Ландшафтний моніторинг
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ 1. Теоретичні передумови ландшафтного моніторингу
РОЗДІЛ 2. Мережа державного екологічного моніторингу у Чернігівській області
РОЗДІЛ 3. Питання практичної реалізації ландшафтного моніторингу
3.1 Моніторинг рекреаційних територій
3.2 Концепція створення геоекологічного атласу
3.3 Дешифрування аерокосмознімків
4. Організація ландшафтного моніторингу заповідних територій
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Ландшафтний моніторинг як підсистема єдиної державної системи екологічного моніторингу підрозділяється на геоботаніческий, кліматичний (мезо- і мікрокліматичний), геохімічний, ґрунтовий і т.д. (Проблеми..., 1984). Обєднуючою основою виступає серія карт, для якої обовязковими є схема природного районування і ландшафтні карти різного масштабу, у тому числі топологічних полігонів великого масштабу (Семенов, Суворов і ін., 1993). У базову серію включаються ландшафтно-геохімічні карти, карта здатності геосистем до самоочищення, створювана на основі ґрунтової карти і даних обстеження стану геосистем. Геохімічний аспект особливо важливий у сучасних умовах широкомасштабного забруднення навколишнього середовища.
Як відзначає А.Г. Ісаченко (1991), розподіл ландшафтів на "природні" і "антропогенні" має умовний, штучний характер. Немаловажну роль для реконструкції геосистеми відіграють палеогеографічні методи, моделювання. На топологічному рівні обєктивна складність субстратної організації геосистем виглядає досить ясно. На даному рівні дослідження проступає більш висока здатність пізнання, що показує взаємозвязки у геокомплексі або, іншими словами, вибудовується модель з більш високим рівнем (Бредли, 1971). У цьому звязку, як відзначає В.Н. Солнцев, "тонкий шар повітря і поступово змінюючий його тонкий шар ґрунту, міцно "скріплені" і щільно заповнені живою і відмерлою біомасою, - що в сукупності складає той цілісний контактний шар речовини" (1981, с. 186), в аридних умовах днищ міжгірних улоговин має зазначений характер.
Особливо яскраво дане положення виглядає стосовно пухкої поверхні рухливих еолових пісків. Обєктивно виниклий природоохоронний аспект землекористування спричинив введення особливого режиму природокористування, тому що антропогенне зпустошення в степових улоговинах веде до скорочення земельних угідь. У просторово обмежених можливостях гірських умов Республіки такий процес має визначений характер. Необхідне керування станом природного середовища і збереження її ресурсної функції можуть здійснюватися ландшафтним (геосистемним) моніторингом. На рівні ландшафту в регіональних умовах моніторинг поки нездійсненний, а на рівні урочища цілком реальний, причому прикладів таких досить - зрошувальна або лісомеліоративна системи, внесення добрив на визначеній території і т.д.
Загальний стан ландшафтної сфери Землі залежить від установлення правильного співвідношення між активізацією господарської діяльності людини, обумовленої ростом його чисельності, і обмеженими можливостями природно-ресурсного потенціалу ряду регіонів. Проблема сумісності господарської діяльності зі станом природного середовища постає повсюдно, і необхідно чітко уявляти собі це в додатку до конкретної території. Для комплексного прогнозу стану природного середовища потрібна конкретна просторово-тимчасова характеристика ландшафтних умов території. Як відомо, негативні аспекти природокористування є результат недостатньої наукової обґрунтованості планування природокористування, відсутності регіональних ландшафтних прогнозів.
Потрібно також мати на увазі, що кожен регіон різного таксономічного рангу і ландшафтної складності має свою місцеву специфіку взаємодії "людина - ландшафти" - складного історичного процесу. Відомі різні способи прогнозування стану природних компонентів і природних комплексів: екстраполяція, експертні оцінки, моделювання й ін. (Миланова, Рябчиків, 1986). У даному випадку при ландшафтному підході ставиться ряд питань по визначенню оптимальних видів і форм природокористування. Від його точності й обґрунтованості залежать деякі аспекти розвитку суспільства, у тому числі запобігання екологічних проблемних ситуацій і ареалів.
Таким чином, до кінця XX ст. питання взаємодії суспільства і природи придбали визначену гостроту, у них позначилися численні конфлікти точкового і майданчикового поширення. Наприклад, у сфері землекористування, як відзначають Д.Л. Медоуз і ін. (1991), "за лічені роки людин перемістився зі стану великого достатку земельними ресурсами в стан великого дефіциту". Виниклі геоекологічні проблеми в стані вирішити насамперед географічні науки і, на думку І.П. Герасимова, "...більш інших наук підготовлені до екологічних досліджень на міждисциплінарній основі" (1978). В остаточному підсумку конфліктні природно-господарські ситуації розвязні в одному напрямку - у створенні продуктивного навколишнього середовища, мозаїку якої складають культурні ландшафти.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ЛАНДШАФТНОГО МОНІТОРИНГУ
Поняття моніторинг ввійшло в наукову літературу порівняно недавно, на початку 70-х рр. Сучасне значення цього слова можна визначити як спостереження і контроль за змінами стану біосфери під впливом природних і антропогенних факторів, попередження про несприятливі для життя, здоровя