Мультидисциплінарний підхід в корекції маніакально-депресивного психозу
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
? в два етапи. На першому етапі вивчаються обєктивні свідчення про хворого і батьків, уточнюється склад сімї, характер відносин між членами сімї. Слід також вияснити, хто лідер в сімї, до кого із членів сімї хворий ставиться вибірково; які соціальні умови, ставлення до праці, навчання, загальним обовязкам, релігійності.
Важливе місце повинно відводитись виясненню характеру виховання (правильне, недостатнє, строге, використання фізичних покарань, виховання по типу кумира сімї або попелюшки).
На першому етапі сімейної психотерапії важливим являється також вивчення особливостей особистості хворого, для чого можна використовувати експериментально-психологічні методи. Серед останніх слід віддати перевагу методикам Кеттела і Розенцвейга, які адаптовані для використання в практиці м.д.п.
На другому етапі сімейної психотерапії проводиться реконструкція сімейних відносин, направлена на зняття напруженої конфліктної атмосфери в сімї, нейтралізацію патогенної ролі окремих членів сімї. Для цього досліджуються причини кризової ситуації. В бесідах з батьками розглядаються причини конфліктних відношень; створюються шляхи їх адекватного вирішення.
Особливо важливим являється проведення такої роботи у відношенні депресивних хворих з суіцидальними думками і тенденціями, навіть якщо вони носять рудиментарний, незавершений характер. У таких випадках першочерговим в психотерапії являється звільнення від емоційної нагрузки, переопрацювання лише актуальної проблематики з ціллю швидшого розвязання конфлікту в сімї, так як суіцидальні тенденції у хворих часто виникають імпульсивно, в момент напружених переживань з приводу значимої для хворого життєвої ситуації.
В ряді випадків відмічаються значні важкості вирішення сімейного конфлікту не лише субєктивного, але й обєктивного характеру. Це потребує використання окрім психотерапії також мір соціальної допомоги.
Лікування хворих дітей з неблагополучних по алкоголізму сімей повинно включати в обовязковому порядку сімейну психотерапію з вимогою лікування батьків по приводу алкоголізму, якщо їх алкоголізація досягла степеня хвороби з тим, щоб біологічні методи терапії депресивних станів у дітей виявлялися достатньо ефективними.
При лікуванні м.д.п. психотерапія включає в систему біологічне лікування, так як при цьому стан хворих повязаний не стільки з різними феноменами особистісно-психологічної природи, скільки з органічними чи ендогенно-обумовленими порушеннями.
У хворих з такими порушеннями достатньо ефективною виявляється індивідуальна (частіше раціональна) психотерапія, що, одначе, не виключає необхідності проведення групової форми психотерапії, якою являється ігрова.
Слід також відмітити, що у таких хворих дітей психотерапевтичні дії слід починати з другого тижня лікування антидепресантами і іншими засобами біологічної терапії для захисту і спокою на початку курсу лікування і для створення більш приємного фону для психотерапії на етапі початку фармакологічної дії антидепресантів.
Таким чином, вага психотерапевтичних методів в загальній схемі лікування дітей м.д.п. розрізняється в залежності від того, в структурі якого захворювання ці порушення зустрічаються.
Психотерапія повинна займати провідне місце в системі лікувальних методів м.д.п.
2.3 Терапія світлом підвищеної інтенсивності
Для одержання лікувального ефекту необхідна освітленість не менше 2600 і не більше 8000 люкс. Дана освітленість досягається шляхом застосування ламп розжарювання, які розміщують на стелі палати. Освітленість вимірюється люксметром (Ю-116) з фотоелементом (Ф55С) і використанням насадок (все входить в комплект прибору).
В кімнаті розмірами 332,8м на стелі, на висоті 2,5м від підлоги розміщують 27 ламп розжарювання по 200 Вт для кожної і розміщують три ліжка (по куткам кімнати і посередині). При такому розміщенні джерело світла в положенні лежачи на крайніх ліжках досягає освітленості 2600 люкс, в центрі 3500 люкс, в положенні сидячи на рівні очей освітленість наближається до 5000 люкс, в положенні стоячи поряд з крайніми ліжками 6000 люкс, в центрі близько 8000 люкс. Для збільшення кількості хворих в кімнаті допустимо розміщення декількох стільців.
Після включення джерела світла в кімнату приводять хворих, які протягом сеансу терапії, по своєму баченню, можуть ходити, лежати чи сидіти на ліжку, тобто знаходяться в режимі вільної поведінки. Від хворих вимагається на час процедури не залишати межі кімнати, не закривати очі, а для запобігання звикання до світла періодично, один раз в три хвилини, дивитись протягом секунди на лампи. Тривалість одного сеансу від 1,5 до 3 год. Після цього світло виключається. Терапія світлом може проходити в будь-який час доби, як щоденно, так і з перервами. Час проведення, режим і кількість сеансів залежить від структури депресії і клінічного ефекту. Максимальна кількість сеансів 15.
Світло містить тепловий ефект (температура в кімнаті, залежно від тривалості сеансу, коливається від 30 до 40С). Електромагнітною дією ця терапія світлом не володіє напруженість електричного і магнітного полів в процедурній кімнаті нижча реєстраційної чутливості вимірюючих приладів, напруженість магнітного поля менша 0,08 А/м, а електричного 0,1 кВ/м.
До і після сеансу, поряд з психопатологічними признаками, належать звіту вегетативні реакції АД, частота пульсу, орто- і кліностатичні проби, рефлекс Амнера, індек?/p>