Модель адміністративного судочинства Австрії
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
і не існує законодавчої компетенції австрійських федеральних земель. ЗпСС регулює правове становище всіх суддів досить змістовно: містить, наприклад, також і положення стосовно оплати праці суддів, відпочинку та особливих відпусток, дисциплінарного права відносно суддів. ЗпСС містить у 135 початкове регулювання службових відносин на посаду судді. Підстава для цього міститься в структурі австрійської освіти юристів (Федеральний закон про вивчення правової науки від 2 березня 1978 року). Науково-правовий диплом про освіту в одному з університетів є в Австрії єдиним. До цього долучається відповідно за професійною метою, докторське навчання для університетської діяльності або навчання кандидатів в органах управління, в судах, у нотаріусів або адвокатів. У звязку з цим виникає потреба в особливому законодавчому регулюванні для кандидатів на посаду судді, освіта яких потребує судової практики ( 2 абз. 1 ЗпСС у поєднанні з Законом про практикантів у праві від 15 грудня 1987 року).
Суддею може бути тільки та особа, що склала іспит на суддівську службу під час закінчення чотирирічної суддівської підготовчої служби, 26 абз. 1 речення 1 ЗпСС До підготовчої служби належить також і перебування в прокуратурі та на практиці в адвоката ( 9, 9а ЗпСС). Іспиту на суддівську службу відповідають: адвокатський іспит, але тільки після додаткового контрольного іспиту; призначення на університетське професорство на науково-правовому факультеті одного з австрійських університетів, але вже без такого іспиту. Проте професор повинен бути призначеним на посаду відповідно до науково-правового фаху (приватне право, торговельне право тощо; це не стосується правової соціології, політики тощо). Іспит, що був складений для зайняття посади нотаря, вважається недостатнім. Іспит на суддівську службу та адвокатський іспит змістовно узгоджені між собою.
Посада судді не поєднується в Австрії з мандатом Національної ради (Бундестаг). Тому суддя на час передвиборної боротьби офіційно відстороняється відповідно до 79 абз. 1 ЗпСС від цієї посади, а також і на час прийняття мандату відповідно до 79 абз. 2 ЗпСС. Члени подружжя та родини не можуть одночасно бути судцями в одному суді, 34 ЗпСС. Родинні стосунки або шлюбні відносини, які виникли після призначення, передбачають необхідність офіційного переводу. Надалі суддею може бути тільки той, хто до цього часу мав чесне життя.
Судді є незалежними. Цей принцип визначений у статтях 86 і 87 Ф-КЗ, але не в ЗпСС. Із спільної дії двох статей австрійський суд витлумачує незалежність при розгляді справ та особисту незалежність. "Суддя повинен як з фактичної, так і з правової точки зору здійснювати правосуддя незалежно від волі управління. Це в першу чергу означає свободу від вказівок. Конституційний суд виводить з цього також і відсутність можливості звільнення або переведення судді. Забезпеченню особистої незалежності слугують також і положення 77100 ЗпСС про зміни до його застосування, до службових відносин до закінчення службових відносин. Конституційний суд Австрії частково визнав такими, що суперечать Конституції, змінене з часом положення 77 абз. 1 ЗпСС, яке надавало можливість переводити суддю до будь-якого округу вищого земельного суду, де в цьому була потреба. Регулювання було змінене. Тепер переведення допускається тільки для планового, відповідно за діяльністю, заміщення іншого судді, яке відповідним чином повинно бути підстереженим.
Поряд із зовнішньою незалежністю забезпечується також і внутрішня незалежність. До цього належить прийнятна оплата праці судді. ЗпСС регулює участь сенатів по персоналу в процедурі призначення на суддівські посади. Нарешті, треба згадати обовязки, які випливають з 57 ЗпСС, які зобовязують суддю до відповідності його честі та гідності його посаді з тим, щоб він сам не спричинив небезпечні підстави для його незалежності. Підвищені вимоги до побічної діяльності, яка може спричинити підозри в незалежності судді. Питання партійно-політичній діяльності судді ще дискутується, але законодавство не містить заперечень проти наявності політичних уподобань у судді.
Судді перебувають під службовим наглядом Федерального міністра юстиції. Носіями службового нагляду є президенти Верховної судової палати, Вищого адміністративного суду та вищих земельних судів.
У межах загального службового нагляду відповідні установи нагляду можуть спостерігати за діяльністю їх суддів і впливати на те, щоб вони чемно виконували свої службові обовязки. Зокрема, це закріплено в 57 абз. 1 ЗпСС, який вимагає від суддів повного їх присвячення відповідним службовим завданням. При цьому треба звертати увагу на суддівську незалежність: з одного боку, забороняється робити вказівки стосовно вирішення правових спорів, з іншого не виникає заперечень стосовно отримання завдань у зовнішній галузі (наприклад, вказівка щодо підвищення кваліфікації). Установа нагляду має також право вимагати від судді дотримання призначених строків на прийняття рішень.
Судді дисциплінарно відповідають за їхню загальну службову та позаслужбову поведінку. Порушення службових і посадових обовязків, які більш конкретно розписані в 57 ЗпСС і тягнуть дисциплінарні або адміністративні покарання. Дисциплінарні покарання закріплюються в особистій справі, адміністративні покарання туди не заносяться.
Службове покарання щодо судді може бути винесено тільки судом у дисциплінарних справах. Дисциплінарними с