Ландшафтний моніторинг
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
ікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофздравница": моніторинг на базі Сакской, Евпаторийской і Феодосійської гідрогеологічних режимно-эксплуатационных станцій стану гідромінеральних ресурсів, лікувальних брудів, морської води, ґрунтових вод, контроль забруднення атмосферного повітря;
Протизсувне керування ЖКГ: моніторинг абразійних і зсувних процесів пляжної зони (162 репера з періодичністю спостережень 7 разів у рік у районі від Алушти до Фороса; 3 рази в рік на ділянці Євпаторі-Піщане; 2 рази в рік - у районі Аршинцевської коси - села Морське; 1 раз у рік в інших районах узбережжя);
Державний комітет з лісового господарства: моніторинг рекреаційних відвідувань заповідних обєктів; лесопаталогической ситуації;
Кримське республіканське суспільство мисливців і рибалок: моніторинг обсягів видобутку і стани промислових угідь, таксація охотфауны;
Відділ сейсмології Інституту геофізики НАНУ: геофізичний моніторинг у рекреаційних центрах (станції Ялта, Алушта, Судак, Феодосія, Севастополь), а також у пунктах Червоні печери, Чорні води (Гірський Крим), Никитский ботанічний сад;
Кримський підрозділ Госинспекции охорони Чорного моря: моніторинг концентрації 9 інгредієнтів на 39 створах Ялтинского, Севастопольського і Керченського регіонів у місцях випуску стічних вод і морських портів;
Республіканський комітет зі статистики: моніторинг господарської діяльності рекреаційних підприємств.
За характером екологічно значимої інформації виділяються три види відомчих інформаційних систем - ресурсно-середовищні, санітарно-гігієнічні і соціально-економічні. У цілому відомчий підхід різко переважає над територіальним; науково-методичне забезпечення системи збору й обробки даних, розроблене в 1970-80-х рр., не цілком відповідає сучасним задачам; відсутня нормативна база міжвідомчої інтеграції; структура і регламент інформації, що збирається, слабко увязані з прийнятими управлінськими рішеннями, що знижує ефективність усієї системи природокористування. Головною проблемою є змістовна просторово-тимчасова координація відомчих систем моніторингу і перехід до інтегрованого територіального моніторингу рекреаційного природокористування.
Географічне обґрунтування територіального моніторингу РП вимагає формулювання ряду принципових положень.
1. Принцип таксономічної ієрархії передбачає просторову супідрядність і взаємодію локальних і регіональних моніторингових мереж. Якщо локальними обєктами спостережень можуть виступати рекреаційні угіддя, підприємства і пункти, то регіональному рівню відповідають рекреаційні райони Криму, що розрізняються природно-ресурсними характеристиками і рекреаційним впливом. Особливий інтерес з погляду збору геоекологічної інформації представляє імпактний моніторинг, що орієнтований на виявлення антропогенного впливу визначених джерел на якість рекреаційного середовища (зокрема, підприємств Червоноперекопського хімічного вузла, промислових обєктів м. Керчі й ін.). Імпактний моніторинг здійснюється в особливо небезпечних для стійкого розвитку РП місцях.
2. У структурно-змістовному плані регіональний моніторинг рекреаційного природокористування повинен мати кілька розділів. Доцільна розробка і налагодження синхронне діючих мереж моніторингу пяти типів, у т.ч. рекреаційний, економічний, ландшафтний, екологічний і медико-біологічний. Отримана в процесі їхнього функціонування інформація в комплексі повинна відбивати все різноманіття явищ і відносин, що виникають у процесі взаємодії субєктів рекреації з природним середовищем. Важливою задачею моніторингових досліджень є визначення параметричного складу спостережень, включаючи пошук необхідних достовірних показників для оцінки стану обєктів, що спостерігаються.
3.2 Концепція створення геоекологічного атласу
Картографічна форма узагальнення зібраної інформації складає основу будь-яких географічних досліджень. Обєктом геоекологічного картографування є елементи геосистем, екосистем і соціально-виробничих систем, їхній взаємозвязок і динаміка. З огляду на комплексний характер досліджень, найбільш продуктивним представляється шлях аерокосмічного моніторингу стану навколишнього середовища і створення геоекологічних атласів.
Підсумком геоекологічних досліджень є карти, у назві яких часто є присутнім слово "екологічна". Однак строгі критерії нового виду тематичних робіт дотепер не визначені. З огляду на важливість картографічного методу в комплексі геоекологічних досліджень, спробуємо сформулювати вимоги, сукупність яких наближає нас до розуміння предмета і задач геоекологічного картографування.
Перша вимога - біоцентризм. Екологічними можуть називатися тільки такі карти, на яких показаний стан біоти. Інші фактори навколишнього середовища показуються на них лише в тім обсязі, що необхідний для характеристики умов обитания організмів, у тому числі і людини. Обєктом екологічного картографування часто є рослинність. Фітоекологічні карти найбільше повно відбивають звязку рослинності з умовами обитания і можуть використовуватися для індикації параметрів навколишнього середовища.
Друга вимога - антропоцентризм. Людство - частина биоты, але частина, що володіє відмітними рисами, що грає особливу роль у житті географічної оболонки у фазі техногенезу. Геоекологія розглядає людину, населення, людство не тільки як джерело руйнування ?/p>