Лікувальна фізична культура в комплексній реабілітації при захворюванні невриту лицьового нерва
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
°хмурення брів 10 %.
3. Зажмурювання ока 10%.
4. Нормально виражений корнеальний рефлекс 10%.
5. Нормальний надбрівний рефлекс 10 %.
6. Оскал зубів, якщо він симетричний і немає згладженої носо-губної складки 30 %.
7. Витягання губ в трубочку 10 %
8. Утримування повітря в надутих щоках 10 %
При захворюванні
1.а) Повна відсутність морщення лоба 0%;
б)слабо виражена рухливість брови вгору 3%;
в)невелика асиметрія при морщенні лоба 7%.
2.а) За відсутності нахмурення брови 0 %;
б)при невеликій рухливості брови 3%
в)при невеликій асиметрії нахмурення брів 7%.
3.а) При повній відсутності закриття ока 0%.
б)при майже повному закритті ока (щілина 1- 2 мм) 6 %;
в)при закритті ока і симптомі вій від 7 до 9 % залежно від вираженості симптому.
- а) За відсутності корнеального рефлексу 0%; б) при асиметрії корнеальних рефлексів 5 %.
- а) За відсутності надбрівного рефлексу 0 %; б) при асиметрії надбрівних рефлексів 5 %
- а) При повній нерухомості кута рота 0 %;
б)при невеликій рухливості кута рота при фіксований здоровій стороні 10 %;
в)при помірно вираженій рухливості кута рота хворої сторони 20 %
7.а) При неможливості витягнути губи в трубочку 0%; б) при асиметричному витяганні губ 5 %
8.а) За відсутності утримування повітря при надуванні щок 0 %;
б) повітря утримується 10 %.
Позначивши вираженість вищезгаданих симптомів, підсумовують відсотки, що дає можливість визначити тяжкість захворювання. Підрахувавши суму відсотків до лікування, в динаміці і після лікування, по різниці відсотків можна судити про ефективність проведених лікувальних заходів.
По ступеню тяжкості пропонуємо оцінювати функцію мімічних мязів при периферичних паралічах лицьового нерва по сумах: від 0 до 10 % - тяжка ступінь ураження (повна або майже повна плегія); від 11 до 35 % - ступінь вираженого парезу; від 36 % і вище - ступінь помірний парез.
Ступінь відновлення функції мімічної мускулатури оцінюється таким чином: при різниці сум відсотків після лікування і до лікування 0 - без ефекту; до 15% - незначне поліпшення; при відновленні функції мімічних мязів до 65% і різниці більше 15% - поліпшення; при відновленні від 66 до 90% - значне поліпшення; при відновленні від 91 до 100 % - практичне одужання.
Невропатія лицьового нерва може виникнути в будь-якому віці, проте частіше вона спостерігається у хлопців і молодих людей.
Периферичні паралічі лицьового нерва у людей старших віків протікають менш сприятливо, ніж у молодих людей. Тому лікування цієї категорії хворих зустрічає певні труднощі. За даними, під спостереженням якого знаходилися хворі в літньому і старечому віці, найчастішою причиною поразки лицьового нерва зявилося переохолодження (37%). Друге місце серед етіологічних чинників захворювання займає судинна патологія (25,2 %), до неї відносить гіпертонічну хворобу, атеросклероз.
Невропатії лицьового нерва судинної етіології часто розвиваються гостро на фоні гіпертонічного кризу із значним підвищенням артеріального тиску як скроневого, так і плечового. При цьому часто наголошується асиметрія артеріального тиску, на стороні паралічу мімічних мязів воно виявляється вище. Досить часто у осіб літнього і старечого віку виявляється плегія мімічної мускулатури і болю у відповідній половині обличчя, завушній області, потилиці, шиї.
На несприятливий перебіг невропатії лицьового нерва у хворих на гіпертонічну хворобу, яка частіше спостерігається у осіб середнього і літнього віку. Досить часто захворювання закінчується контрактурою мімічних мязів.
Проаналізовуючи клінічну картину і перебіг захворювання хворих у віці від 41 до 65 років. Виявилося, що 41 % хворих початок захворювання повязували з переохолодженням, у 21 % розвитку паралічу мімічних мязів перехворіли грипом, ангіною та іншими респіраторними інфекціями, 30 % страждали гіпертонічною хворобою, яка у ряді випадків поєднувалася з атеросклерозом. У досліджуваної групи хворих спостерігалася важча клінічна картина захворювання, яка характеризувалася плегією мімічної мускулатури у 48 %, вираженим парезом - у 35%, помірним парезом - у 17% хворих. У осіб молодого віку (від 14 до 40 років) ці цифри відповідно були 30-41-29%.
У хворих на невропатію лицьового нерва старшої вікової групи, особливо в поєднанні з гіпертонічною хворобою, досить часто спостерігаються болі, які у ряді випадків носять інтенсивний характер. Вони локалізуються у області вуха, на відповідній половині обличчя, шиї, потилиці, плечі. В більшості випадків болі зявляються за 1-3 дні до розвитку паралічу мімічних мязів. У деяких хворих вони незабаром зникають, а у ряді випадків продовжуються від однієї до декількох неділь.
Важчий ступінь ураження лицьового нерва у осіб середнього і літнього віку підтверджується електрофізіологічними дослідженнями (електроміографія, класична електродіагностика, дослідження моторної хронаксії).
Важко пояснити, чому у хворих, страждаючих гіпертонічною хворобою, невропатія лицьового нерва супроводжується сильнимі болями. При цьому поява болів звичайно передує розвитку паралічу мімічних мязів. Можливо, це повязано з тим, що при гіпертонічній хворобі і атеросклерозі спостерігаються виражені розлади кровопостачання лицьового нерва, які приводять до значного аноксичному набряку нерва, виникненню дегенеративних змін в оболонках, появі геморагічній петехій на його поверхні.
Такі зміни в лицьовому нерві неодноразово виявлялися при патоморфологічних дослідж