Маркетингове дослідження міжнародного ринку продукту та продуктові експортні стратегії вітчизняних товаровиробників (на прикладі конкретного продукту)
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
, в т.ч. і вина, та їх бурхливим імпортом з-за кордону. У числі імпортних товарів ввозився як якісний товар, так і його сурогати-підробки, в основному з країн Східної Європи. З часом відновилося місцеве виробництво вин, збільшилися офіційні поставки якісних вин західних виробників і виробників країн СНД, покращало положення у сфері роздрібної торгівлі, населення стало з більшою ретельністю і знанням ухвалювати рішення при покупці імпортного товару, що призвело до скорочення попиту на товар сумнівного походження і відповідно до скорочення його імпорту. Прикладом можуть бути поставки з країн Східної Європи, перш за все Болгарії і Угорщини.
Окрім зростання загального імпорту, іншою основною тенденцією імпорту вина до України можна назвати скорочення поставок товару за останні роки з країн Європи і збільшення поставок товару з країн СНД, перш за все з Грузії і Молдови.
Основними європейськими країнами-постачальниками останні роки є Франція і Італія. При цьому поставки з обох країн досить стабільні, що свідчить про стійкий попит на продукцію виробництва даних країн. Імпорт вина з країн СНД впродовж 1998-2000 рр. скорочувався, проте надалі він швидко відновився і мав тенденцію до зростання. Останні роки поставки вина з цих країн набагато перевищили рівень 1998 р. і продовжують збільшуватися. Лідерами поставок вина з країн СНД до України є Молдова, Грузія.
За оцінками "Держзовнішінформу", в 2007 р. імпорт виноградного вина до України склав 5,59 млн. дал, що на 24% більше, ніж у попередньому році.
Експорт виноградних вин з України характеризується досить нестабільним обсягом поставок, хоча в 2003-2004 рр. спостерігалася певна тенденція до збільшення поставок за кордон. Проте в 2007 р. експорт даного товару знизився. З одного боку, збільшенню поставок сприяє збільшення обсягів виробництва вина в Україні, виробництво конкурентоспроможної продукції з конкурентоспроможними цінами, а також зростання добробуту населення в основних країнах імпортерах даного товару. З іншого боку, на основних ринках збуту української продукції, якими є країни СНД (до 80-100% експорту), за останні роки значно збільшилася конкуренція з боку продукції інших країн-виробників. Основними і постійними імпортерами українського вина виступають Росія і Білорусь.
Основними факторами, що сприяють експорту продукції в дані країни, є налагоджені торгові відносини з даними країнами, конкурентоспроможні ціни на українську продукцію, високий попит населення даних країн на український товар. Водночас ці країни є найбільшими імпортерами молдавських вин, що, поза сумнівом, сприяє скороченню частки українських вин на ринках даних країн. З країн Європи більш-менш постійними покупцями є Німеччина і Польща. Також українське вино поставляється до Ізраїлю.
За оцінками "Держзовнішінформу", експорт виноградних вин до України в 2007 р. склав 1,771 млн дал, що на 35,7% менше, ніж в попередньому році.
Ринок вина в Україні продовжує розвиватися і зараз. Незважаючи на негативні тенденції, що все ще існують в даній галузі, Україна на відміну від сусідньої Росії має виробничу базу, що дісталася в спадщину від СРСР, і кліматичні умови для виробництва якісної сировини для виноробної промисловості. Виходячи з наявних даних, можна вважати, що ринок досить перспективний для українських виробників, оскільки обсяг споживання динамічно зростає. Ознайомлення все більшої частини українського народу з європейським стилем життя, зміна покоління, що виросло при Радянському Союзі, поколінням, що виросло при іншому політичному, соціальному та економічному устрої, наближеному до європейського, поза сумнівом, сприятиме скороченню споживання горілки і збільшенню споживання вина в найближчі декілька років.
Розвиток економічної ситуації в Україні в останні роки свідчить про те, що масовий попит буде зростати, в першу чергу, на якісну дешеву продукцію, що має елемент престижності. Поки під цю категорію підпадають ординарні вина відомих торгових марок українських і молдавських виробників.
Зростаюче споживання вина українським населенням надії українських виноробів в їх боротьбі за споживача алкогольної продукції. Однак набагато нижчі капіталовкладення в горілчану продукцію порівняно з виробництвом якісних вин, поза сумнівом, дають перевагу виробникам горілки в проведенні тієї же рекламної кампанії. Іншими негативними моментами в боротьбі українських виноробів за вітчизняного споживача є його низька обізнаність про класифікацію і якісні параметри вин, відмінності у винах різних видів, а також все ще відносно низька платоспроможність населення.
З першим з вказаних негативів вітчизняні виробники намагаються боротися шляхом широкої реклами своєї торгової марки, щоб збільшити її впізнанність і знайти постійне коло прихильників свого товару. Що стосується другого негативного моменту, то українські винороби мають надію на поліпшення економічного положення в країні і матеріального добробуту населення, що, як в інших країнах, має сприяти скороченню обсягів споживання міцних алкогольних напоїв.
За всіма характерними ознаками життєвий цикл української винної галузі знаходиться на етапі зростання. Продукція галузі користується попитом, відбувається гостра конкурентна боротьба виробників продукції за більшу частку на зростаючому ринку збуту [71].
Виноградарство та виноробство в Україні завжди були важливою галуззю агропромислового комплексу. Займаючи незначну питому вагу в площі сільськогосподарськ