Макроекономіка як наука та методи її дослідження
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?ті.
Співвідношення трьох підсистем в макроекономічному регулюванні на різних етапах розвитку ринкової економіки неоднакове, але необхідність макрорегулювання очевидна.
До середини ХІХ ст., тобто в умовах вільної конкуренції, ринковий механізм сам забезпечував макроекономічну координацію. Фірми ж були надто дрібними, щоб впливати на господарське життя. В цей період держава забезпечує загальні зовнішні умови нормального функціонування національної економіки і не здійснює макроекономічної координації.
В останній третині ХІХ ст. в економіці передових країн відбуваються глибокі зміни, насамперед формується машинне виробництво і поглиблюється поділ праці, галузеве виробництво зосереджується в руках все меншої кількості фірм, які починають істотно впливати на національну економіку. За цих обставин щораз вагомішу роль в макроекономічному регулюванні відіграє держава.
У середині 50-х рр. під впливом кейнсіанських ідей склався новий механізм макроекономічного регулювання ринкової економіки. В цьому механізмі важливу роль відіграє підсистема державного регулювання.
У сучасній макроекономіці відбувається гостра полеміка стосовно того, як в ринковій економіці досягається повна зайнятість, а також наскільки ефективним є державне регулювання. Прихильники класичної моделі макроекономічного регулювання вважають, що ринок сам по собі забезпечує належну збалансованість національної економіки і, відповідно, державне регулювання є неефективним (теорема неефективності політики).
Нова кейнсіанська модель сприйняла концепцію раціональних сподівань, але заперечує теорему неефективності політики. Неокейнсіанці виступають на користь активістського державного втручання в економіку.
Розділ 3. Основні функції макроекономіки і макроекономічне моделювання
Функції макроекономіки - це ті завдання, що розвязуються у процесі дослідження й аналізу реальної економічної. системи (макроекономіка як наука), та її викладання і вивчення (макроекономіка як навчальна дисципліна).
Макроекономіка виконує такі функції:
- теоретико-пізнавальну;
- прикладну (практичну);
- світоглядну (формування сучасного економічного мислення та економічної культури).
Всі функції макроекономіки органічно взаємозвязані. Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, щоб повніше забезпечити вивчення власне макроекономічної теорії. Знання макроекономіки створює фундамент, на якому може будуватися вивчення багатьох прикладних економічних дисциплін. Макроекономіка має безпосереднє прикладне значення. Майбутній спеціаліст повинен навчитися аналізувати суть державної економічної політики, напрями, шляхи та методи її реалізації. І головне, вміти ефективно розробляти й втілювати у життя стратегію і тактику діяльності своєї фірми (підприємства) на мікроекономічному рівні в умовах певного зовнішнього середовища, особливості якого визначаються макроекономічними факторами. Важлива функція макроекономіки - її світоглядна функція. Цю функцію вона виконує на основі вироблення у майбутніх економістів-професіоналів сучасного економічного мислення. Глибоке і системне вивчення основних понять і механізмів функціонування національної економіки сприяє формуванню економічної культури студентів.
Для макроекономіки, як і будь-якої галузі економічної теорії, характерне застосування методів наукової абстракції, аналізу і синтезу. Проте для методу макроекономічних досліджень характерні не тільки загальні, але й специфічні засоби. Специфічними, природно, є і цілі макроекономічного аналізу. На відміну від мікроекономіки макроекономіка використовує у своєму аналізі агреговані величини, що характеризують поточний стан і розвиток економіки як єдиного цілого. Є специфіка й у макроекономічному моделюванні.
Цілі макроекономічного аналізу:
Побудова формалізованих моделей типової поведінки на основі аналізу прийняття рішень “агрегованими" економічними субєктами.
Виявлення загальних закономірностей економічного розвитку на основі аналізу існуючих змін і тенденцій.
Аналіз механізму взаємодії економічних субєктів і виявлення характеру наслідків прийнятих ними рішень для економічної конюнктури.
Проведення власне макроекономічного аналізу, тобто статистичне наповнення (підтвердження) теоретичних концепцій.
Макроекономіка оперує агрегованими параметрами і має справу тільки з агрегованими показниками такими, як валовий національний продукт, національний доход, рівень цін, інфляції і безробіття, обсяги споживання, заощадження й інвестицій, ринкова ставка процента тощо.
У макроекономіці виділяють лише чотири субєкти: домашні господарства, фірми (підприємницький сектор), держава і закордон (іноземний сектор). Кожний із макроекономічних субєктів являє собою сукупність реальних діючих субєктів даного типу. Одночасно кожний із них - типовий представник економічних субєктів даного типу. Це означає, що для цілей макроекономічного аналізу відбираються тільки ті риси поведінки субєкта, що властиві абсолютно кожному з них, тобто підлягає агрегуванню і характер їх поведінки.
Виділення як самостійного субєкта держави робить макроекономіку принципово відмінною від інших розділів економічної теорії. Якщо в загальній економічній теорії аналізуються принципи функціонування державних інститутів, то в макроекономіці досліджується роль держави в проце?/p>