Методики розслідування хуліганства
Информация - Криминалистика и криминология
Другие материалы по предмету Криминалистика и криминология
?чину. Місце скоєння злочину в криміналістичній характеристиці відображається різними, в тому числі деталізуючими ознаками. Узагальнення слідчої практики показує наявність звязків ознак місця злочину зі способом скоєння, даними, які відносяться до особи злочинця, місця його проживання, перебування та ін.
Конкретна сукупність ознак місця злочину визначається в методиці на основі відповідних узагальнень практики.
Час скоєння злочину має кримінально-правове, процесуальне та криміналистичне значення. Криміналістичне значення визначається тим, що в скоєнні багатьох злочинів спостерігається визначена вибірковість в часі дій злочинців (в визначений час обєкт гірше охороняється, відсутні власники квартир, мала ймовірність бути поміченим та ін.).
Обстановка місця скоєння злочину- - частина матеріального середовища, яка включає, крім ділянки території, сукупність різних предметів, поведінки учасників події, психологічні відносини між ними та ін. Криміналістичні ознаки її можуть мати взаємообумовлені звязки з іншими елементами криміналістичної характеристики (наприклад, з часом, способом скоєння).
Знаряддя та засоби злочину розглядаються в звязку з встановленням способу скоєння злочину, але можуть мати самостійне значення (наприклад, при розшуку знаряддя, потім його ідентифікації, встановленні його належності конкретній особі.
3. Предмет посягання. Ознаки предмета посягання в криміналістичних характеристиках можуть мати різні звязки (наприклад, предмет посягання - способи скоєння (заволодіння майном), шляхи збуту краденого або місця приховання його, а також дані про особу злочинця).
4. Особа потерпілого. Дані про потерпілого займають важливе місце в криміналістичних характеристиках, особливо злочинів проти життя, здоровя та гідності особи. Це пояснюється двома обставинами:
а) визначеною вибірковістю в діях злочинця, яка показує взаємозвязок між особливостями особи його та потерпілого (потерпілої);
б)наявністю і характером звязків та відносин між потерпілим і злочинцем, які впливають на мету, мотив, місце, час, способи скоєння та приховання злочину. Дані про особу потерпілого, його звязках та відносинах мають значення не тільки при розслідуванні злочинів проти життя та здоровя, тому вони включаються в криміналістичні характеристики і інших злочинів.
5. Особа злочинця - поняття широке, яке виражає сутність особи, складний комплекс ознак що його характеризують, властивостей, звязків і відносин, його моральний та духовний світ, взяті в розвитку, в взаємодії з соціальними та індивідуальними життєвими умовами, які в тій чи іншій мірі вплинули на скоєння злочин.
Субєкт хуліганства. Одним із необхідних елементів складу злочину кримінально-правова теорія вважає субєкт злочину, оскільки кримінальна відповідальність можлива лише тоді, коли є особа, яка вчинила злочин. Субєкт хуліганства, як і субєкт будь-якого іншого злочину повинен мати, насамперед, юридичні ознаки,які являють собою елементи складу злочину, основними юридичними ознаками субєкту злочину є осудність та досягнення винним певного віку. Встановлення юридичних ознак субєктів хуліганства не викликає труднощів, оскільки безпосередньо в законі їх характеристика дана досить чітко і визначено. Як і при вчиненні інших злочинів, кримінальній відповідальності за хуліганство підлягає осудна особа, тобто така особа, яка під час вчинення хуліганства дійсно усвідомлювала свої дії і могла керувати ними. Особа, яка під час вчинення суспільне небезпечного діяння була в стані неосудності, не може бути визнана субєктом злочину (ст. 12 КК України). Закон (ч.І ст. 14 КК України) не визнає неосудними осіб, які вчиняють злочин в стані спяніння. Більше того, вчинення злочину особою, яка перебуває в стані спяніння, є обставиною, що обтяжує відповідальність, якщо так вирішить суд (п. 11 ч.І ст.41 КК України).
В постанові Пленуму Верховного Суду України говориться, що у звязку з тим, що хуліганство в більшості випадків вчиняється на грунті пияцтва, судам при призначенні покарання особам, які вчинили злочин в стані спяніння, відповідно до ст.41 КК України належить обговорювати питання про визнання цього факту обставиною, що обтяжує відповідальність.*
* Постанова Пленуму Верховного суду України від 28 червня 1991р. №3 із змінами, внесениими постановою пленуму від 4 червня 1993р. №3 “Про судову практику в справах про хуліганство” //Бюллетень…-с.172//
Матеріали слідчої і судової практики незаперечне свідчать, ще стан спяніння в переважній більшості випадків обновлює скоєння хуліганства. Аналіз вивчених справ в Іванківському районі Київської області дозволив встановити, що 90% осіб, засуджених за хуліганство, вчинили цей злочин в стані спяніння. Отже, боротьба з пияцтвом є одним з найбільш важливих засобів усунення умов, які сприяють вчиненню хуліганства.
Вік, з досягненням якого можлива кримінальна відповідальність за хуліганство, також точно визначений в законі. Вивчені кримінальні справи дають підставу зробити висновок, що хуліганство вчиняють в основному особи у віці до ЗО років (70%), причому тільки 2,7% засуджених за хуліганство становили підлітки у віці від 14 до 15 років включно. Разом з тим досить значна кількість хуліганських проявів була вчинена особами в більш зрілому віці - старше ЗО років (20,3%) і навіть 40 і 50 років (9,6%).
Характерна особливість, властива віковим групам від 31 року