Алгебра логіки як розділ математики

Контрольная работа - Компьютеры, программирование

Другие контрольные работы по предмету Компьютеры, программирование

мпютера. Кожна завершена функція називається оператором і завершується крапкою з комою. Слово, що стоїть перед назвою функції, називається типом функції (фактично, це тип результату, одержаного при виконанні функції). У круглих дужках після назви функціі мітиться список аргументів (параметрів) функції.

  • Оператор return, що завершує виконання функції main ()
  • Нижче наведено приклад програми, що здійснює перемноження двох чисел

    #include // підключення стандартної бібліотеки вводу/виводу

    #include // підключення стандартної бібліотеки математичних функцій

    float x,y,z; // змінні типу „з плаваючою крапкою”

    float main ()

    {

    printf ("Enter the number x: "); // вивід на екран тексту вимоги введення 1-го множника

    scanf ("%f",&x); // зчитування введеного числа у форматі„з плаваючою крапкою”

    printf ("Enter the number y: "); // вивід на екран тексту вимоги введення 2-го множника

    scanf ("%f",&y); // зчитування введеного числа у форматі„з плаваючою крапкою”

    z=x*y;

    printf ("result\n%f\n",z); // виведення результату множення у форматі„з плаваючою крапкою”, \n-перехід на новий рядок

    return (0);

    }

    Стандартні бібліотеки

    Специфікація ANSI мов С и C++ визначає набір функцій стандартної бібліотеки. Незважаючи на те що стандартна бібліотека дуже велика, у ній можна виділити кілька великих функціональних груп.

    Стандартні функції вводу/виводу. Їхні описи включені у файл заголовків stdio. h і віртуальний заголовок cstdio. У цю групу включають функції консольного вводу/виводу, такі як printf, scanf, gets, puts, getchar і putchar. Сюди також входять функції файлового вводу/виводу fopen (для відкриття файлів), fprintf, fscanf, fputs, fgets і ряд інших (для читання/ запису текстових файлів), fread і fwrite (для читання/ запису двійкових файлів). Також до цієї групи відносяться функції одержання поточної позиції у файлі й установки нової позиції у файлі (fseek, ftell, rewind), що дозволяють організувати довільний доступ до даних у файлі

    Нижче приведені основні функції консольного вводу/виводу

    • getchar () повертає черговий символ із клавіатури як ціле;
    • gets (s) читає символи з клавіатури до появи символу нового рядка і поміщає їх у рядок s (сам символ нового рядка в рядок не включається);
    • printf (fmt, par1, par2,.) виводить рядок параметрів par1, раг2 і т.д. у форматі, визначеному рядком fmt на стандартний пристрій виводу (звичайно монітор). Повертає число виведених символів (див. опис функції printf);
    • putchar (ch) виводить символ ch на стандартний пристрій виводу. Якщо вивід успішний, повертається значення ch,;
    • puts (s) виводить рядок s на стандартний пристрій виводу, додаючи наприкінці символ нового рядка. Повертає ненегативне значення при успіху або EOF - при помилці;
    • scanf (fmt, par2, раг2,.) уводить рядок параметрів раr1, раг2 і т.д. у форматі, обумовленому рядком fmt зі стандартного пристрою вводу (із клавіатури), повертає число змінних, котрим привласнене значення

    Для реалізації потокового вводу/виводу використовується функції. Описані в iostream. h

    Функції роботи з рядками. Їхні описи включені у файл заголовків string. h і віртуальний заголовок cstring. У цю групу входять функції роботи з простими рядками типу char*: strlen повертає довжину рядка, strcpy копіює рядок в іншу і strcat додає рядок у кінець рядка. Функція stremp використовується для порівняння двох рядків на співпадіння. Інші важливі функції: strncat, strnemp, strncat і strstr. Є також ряд функцій типу strchr для пошуку необхідного символу. Функція strtok корисна для розбивки рядка на окремі елементи.

    • strcat (s1fs2) додає s2 до s1;
    • strcmp (s1, s2) порівнює рядки і повертає негативне (якщо s1 менше s2), нульове (якщо s1 дорівнює s2) або позитивне (якщо s1 більше s2) значення;
    • strcpy (s1, s2) копіює s2 у s1;
    • strlen (s) повертає довжину рядка (без врахування символу завершення рядка);
    • strncat (s1, s2, n) додає s2 до s1, але не більш n символів;
    • strncmp (s1, s2, n) аналогічна strcmp, але порівнює не більше n символів;
    • strncpy (s1, s2, п) копіює s2 у s1, але не більш n символів;
    • strstr (s1, s2) пошук першого входження підрядка s2 у рядок s1.
    • strchr (s,ch) повертає покажчик на перше входження символу ch у рядок s, якщо його немає, то повертається null;
    • strcoll (s1,s2) аналог strcmp, але враховує установки локалізації
    • strcspn (s1, s2) повертає значення індексу будь-якого з символів з s2 у рядку s1;
    • strerror (n) повертає покажчик на рядок з описом помилки номер n;
    • strpbrk (s1, s2) аналогічна strcspn, але повертає покажчик, а не індекс;
    • strrchr (s, ch) аналогічна strchr, але пошук ведеться з кінця рядка;

    strspn (s1, s2) повертає індекс першого символу в s1, відсутнього в s2;

    Функції визначення типу символу. Їхні описи включені у файл заголовків ctype. h і віртуальний заголовок її type. Ці функції дозволяють визначити приналежність символу до визначеної категорії.

    Математичні функції. Їхні описи включені у файл заголовків math. h і у віртуальний заголовок cmath. До цієї групи відносяться такі стандартні тригонометричні і гіперболічні функції, sin, cos, tan, asin, acos, atan, sinh, cosh і tanh. Також включаються функції pow для обчисленні ступеня числа, ехр для обчислення експонентної функції і логарифмічні функції log і log 10, а також функція для обчислення найближчого більшого цілого ceil, функції для обчислення найближчого меншого цілого floor, fabs, fmod, frexp, ldexp, modf і функції обчислення квадратного кореня sqrt. Необхідно відзначити, що такі математичні по своїй природі функції, як abs і rand, описані у файлі stdlib. h, а не в math. h.

    Функції роботи з памяттю. Їхні описи включені у файл заголовків stdlib. h і у віртуальний заголовок cstdlib. В основному ці функції використовуються в бібліотеці для сумісност?/p>