Ландшафтний моніторинг
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
?чових точках опису проводяться по повній програмі, на проміжних - по скороченій. Контури ПТК між знімальними маршрутами (профілями) і точками спостережень проводять методами екстраполяції й інтерполяції.
Еталонні зображенпостає задача відобразити найбільш істотні риси ландшафтно-екологічної структури досліджуваної території.
Варто враховувати багатоцільову спрямованість еталонів: той самий зразок зображення може використовуватися для характеристики як біотичних, так і абіотичних компонентів ПТК.
Застосовуються наступні взаємно доповнюють форми еталонів.
Елементарні еталони - вирізки зі знімків, що характеризують зображення чітко виділяються обєктів і явищ. Вони систематизуються у вигляді тематичних таблиць і можуть розташовуватися в порядку, що відбиває класифікаційні підрозділи структурних одиниць ландшафту. Елементарні еталони оформляються у виді легенди і прикладаються до матеріалів зйомки.
Еталонний профіль являє собою смужку зображення, на якій відобразилося характерне сполучення сполучених природних комплексів. Йому супроводжує детальний ландшафтний профіль.
Значення еталонів полягає в тому, що з їхньою допомогою здійснюється камеральне дешифрування дистанційних зображень нових, не відвіданих територій методом екстраполяції. Вірогідність екстраполяції визначається контрольними перевірками.
Внутріконтурна екстраполяція застосовується в межах одного контуру зображення. Розмір ключової ділянки менше площі всього контуру. Цей вид екстраполяції застосовується для дешифрування й оконтуривания окремих ПТК.
Внутріландшафтна екстраполяція здійснюється шляхом переносу дешифровочных ознак з вивченого контуру на контури однотипних природних комплексів. Для цього вибирається найбільш характерний малюнок якого-небудь обєкта, у його межах закладається ключова ділянка і розробляються дешифровочные ознаки. Ареал екстраполяції обмежується границями одного ландшафту.
Межландшафтная екстраполяція здійснюється шляхом виявлення однотипних контурів у ландшафтах-аналогах. Ареал екстраполяції звязаний з рубежами фізико-географічного районування. Вірогідність екстраполяції тим вище, ніж ближче в класифікаційній системі й у сітці районування лежать ландшафти-аналоги.
4. Організація ландшафтного моніторингу заповідних територій
У межах Центрального Чернозем`я знаходиться сім державних заповідників: Воронезький (площею 31,1 тис. га), Хоперский (16,2 тис. га), Центрально-Чорноземний (4,9 тис. га), Воронинський (10,3 тис. га), "Ліс-на-Ворсклі" (1,04 тис. га), "Галича гора" (0,2 тис. га) і музей-заповідник "Дивногір`я" (1400 га).
Заповідники знаходяться в різних фізико-географічних умовах. Структура кожного з них оригінальна і своєрідна, відбиває специфіку природи регіону. Тут охороняються типові екосистеми географічних зон і підзон, у межах яких розташовані заповідники, багато унікальних обєктів, рідкісні співтовариства, види і підвиди рослин і тварин.
Функції заповідників різні, наукові дослідження проводяться в залежності від особливостей заповідного режиму і від наукового профілю кожного заповідника.
Стратегічним напрямком наукових досліджень у заповідниках є довгострокове вивчення динаміки і взаємозвязків природних процесів в охоронюваних екосистемах. Така інформація може бути отримана тільки шляхом стаціонарних спостережень.
Стаціонарні дослідження в області галузевих дисциплін (кліматологічні, гідрологічні й ін.) існують уже давно. Зараз усе актуальніше зростає необхідність комплексних стаціонарних спостережень. Це можливо тільки на основі ландшафтного підходу до вивчення території.
Наукові дослідження, проведені в заповідниках, повинні бути націлені на моніторингову функцію, що виражається в спостереженні за змінами в ландшафтах на комплексному і компонентному рівнях. Особливу актуальність здобуває питання організації ландшафтного моніторингу заповідних територій з обліком їхньої зональної і провінційної особливостей.
Створення єдиної системи моніторингу ландшафтів у межах заповідників ЦЧО давно назріла задача. В основу принципів організації моніторингу покладені найбільш устояні теоретичні положення географічної науки, що стосуються питань вивчення стану, динаміки, прогнозування і керування розвитком ландшафтів (Михно В.Б., 1995). Найважливіші принципи базуються на обліку: 1 - типологічних ознак ландшафтів; 2 - регіональних (індивідуальних) чорт ландшафтів; 3 - структури ландшафтів; 4 - динамічних взаємозвязків ландшафтів; 5 - стійкості ландшафтних комплексів; 6 - екологічного стану ландшафтів.
До числа першочергових задач моніторингу належать: спостереження за станом і динамікою геосистем; прогнозування і керування розвитком ландшафтів. Для виконання цих задач на території заповідників необхідне створення мережі моніторингових площадок, ландшафтних трансектов, контрольно-облікових смуг, станцій, крапок спостереження, обєктів особливої уваги.
До основних методів досліджень заповідних територій з метою організації системи ландшафтного моніторингу варто віднести, насамперед , проведення великомасштабного ландшафтного картографування обєктів моніторингу, створення банку даних про природну специфіку ландшафтів, проведення балансових досліджень, вивчення просторової і тимчасової динаміки природних комплексів.
Початкова ланка будь-яких робіт з моніторингу - інвентаризація природних обєк?/p>