Методики розслідування хуліганства
Информация - Криминалистика и криминология
Другие материалы по предмету Криминалистика и криминология
к хуліганства.
Не можуть кваліфікуватись як хуліганство правомірні дії, вчинені в стані необхідної оборони (Рад. право.- 1982.- №3.-с.91-92; 1983.-№2.-с.82), а також дії, спрямовані на покладення краю злочинним посяганням і затримання злочинця, навіть якщо при цьому вимушено спричинено шкоду злочинцю (Рад. право.-1975-№7.-с.ІОО-ІОІ).
Залежно від ступеня суспільної небезпеки розрізняють три види хуліганства: просте (ч. 1), злісне (ч.2) та особливо злісне (ч.З ст.206 КК України).
Так зване просте хуліганство може діставати вияв у таких діях, як нанесення побоїв, тілесних ушкоджень без розладу здоровя, пошкодження або знищення майна, вчинення бешкету, тривале публічне співання непристойних пісень, спричинення тривалого неспокою телефонними дзвінками з вживанням вульгарних слів тощо.
Публічність і громадське (публічне) місце не є обовязковими ознаками хуліганства. В той же час обстановка вчинення хуліганства, що характеризується наявністю або відсутністю людей , подіями , які відбуваються в місці вчинення злочину, та їх соціальною значимістю, повинні враховуватись при визначенні ступеня суспільної небезпеки конкретного хуліганського прояву.
Критерієм оцінки при цьому може виступати сила стримуючих особу факторів, ігноруючи які, вона вчинює хуліганство того чи іншого виду (наприклад, урочисті збори, лекція в вузівській аудиторії, демонстрація кінофільму в переповненій залі).
В ч.2 СТ.206 КК України вказаний вичерпний перелік кваліфікуючих ознак злісного хуліганства. При кваліфікації хуліганських дій у постанові про притягнення як обвинуваченого, в обвинувальному висновку та вироку повинно бути відображено, за якою саме кваліфікуючою ознакою діяння визнається злісним хуліганством.
При вирішенні питання про визнання хуліганських дій винятково цинічними або особливо зухвалими необхідно виходити з оцінки конкретних обставин справи в їх сукупності, враховуючи характер, час, місце та умови вчинення злочину.
Злісним хуліганством.яке відзначається винятковим цинізмом, можуть бути визнані хуліганські дії, що супроводжувались демонстративною неповагою до загальноприйнатих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності, знущанням над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадньому стані та інше (абз.З п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 року №3). Винятковий цинізм може проявлятись, зокрема, у відправленні природних потреб або вчиненні статевого акту на очах в обурених цими діями громадян, в демонстративному оголенні, особливо непристойних рухах тіла перед публікою тощо.
Злісним хуліганством за ознакою особливої зухвалості може бути визнане таке злочинне порушення громадського порядку, яке виражало явну неповагу до суспільства, супроводжувалось, наприклад, насильством з заподіянням тілесних ушкоджень або знущанням над особою, яке тривалий час і вперто не припинялось або було повязане з знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи громадського транспорту та інше (абз.2 п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 р.№3).
На ступінь зухвалості хуліганства впливають форма хуліганських дій, їх тривалість, нездатність потерпілого в звязку з мало-літством або старістю протистояти хулігану, розмір спричиненої особі чи майну шкоди, особливе буйство і безчинство тощо. В усіх випадках особлива зухвалість як кваліфікуюча ознака злісного хуліганства проявляється в діях, що відзначаються особливою нахабністю, грубістю.
Під припиненням хуліганства громадянином треба розуміти дії, здатні самі по собі (наприклад, затримання, звязування) або з сторонньою допомогою (скажімо, виклик по телефону наряду міліції) припинити хуліганство. Умовляння, прохання, вимоги припинити злочин не є його припиненням, оскільки в подібному випадку припинення хуліганства залежить від прийнятого самим винним рішення, а не всупереч йому. Тому нанесення хуліганом удару громадянину, який вимагав припинити хуліганство, саме по собі не означає наявності розглядуваної кваліфікуючої ознаки, тоді як нанесення за таких же обставин удару, скажімо, члену громадського формування з охорони громадського порядку має кваліфікуватись за ч.2 СТ.206 КК України за ознакою здійснення під час хуліганства опору представнику громадськості, який охороняє громадський порядок.
Хуліганство визнається злісним за ознакою минулої судимості за просте, злісне або особливо злісне хуліганство при умові, що ця судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку. Повторність вчинення хуліганства при відсутності судимості за цей злочин не є підставою для кваліфікації вчиненого за ч.2 ст.206 КК України.
Відповідальність за ч.З ст.206 КК України настає при наявності у вчиненому ознак простого або злісного хуліганства, однак здійсненого з застосуванням або спробою застосування вогнепальної чи холодної зброї, ножів або інших предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень.
Під застосуванням зброї, ножа або іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, треба розуміти таке умисне використання їх вражаючих властивостей, при якому потерпілому заподіюються ушкодження або виникає реальна небезпека їх заподіяння. Небезпека для здоровя або життя потерпілого таїться не в словах самих по собі, а в діях по використанню вказаних у ч.З ст.206 КК України знарядь для нанесення тілесних ушкоджен?/p>