Методичні особливості розвитку фізичних здібностей юних гімнастів
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
е середніх, то навіть високі темпи розвитку не дозволять підвищити спортивний результат до необхідного рівня. Однак орієнтація на темпи зростання спортивних показників у процесі відбору дітей і підлітків виправдує себе за умови обліку індивідуальних особливостей біологічного віку дітей і підлітків. Таким чином, тільки відносно високий вихідний рівень розвитку фізичних якостей і оптимальний темп їхнього приросту з урахуванням біологічного віку дадуть можливість зробити надійний прогноз про перспективність того або іншого спортсмена.
Методи відбору тісно звязані з етапами багаторічної спортивної підготовки. За даними Н. Л. Мінаєвої, основними етапами системи відбору в спортивній гімнастиці є: первинний відбір з 10 років; передолімпійський відбір 13 14 років (хлопчики), 12 років (дівчатка); олімпійський відбір 17 років (юнаки), 15 років (дівчатка).
При прогнозі здібностей гімнастів важливе значення мають показники, що характеризують рівень і темпи росту фізичних якостей у кожній віковій групі: сила мязів, швидкісно-силові якості, силова витривалість, гнучкість (рухливість у суглобах). Для гімнастів характерні консервативність відносної мязової сили і гнучкості, їх висока прогностична значимість при відборі дітей для занять спортивною гімнастикою. Окремі гімнасти різних вікових груп мають такі ж показники відносної мязової сили, рухливості в суглобах, як і майстри спорту міжнародного класу. Між цими показниками і ростом спортивно-технічної майстерності мається тісний взаємозвязок, що зберігає своє значення в різних вікових періодах і є надійним критерієм при визначенні перспективності гімнастів.
І. М. Колотилова установила, що високі досягнення гімнасток значною мірою обумовлені відносними силовими показниками наступних мязових груп: згиначів і разгибателей стегна, гомілки, стопи і разгибателей плеча, передпліччя. На спортивний результат впливають абсолютна і відносна статична витривалість згиначів і разгибателей тулуба, згиначів гомілки і разгибателей стегна.
Рівень фізичної і технічної підготовленості спортсменів визначається шляхом тестування, специфічного для кожного виду спортивних ігор. Важливе значення має виявлення ігрової ефективності спортсмена, про яку судять по ряду показників: активність, результативність, ефективність взаємодії гравців, допущені помилки, час гри.
За даними М. С. Бриля, перший етап відбору (первинний відбір) у спортивних іграх здійснюється з у до 910 років, перспективний відбір з 11 12 років. На першому етапі відбору у відділення спортивних ігор ДЮСШ першорядне значення має визначення здатності дітей і підлітків до взаємодії, орієнтуванню, швидкості дій, ініціативності і наполегливості, раціональності оперативних рішень, концентрації уваги і координації рухів. Кращим засобом такої діагностики є модельні тести, побудовані на моделях рухливих ігор. М. С. Бриль показав, що ігри найбільш підходяща форма виявлення індивідуальних здібностей дітей і підлітків: гри сприяють проявові функцій у тих сполученнях, що складають структуру рухової обдарованості. Крім того, ігри природний вид діяльності молодших школярів. Ігри вимагають того оптимального рівня мотивації, що позитивно відбиває на надійності тестових оцінок.
Рівень фізичної підготовленості дітей і підлітків виявляється шляхом тестування їх основних фізичних якостей.
2.2 Особливості розвитку фізичних здібностей
Рухові здібності так, чи інакше завжди проявляються в руховій дії. Для того щоб виконати складну гімнастичну вправу необхідно максимально проявити швидкісну силу тут ми маємо справу з силовим хистом. Для того, щоб виконати звязку елементів необхідний прояв рухової витривалості, а так як вправи виконуються дуже точно за просторовими, часовими і силовими характеристиками, то не останнє місце займають координаційні здібності спортсменів.
Прояв бистроти в гімнастиці безпосередньо повязаний зі швидкісною силою і залежить від неї. Швидкісна сила один із головних факторів, що обумовлюють бистроту. Особливо цей вплив проявляється при виконанні рухів звязаних із зміною положення тіла в просторі, а також переключення із однієї дії на іншу за відсутністю значного зовнішнього опору.
Координація рухів згідно критеріїв її оцінки взаємозвязана з проявом бистроти, сили і гнучкості. Удосконалення здібності диференціювати часові характеристики руху, виконання завдань з мінімальним збільшенням швидкості позитивно впливає на розвиток бистроти. Удосконалення здібності диференціювати силові характеристики руху впливає на розвиток сили. Удосконалення здібності диференціювати просторові характеристики руху вимагає і підвищення активної гнучкості.
Процес розвитку сили і рухової витривалості зумовлений особливостями функціонування організму. Як зазначалося вище, розвиток витривалості супроводжується морфофункціональними змінами мязової системи, що переслідують одну мету збільшити потужність переробки проміжних продуктів метаболізма у мязових волокнах І типа. Такий розвиток можливий лише у тому випадку, якщо поєднується робота силової спрямованості і робота на витривалість. Так як після довготривалої силової роботи (не менше 30 хвилин) у мязах накопичується значна кількість лактата, то після неї повинна бути робота спрямована на часткове споживання лактата у мязових волокнах І типа. У гімнастиці такими вправами можуть бути кільцеві звязки вправ на снаря?/p>