Ландшафтний моніторинг
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
?ів досліджуваного заповідника. Наступним етапом роботи може бути перепис вищих рослин, хребетних тварин, а також ландшафтне, геоморфологическое, ґрунтове і геоботаническое картирование ділянок заповідника. Важливою ланкою в ланцюзі моніторингових спостережень, на думку A.M. Гріна, В.Д. Утехина (1981) є відновлення історії природи і господарства даної території - палеогеографічні дослідження, без яких неможливий прогноз.
Один із самих основних етапів організації мережі ландшафтного моніторингу в межах заповідних територій - добір обєктів моніторингу. До числа найважливіших критеріїв добору варто віднести: 1 - ступінь репрезентативності природних ландшафтів; 2 - типовість або характерність обєктів для регіону і зони; 3 - унікальність; 4 - наявність погрози зникнення; 5 - цінність обєкта як притулку для збереження генофонду флори і фауни; 6 - ступінь биоразнообразия ландшафтів.
Для зручності ведення спостережень у структурі ландшафтного моніторингу А. А. Чибилев (1994) виділяє наступні блоки: геологічний, геоморфологічний, гідрологічний, мікрокліматичний, ґрунтовий, ботанічний, зоологічний.
У більшості заповідників традиційно проводяться багаторічні стаціонарні дослідження, ведеться "Літопис природи". Це дуже важлива складова частина програми ландшафтного моніторингу.
У систему моніторингових спостережень залучені Центрально-Чорноземні біосферні і Воронезький біосферний заповідники.
Велика робота з комплексного вивчення природи геосистем долини р. Хопер ведеться в Хоперському держзаповіднику.
В останні роки вченими кафедри фізичної географії й оптимізації ландшафту факультету географії і геоекології ВГУ (Мильков Ф.Н., Михно В.Б., Бережной А.В., 1994) виділені і закартированы основні обєкти ландшафтного моніторингу музею заповідника "Дивногір`я".
У держзаповідниках "Ліс-на-Ворсклі" і "Галича гора" науково дослідницька робота ведеться в основному за наступними напрямками: флористичний, фітоценотичний, біоекологічний, біогеоценологічний. Тому на території цих заповідників багаторічними спостереженнями закладені основи моніторингових досліджень ботанічного і зоологічного блоків.
В даний час необхідна координація моніторингових досліджень заповідників. Основна задача полягає в організації регіональної мережі ландшафтного моніторингу заповідних територій ЦЧО.
У цьому звязку необхідне проведення регіональних нарад лісостепових заповідників Центрального Чорнозем`я з метою розробки єдиної цільової програми моніторингу зональних ландшафтів, у рамках якої представиться можливим відслідковувати, прогнозувати тенденції зміни экопара-метров як у межах заповідників, так і фонових природно-господарських геосистем і антропогенних ландшафтів.
ВИСНОВКИ
Основним документом, який передбачає розвиток природно-заповідної справи в Україні є Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 20002015 роки. Згідно з цією програмою, заплановано створити 29 національних природних парків, сім біосферних заповідників, розширити існуючі території природно-заповідного фонду. Дотепер у межах програми створено лише три національні природні парки.
Для проведення моніторингу геосистем необхідні знання про тимчасову структуру геосистем - зміна їх у часі, де розрізняють два типи змін: оборотні і необоротні (прогресивні). З ними звязані такі важливі поняття, як саморегуляція і стійкість геосистем. Оборотні зміни мають періодичний або ритмічний характер зміни станів у рамках одного інваріанта, що складають власне динамікові геосистем. Зміни другого типу приводять до необоротних поступальних змін геосистем з корінною перебудовою їхньої структури - до еволюції в розвитку геосистем (Сочава, 1978; Исаченко, 1991). Вивчення закономірних переходів одних станів в інші дозволило Н.Л. Беручашвили (1986) увести поняття змін "природно-територіальних комплексів (ПТК)", що підрозділяються за динамічним станом на короткочасні (до 1 доби), середньочасові (від 1 доби до 1 року) і довгочасові (більше року).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Авессоломова И.А. Геохимические показатели при изучении ландшафтов. М.: Изд-во МГУ, 1987. 108 с.
- Андреев П. Н. Иллюстративный путеводитель по Юго-Западным казенным дорогам. К., 1999. 111 с.
- Антропогенные ландшафты: структура, методы и прикладные аспекты изучения. Воронеж: Изд-во Воронежского ниверситета, 1988. 141 с.
- Аржанова В.С., Елпатьевский П.В. Геохимия ландшафтов и техногенез. М.: Наука, 1990. 186 с.
- Арманд Д.Л. Наука о ландшафте. - М.: Мысль, 1975. - 158 с..
- Армашевский П., Геологический очерк Черниговской губернии: / с картой и 5-ю таб. рис./ - К., 1883. - 139 с.;
- Ахмедова Е.А. Региональный ландшафт: история, зкология, композиция. //Ландшафтное исследования в градостроительстве. - Самара: Самарское изд-во, 1991. 245 с.
- Барановська О.В., Ландшафтно-екологічний аналіз території Чернігівської обл..: Автореферат дис… канд. географ. наук. 11.00.01 / НАН України, Інститут географії. - К., 1997. -24 с.;
- Белкин А.Н. Городской ландшафт. - М.: Высшая школа, 987. - 111 с.
- Бенедюк В. та ін. Ландшафти України та фізико-географічне районування України //Географія та основи економіки в школі. 1999. № 2. С. 10-14.
- Беручашвили Н.Л. Геофизика ландшафта. М.: Высшая школа, 1990. 286 с.
- Бессонова В.П., Юсыпова Т.И. Влияние загрязнения природной среды на плодоношение древесных растений //Лесное хоз-во. 1998. № 2. С. 39 - 40.
- Глібко Н.І., Геологічні та геом