі.
В умовах інфляції, що посилюється, і загальної економічної нестабільності починаючи з 1992 р. достатньою стабільністю відзначається ринок комерційних банків. До основних характеристик цього ринку належать:
жорстке регулювання ліквідності комерційних банків Центральним банком;
широка диверсифікація вкладень, що забезпечує зберігання капіталу й одержання середньої норми прибутку всіма акціонерами банку;
можливість формування активного, тобто біржового, вторинного ринку, оскільки банки створюються в основному як акціонерні товариства відкритого типу.
Розглянуті факти, що визначають стабільність ринку акцій банків, набувають зовнішнього вираження у формі динаміки курсів цих акцій. Для них характерні, як правило, невеликий розрив між ринковим курсом і номінальною вартістю, стійке, хоча й повільне, підвищення ринкового курсу. Таким чином, капіталізована оцінка фінансового капіталу банків у цілому відповідає ефективності вкладень банківських ресурсів (позичкового капіталу).
У звязку з приватизацією, зокрема й у формі акціонування, має швидше розвиватися ринок акцій виробничих підприємств (підприємств нефінансового сектору). Первинний ринок акцій цих підприємств в Україні невеликий. Як зазначалося, акції розміщують в основному самі емітенти без посередництва бірж і банків. Відбувається це у формі конкурсу заявок.
Активізації вторинного ринку акцій українських відкритих акціонерних товариств нефінансового сектору перешкоджають загальноекономічна криза і процеси структурної перебудови. Ці чинники істотно знижують прибутковість названих акцій. За умови зберігання нестабільності грошового ринку виплата дивідендів у гривнях втрачає сенс. Водночас на хвилі інфляції підвищуватиметься ринковий курс цих акцій як вираження вартості матеріального паю акціонера в капіталі підприємства. Дивіденди виплачувати доцільно або в матеріальній формі, або у валюті. Таким чином, динаміка ринку акцій підприємств нефінансового сектору визначатиметься здійсненням заходів фінансової стабілізації у поєднанні з процесами приватизації (структурної перебудови).
Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України
Україна не здобула серйозних досягнень у забезпеченні національної конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. Згідно з оцінкою Всесвітнього економічного форуму, що міститься в Глобальному звіті про конкурентоспроможність 2007-2008(The Global Competitiveness Report 2007-2008), рейтинг глобальної конкурентоспроможності України в 2007 році знизився з 69-ї до 73-ї позиції( але при цьому вона випередила двох членів Євросоюзу Румунію та Болгарію). Індекс глобальної конкурентоспроможності оцінює 131 країну за девятьма критеріями, що охоплюють понад 100 індикаторів продуктивності та ефективності їх економік. Ураховуються ступінь розвитку таких економічних параметрів, як інституції, інфраструктура, макроекономіка, охорона здоровя, освіта, ефективність ринків, технологічне оснащення, бізнесове середовище та інноваційна сфера. У даному контексті Україні бракує й системних реформ, що також впливає на низькі оцінки. Найбільш конкурентоспроможною є економіка США( 1-ше місце), 2-ге місце посідає Швейцарія. За якою йдуть Данія, Швеція, Німеччина, Фінляндія та Сінгапур.
Порівняння між Україною та її сусідами дає можливість зрозуміти важливу роль членства в ЄС у розвитку конкурентоспроможності, причому не обовязково позитивну. Наприклад, Польща у 2007 році перемістилася з 48-ї позиції на 51-шу, а Румунія посіла останнє для країн ЄС місце 74-те. Інші країни, наприклад Туреччина, виграли від надання статусу кандидата у Євросоюз, про що свідчить її переміщення на сім позицій угору в рейтингу. Зміни рейтингу в 2006-2007 роках для деяких країн світу ілюструють дані таблиці.
Таблица 1.4 Індекс глобальної конкурентноспроможності деяких країн у 2006 - 2007 роках
КраїнаРейтинг20062007США61Швейцарія12Данія43Фінляндія26Сінгапур57Естонія2527Польща4851Туреччина6053Росія5958Україна6973
Падіння рейтингу України повязано, крім іншого, з низькою продуктивністю національної економіки, хоча і констатується зростання ВВП. Треба зауважити, що даний рейтинг складається, перш за все, для урядів країн,а не для приватних інвесторів, тому впливає на оцінку політиків, а не на мотивацію або рішення приватного бізнесу.
Для України було виділено як конкурентні переваги, так і барєри. До переваг віднесено гідну вищу освіту, тобто університети(17-те місце), розмір державного боргу(17-те місце), вартість робочої сили(26-те місце), залізн