Літописання Київської Русі
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?ор, монах Києво-Печерського монастиря, який жив у другій половині ХІ на початку ХІІ століть.
Нестор вирішив складати літопис, вже будучи відомим письменником. Він вирішив окрім літопису опису подій рік за роком давати широке історико-географічне описання до нього: про словянські племена, виникнення Руської держави, про перших князів.
Нестор весь час слідкує за долею всього словянства, яке займало територію від берегів Оки до Ельби, від Чорного моря до Балтики. Весь словянський середньовічний світ не знає іншого історика, який би з такою точністю та знанням зміг би описати життя східних, південних та західних словянських племен та держав.
Праця Нестора та інших літописців була загально відомою на протязі багатьох століть. Сотні разів переписували історики Повість минулих літ, ставили її на початку нових літописних зводів. За часів монголо-татарського іга та феодальної роздробленості Повість надихала людей на визвольну боротьбу, розповідаючи про колишню могутність Київської Русі, про його успішну боротьбу з печенігами та половцями.
Літописання увібрало в себе не лише весь досвід історичних знань, нагромаджений на Русі в попередні часи, а й досягнення європейської історичної думки, традицій візантійської християнської культури. Особливо сильне враження справляє Повість минулих літ, де відтворено широку картину світової історії, показано місце словян і Русі в системі тодішнього світу, стверджено прогресивну філософську ідею взаємозвязку і взаємообумовленості історії всіх народів.
Саме діяння могутньої феодальної держави, бурхлива її історія, усвідомлення русичами себе як великого народу, великий рівень матеріальної і духовної культури в епоху розквіту Київської Русі сприяли зародженню літописання.
Список використаних джерел
- Білецький С.Т. Києво-Видубицький монастир. // Радянська енциклопедія історії України. Т. 3. / під ред. М.П.Бажана. К., 1971 р.
- Гурій І.О. Літописи. // Радянська енциклопедія історії України. Т. 3. / під ред. М.П.Бажана. К., 1971 р.
- Марченко М.І. Галицько-Волинський літопис. // Радянська енциклопедія історії України. Т. 1. / під ред.. М.П.Бажана. К., 1969 р.
- Марченко М.І. Іпатіївський літопис. // Радянська енциклопедія історії України. Т. 2. / під ред. М.П.Бажана. К., 1970 р.
- Марченко М.І. Лаврентіївський літопис. // Радянська енциклопедія історії України. Т. 2. / під ред.. М.П.Бажана. К., 1970 р.
- Нестор. // Радянська енциклопедія історії України. Т. 3. / під ред. М.П.Бажана. К., 1971 р.
- Повість временних літ. // Радянська енциклопедія історії України. Т. 3. / під ред. М.П.Бажана. К., 1971 р.
- Брайчевський М.Ю. Перший історик східнословянських народів. К., 1956 р.
- Грушевський М.С. Історія України-Руси. Т. 1. К., 1993 р.
- Дорошенко Д. Нарис історії України. Т. 1. К., 1992 р.
- Кузьмин А.Г. Начальные этапы древнерусского летописания. М., 1977 г.
- Лихачев Д.С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. М.-Л., 1943 г.
- Марченко М.І. Українська історіографія. К., 1987 р.
- Мишанич О.В. Літописання. // Історія української літератури. Т.1. К., 1967 р.
- Насонов А.Н. История русского летописания ХІ начала ХVІІІ в. М., 1969 г.
- Приселков М.Д. История русского летописания. ХІ ХV в. Л., 1940 г.
- Повість минулих літ // Поетичні скарби минулого. К., 2004 р.
- Розов Н.Н. К вопросу об участии Илариона в начальном летописании. // Летописи и хроники. М., 1974 г.
- Рыбаков Б.А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. М., 1963 г.
- Толочко П. Нестор-літописець Київської Русі. // Український історичний журнал. 1981 р. - № 12
- Шахматов А.А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах. Л., 1968 г.
- Шевчук В. Збережено навіки (Про Повість времяних літ та її авторів) // Дорога в тисячу років. К., 1990 р.