Макроекономіка як наука та методи її дослідження
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?ектора на національну економіку);
за характером впливу чинника часу - на статичні, порівняльної статики (дихотомічні) і динамічні.
Вся система ринків, що виділяються в макроекономіці, одержує своє відображення тільки у відкритих довгострокових моделях. У закритих короткострокових моделях враховуються лише перші чотири із зазначених в попередньому параграфі ринків. Звязки, установлювані на міжнародному валютному ринку, розглядаються тільки у відкритих моделях економіки. Ринок реального капіталу як складова частина ринку чинників виробництва тією чи іншою мірою враховується лише в довгострокових моделях (економічного росту або економічного циклу). Такого роду абстрагування пояснюється специфічною спрямованістю кожного типу моделей на дослідження певного кола економічних проблем.
Будь-яка модель може бути подана чотирма засобами: алгебраїчно, графічно, у виді бухгалтерських записів і в таблично-матричній формі. Найбільш часто використовуються алгебраїчна і графічна форми пізнання.
Побудова макроекономічних моделей припускає врахування чотирьох основних типів функціональних взаємозвязків:
поведінкових, що відбивають типові переваги економічних субєктів. Прикладом такого роду залежностей можуть служити функції споживання або інвестиційного попиту;
технологічних, що відбивають технологічні й організаційно-технічні залежності. Прикладом може служити виробнича функція, що відбиває звязок реального випуску і чинників виробництва;
дефініційних, що виражають поняття, сутність яких дається у визначенні. Сюди можна віднести визначення сукупного попиту, безробіття, конюнктурного розриву;
інституціональних, які виражають залежності, що випливають із інституціонально встановлених в економіці норм і правил. До їхнього числа можна віднести функцію податкових надходжень як залежність від розміру встановленої податкової ставки.
І в мікро-, і в макроекономіці активно використовується логічне і формально-математичне моделювання.
Такі узагальнені макроекономічні моделі, як модель кругових потоків, АD-АS, хрест Кейнса, криві Філліпса, Лоренца, Лаффера, модель Солоу тощо являють собою загальний інструментарій макроекономічного аналізу і не мають якоїсь національної специфіки (див. додатки). Специфічними можуть бути значення емпіричних коефіцієнтів і конкретні форми функціональних залежностей між економічними змінними в різних країнах. Оцінка будь-якої макроекономічної моделі повинна даватися не за критерієм її негайної “придатності” або “непридатності” для економіки конкретної країни, у тому числі й України, а за критерієм її корисності в процесі пізнання економічної динаміки і управління її показниками.
Обєктивна складність полягає в тому, щоб забезпечити достатність передумов побудови моделі з погляду поставленої цілі й уникнути помилкових висновків для макроекономічної політики. У той же час модель може бути достатньо реалістичною, але занадто складною, тоді як простота моделі - одна з найважливіших вимог до неї з погляду можливостей її використання в процесі дослідження. Проте і надмірна спрощеність моделі може призвести до нехтування в аналізі істотних чинників, внаслідок чого висновки виявляться недостовірними. Тому найбільш складним моментом побудови будь-якої моделі є визначення кола чинників, істотних для макроекономічного аналізу конкретної проблеми.
Розділ 4. Макроекономічна теорія та концепція економічного розвитку для України
Перетворення директивної економіки в ринкову можливо лише через розвиток ініціативи і активності населення, приведення в дію стимулів високопродуктивної праці. А це вимагає вироблення наукової концепції розвитку суспільства і втілення її в життя.
Оскільки наукова теорія трансформується в практику через політику і стає рушійною силою розвитку суспільства за умови поєднання інтересів господарюючих субєктів, важливе значення має розкриття механізму формування науково обґрунтованої економічної політики.
Історичний досвід переконує, що науковою політика стає тоді, коли ґрунтується на обєктивно діючій системі економічних законів з урахуванням різноманітності інтересів суспільства і передбачає багатоваріантність рішень і свободу вибору.
Відомо, що політика формується в сфері надбудови субєктами, у руках яких перебуває влада, і являє собою процес вироблення політичних рішень у всіх сферах життя.
Перехід до ринкової економіки може відбутися лише на основі використання реально діючих причинно-наслідкових звязків в економічному житті, врахування інтересів усіх господарюючих субєктів, тобто політики, побудованої на науковій теорії й адекватно трансформованої у господарському механізмі. Саме у звязку з цим першоосновою вироблення науково-обґрунтованої економічної політики є економічна теорія. Усякий відхід від теорії призводить до субєктивізму, сутність якого полягає в ігноруванні обєктивних вимог і умов, а отже, у висуненні необґрунтованих завдань і рішень, що врешті-решт обертається нераціональним використанням природних, матеріальних, фінансових, людських ресурсів, породжує диспропорції в суспільному виробництві та соціальні суперечності.
Наукове обґрунтування економічної політики сприятиме глибокому оновленню матеріального життя, більш повному розкриттю соціальних ресурсів суспільства.
Для вироблення економічної стратегії, що ґрунтується на всебічному врахуван?/p>