Амортизаційна політика підприємства

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

ї з використанням того або іншого необоротного активу.

  1. Методи, передбачені податковим законодавством

Порядок нарахування амортизації в податковому обліку регламентований ст.8 й 9 Закону про податок на прибуток й полягають в наступному: [1]

  1. принципи й механізм нарахування амортизації єдині для всіх платників податку на прибуток незалежно від форми власності й органзаційно-правової форми господарювання;
  2. передбачено спрощену класифікацію основних фондів по групах;
  3. при визначенні балансової вартості основних фондів враховуються витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію й інші види поліпшення основних фондів, а також фактично нарахована сума амортизації;
  4. стосовно груп 2, 3 й 4 основних фондів використовується груповий метод визначення балансової вартості відповідної групи й розрахунку амортизаційних відрахувань;
  5. установлено єдині для кожної групи основних фондів (і для всіх платників) норми амортизаційних відрахувань.

Для податкового обліку амортизація є окремою статтею, що зменшує оподатковуваний дохід. Відповідно до Закону про податок на прибуток під терміном амортизація основних фондів мається на увазі поступове віднесення витрат на їхнє придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоректованого доходу платника податків у межах норм амортизаційних відрахувань.

Обєктом для нарахування амортизації відповідно до п. п.8.1. 2 ст.8 Закону про податок на прибуток є витрати, повязані з:

а) придбанням основних фондів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання худоби й придбання, закладку й вирощування багатолітніх насаджень до початку плодоносіння;

б) самостійним виготовленням основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті виготовленням таких основних фондів;

в) проведенням всіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації й інших видів поліпшення основних фондів;

г) капітальним поліпшенням землі, не повязаним з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Згідно з п. п.8.3. 1 ст.8 даного Закону сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначається шляхом застосування норм амортизації, визначених п.8.6 ст.8 Закону про податок на прибуток, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Таким чином, для основних фондів групи 1 нарахування амортизації здійснюється з наступного кварталу після введення їх в експлуатацію, а для основних фондів груп 2, 3 й 4 з кварталу, що є наступним за кварталом оприбуткування матеріальних цінностей, які входять до складу цих груп незалежно від фактичного здійснення розрахунків за такі основні фонди.

Основні фонди, що підлягають амортизації відповідно до Закону про податок на прибуток, підрозділяються на чотири групи залежно від цільового призначення й функцій, що виконують. Виходячи з такого розподілу, визначений порядок віднесення обєктів і норми нарахування амортизації окремо по кожній групі:

  1. група 1 2 процента;
  2. група 2 10 процентів;
  3. група 3 6 процентів;
  4. група 4 15 процентів.

Відповідно до положень Закону про податок на прибуток базою для нарахування амортизації є балансова вартість відповідної групи основних фондів (для групи 1 окремого обєкта) на початок звітного кварталу (далі розрахунковий квартал). При цьому сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного з розрахункових кварталів, що входять у такий звітний період. [1]

Балансова вартість групи основних фондів (окремого обєкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу для нарахування амортизації розраховується по формулі:

 

(1.11)

 

де а розрахунковий квартал;

а 1 попередній квартал перед розрахунковим кварталом;

балансова вартість групи (окремого обєкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

балансова вартість групи (окремого обєкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернзацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого обєкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Для балансової вартості обєктів основних фондів групи 1 п. п.8.3. 7 ст.8 Закону про податок на прибуток установлена гранична величина сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при досягненні якої нарахування амортизації припиняється. Залишкова вартість такого обєкту відноситься до складу валових витрат відповідного податкового періоду, а вартість такого обєкту прирівнюється нулю.

Що стосується обліку балансової вартості основних фондів груп 2, 3 й 4, то на відміну від основних фондів групи 1 він ведеться по сукупній балансовій вартості відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. Нарахування амортизації для основних фондів груп 2, 3 й 4 відповідно п. п.8.3.8 ст.8 Закону про пода?/p>