Методичні основи роботи над словотворчими афіксами у контексті розділу "Будова слова" у 4 класі
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
які працюватимуть після вас, взагалі не треба було думати про фундамент [50, 445]. Він радив учителям проводити найрізноманітніші вправи, в яких потрібні орфограми часто повторюються. Ще раз підкреслюємо, говорив В.Сухомлинський, дуже велике значення має ігровий матеріал у процесі навчання [там же, 446].
Проблеми, які стосуються практичного володіння словотворчими засобами рідної мови, а також готовності учнів початкових класів до вивчення морфемної будови слова, досліджували такі вчені, як Л. Айдарова, О. Гвоздєв, М. Львов, Т. Рамзаєва та ін.. Результатом пошуків учених стала розробка системи вивчення морфемної будови слова та елементів словотвору на уроках рідної мови в початкових класах, теоретичне обґрунтування методичних рекомендацій щодо організації систематичних словотворчих вправ. Найчастіше це синтетичні завдання, добір споріднених слів, конструювання похідних лексичних одиниць за допомогою різних словотворчих засобів.
Як зазначає З.Потіха, у практиці початкового навчання рідної мови доцільно виробляти у молодших школярів елементарне уміння аналізувати словотворчу структуру слова. Під час вивчення розділу Будова слова важливо реалізувати принцип взаємозвязку словотворчого аналізу й синтезу [37, 12].
У методичній літературі можна знайти міркування щодо ефективності словотворчого аналізу. Однак методика опанування його молодшими школярами глибоко не розроблялась, внаслідок чого ця аналітична вправа не знайшла широкого застосування у практиці початкового навчання рідної мови.
Обєктом дипломної роботи є процес вивчення будови слова у початкових класах.
Предмет дослідження префікси і суфікси як словотворчі морфеми.
Мета дипломної роботи визначення ролі префіксів і суфіксів у розвитку розумових здібностей молодших школярів та формуванні орфографічних та орфоепічних навичок.
Відповідно до мети ставились такі завдання:
- Вивчити стан теорії і практики роботи над префіксом і суфіксом у початковій школі.
- Розглянути теоретичні основи вивчення цих морфем.
- Розкрити систему роботи над вивченням префіксів і суфіксів у початковій школі.
- Провести експеримент дослідження з даної теми.
- Розробити систему вправ, спрямовану на якісне засвоєння знань про префікс і суфікс як словотворчі та формотворчі морфеми.
Практична значущість: матеріали дипломної роботи можуть бути використані в практиці викладання рідної мови та читання у початковій школі, а також для доповнення навчального матеріалу чинних підручників.
Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаної літератури.
Загальний обсяг роботи 74 сторінки.
Розділ І. Лінгвістичні основи роботи над вивченням префіксів і суфіксів у початковій школі
1.1 Граматичні поняття префікс і суфікс як лінгводидактичні явища
Морфеміка 1) це вчення про значущі частини слова (морфеми), тобто це вчення про будову, структуру слова; 2) сукупність морфем мови;
3) розділ граматики, який вивчає поділ слова на морфеми.
Таким чином, у полі зору морфеміки як складової частини словотвору знаходиться похідне слово у його структурному аспекті. Морфеміка сучасної української мови, маючи обєктом свого дослідження морфеми, встановлює їх типи та класифікацію за різними ознаками, визначає їх функції у слові, досліджує їх формальні та семантичні властивості, закономірності їх поєднання у лінійному ряді, принципи виділення та ідентифікації. Крім цього, у завдання морфеміки входить вивчення морфемного складу слів різних частин мови, систематизація слів за їх морфемною будовою, розробка принципів морфемного аналізу. Морфеміка тісно повязана з морфонологією та словотворенням.
Морфеміка як навчальна дисципліна особлива тим, що, вивчаючи одиниці лише одного мовного рівня морфеми, вона, так чи інакше спирається на структурно-семантичний підхід, який домінує у сучасному мовознавстві. Одним із її головних завдань є встановлення морфемного складу слова.
Морфемний склад слова сукупність морфем, послідовність яких визначають певні правила сполучуваності класів морфем. Під морфемною будовою слова розуміється сукупність значущих частин, що виділяються в слові. На матеріалі словників української мови встановлено
368 морфемних структур слова. З точки зору морфеміки слово являє собою структурно-семантичну єдність взаємоповязаних і співвідносних елементів значення і вираження, тобто морфем, які утворюють його. У морфемній будові слова можуть відбуватися різні зміни декореляція, перерозклад, спрощення, ускладнення.
Морфема (від грец. ????? форма, вигляд) елементарна, мінімальна одиниця мови, формально не подільна в межах одного слова, але подільна за семантикою. Термін в українському мовознавстві вперше вжив у 1907 році Є.Тимченко. Морфема двостороння одиниця, що має значення та матеріальне вираження і може варіюватися як у першому, так і в другому плані. Морфема існує тільки в складі слова і є його найменшим компонентом, який наділений значенням. Морфема це родове поняття, що охоплює такі видові поняття, як корінь, префікс, суфікс, інтерфікс, постфікс, флексія [16,342].
У сучасному мовознавстві поряд із терміном морфема існує і функціонує термін морф. Морфема це абстрактна одиниця, інваріант. Під терміном інваріант розуміється елемент абстрактної системи мови у відволіканні від конкретних йо?/p>