Маржинальна революція та її особливості
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра економіки
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Варіант № 26
Одеса 2009
У продовж останніх 30 років XIX століття класичну політекономію змінила маржинальна економічна теорія. Ця зміна значною мірою стала наслідком величезного прогресу в науці, особливо в її природничих і гуманітарних галузях, а також в економіці, в якій зявлялось все більше ознак монополістичного типу господарювання.
Основна ідея маржиналізму дослідження граничних економічних величин як взаємоповязаних явищ економічної системи в масштабі фірми, галузі (мікроекономіка), а також і всього народного господарства (макроекономіка). У давньому контексті сучасний маржиналізм включає в себе і неокласичну, і кейнсіанську економічні концепції, а економіка вперше стала наукою, яка вивчає взаємозвязки між визначеною метою і наявними обмеженими засобами, які мають альтернативні можливості використання.
Альтернативна можливість припускає використання ресурсів і витрат часу виключно для досягнення конкретної мети. Виходячи з цієї ідеї, яка лежить в основі маржиналізму, Л. Роббінс твердить: Якщо ми щось вибираємо, то ми вимушені відмовитись від інших речей, від яких би ми за інших обставин не відмовились. Рідкісність засобів, які призначені для задоволення цілей різної значущості це майже універсальна властивість середовища, у якому здійснюється людська діяльність,… і послуги кухаря, і послуги балетного працівника обмежені попитом на них і можуть споживатися по-різному… Економічна наука це наука, що вивчає поведінку людей з точки зору співвідношення між метою і обмеженими засобами, які можуть мати різне споживання.
Обєктивна необхідність появи маржиналізму повязується з новими реаліями розвитку капіталізму, а саме:
суттєвими змінами у характері, структурі виробництва та методах управління економікою, які відбувалися під впливом науково-технічного прогресу. Математичні методи управління проникають в усі сфери господарського життя;
розвитком ринкових відносин, ускладненням господарських звязків та ринкової конюнктури;
виникненням економіки монополістичного ринку;
змінами у структурі споживчих потреб, формуванням ринку споживача на зміну ринку виробника;
зростаючою індивідуалізацією підприємницької діяльності, формуванням принципово нового типу економічної поведінки та взаємозвязків між субєктами господарювання;
появою потреби у рекомендаціях щодо раціоналізації господарювання на мікроекономічному рівні на основі вивчення конкретних проблем ринкової економіки.
З переходом від класичної до неокласичної економічної теорії відбулися такі зміни:
предметом дослідження стала раціональна поведінка окремих субєктів господарювання, які прагнуть максимізувати свої цільові функції за умов обмеженості ресурсів;
вихідним пунктом економічного аналізу стало трактування індивідуальних оцінок учасників економічних відносин з позицій субєктивно-психологічного підходу;
ключовим економічним субєктом досліджень став споживач;
джерелом формування вартості (цінності) став корисний ефект блага. Для класичної ж політичної економії джерелом формування вартості є витрати виробництва, людська праця;
виникли принципово нові методологічні інструменти економічного аналізу, які дозволяють застосовувати граничні величини для характеристики змін у явищах та процесах, що відбуваються.
Маржиналізм (від фр. marginal граничний, крайній) це неокласичний напрям, одна з магістральних течій сучасної економічної думки, в основі якого є дослідження граничних економічних величин і визначення цінності ринкових благ їхньою корисністю та рідкістю.
Маржиналізм базується на певних принципах. Основними з них є:
субєктивно-психологічний підхід при аналізі та оцінці економічних явищ і процесів;
методологічний індивідуалізм (метод робінзонад) при поясненні економічних явищ і процесів;
граничний аналіз і використання граничних економічних величин як взаємоповязаних явищ і процесів економічної системи на рівні окремого споживача, фірми чи галузі;
визначення цінності корисним ефектом благ. Згідно цього принципу за основу цінності блага береться не просто корисність, а гранична корисність, тобто найменша додаткова корисність, що надається новою і в кожному конкретному випадку останньою, кінцевою одиницею блага. Це особливо характерно для австрійської школи маржиналізму;
вибір раціональної економічної поведінки субєктів господарювання. Згідно цього принципу, ринкова економіка уявляється сукупністю раціонально мислячих субєктів господарювання, які, вибираючи альтернативні варіанти застосування обмежених ресурсів, прагнуть до максимізації своєї власної вигоди. На думку В.С. Джевонса, кожна людина шукає задоволення і втікає від неприємностей і за будь-яких умов прагне отримати максимум одного при мінімумі другого ;
визнання рідкісності, тобто обмеженості економічних ресурсів порівняно з людськими потребами. В основу багатьох маржиналістських теорій закладено припущення про обмеженість, фіксовану величину пропозиції певного ресурсу чи якогось блага;
перенесення уваги дослідників на сферу обміну та споживання;
визнанн?/p>