Адміністративне право України
Методическое пособие - Юриспруденция, право, государство
Другие методички по предмету Юриспруденция, право, государство
ів, поступовий перехід від галузевого до функціонального принципу управління економікою, використання договірних засад в практиці управлінських стосунків, загальне скорочення управлінського апарату, більш жорстке регулювання бюджетних витрат тощо.
Серед інших напрямів удосконалення державного управління слід вказати на загальне посилення ефективності управлінського впливу органів виконавчої влади щодо реалізації конституційних та інших законодавчих положень у сфері державного управління, досягнення належної взаємодії їх з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування; поглиблення дійового впливу основних (конституційних) принципів державного управління; активізація місцевого самоуправління та поглиблення його взаємодії з органами місцевої виконавчої влади; зміцнення виконавчої дисципліни; посилення боротьби з корупцією, злочинністю та іншими протиправними проявами в суспільстві, а також посилення ролі науки в реформуванні управлінського механізму, підвищення рівня автоматизації, технічного, у т. ч. компютерного забезпечення управлінської діяльності та ін.
Головним же завданням у загальному процесі удосконалення державного управління є сьогодні невідкладне проведення в Україні адміністративної реформи, якнайшвидше втілення в життя її основних положень.
Тема 4. Субєкти адміністративного права
1. Загальна характеристика субєктів АП.
2. Фізичні особи як субєкти АП
3. Обєднання громадян як субєкти адміністративного права.
4. Президент України як субєкт АП
5. Органи державної виконавчої влади як субєкти АП.
6. Органи місцевого самоврядування як субєкти АП.
7. Інші юридичні і фізичні особи як субєкти АП.
1. Загальна характеристика субєктів адміністративного права
Субєкти АП - це окремі фізичні та юридичні особи (громадяни або організації), які у відповідності з адміністративно-правовими нормами наділені певним обсягом прав та обовязків у сфері адміністративно-правового регулювання управлінських відносин.
Одразу слід зясувати, що бути субєктом АП означає мати права та обовязки сфері публічного управління.
З даного визначення випливає, що претендент на статус субєкта АП за своїми особливостями потенційно здатний бути носієм субєктивних прав і обовязків у сфері публічного управління, тобто повинен мати комплекс соціальних передумов, що дозволяють йому мати субєктивні права і обовязки.
До таких особливостей субєктів АП належать:
а) зовнішня самостійність (відокремленість) у реалізації своїх прав та обовязків у сфері державного управління;
б) персоніфікація в суспільних відносинах управлінського типу, тобто виступає у вигляді єдиної особи - персони. Так, орган державного управління складається з багатьох фізичних осіб І, як правило має структурні частини, але в адмін-правовій сфері виступає виключно як єдина особа;
в) здатність виражати і здійснювати або персоніфіковану волю у відносинах з державними органами або державну волю у процесі адміністративно-правового регулювання суспільних відносин.
г) володіння відповідно до приписів адміністративно-правових норм здатністю мати права та юридичні обовязки у сфері публічного, тобто адміністративна правоздатність;
д) володіння потенційною можливістю реально брати участь в адміністративно-правових відносинах, тобто реалізувати свої права і нести обовязки у сфері публічного управління, тобто адміністративна дієздатність;
ж) здатність субєкта нести за порушення адмін-правових норм юридичну відповідальність - адміністративна деліктоздатність;
Субєкти АП відповідно до норм чинного адм законодавства мають:
Субєктивні права у сфері державного управління - це надана і гарантована державою, а також закріплена в адміністративно-правових нормах міра можливої або дозволеної поведінки у правовідносинах, яка забезпечена кореспондуючим обовязком іншого субєкта.
Субєктивні адмін-правові обовязки - це покладена державою і закріплена в адміністративно-правових нормах міра належної або необхідної поведінки у правовідносинах, реалізація якої забезпечена можливістю адміністративного примусу.
Обєднує їх а) спільна адмін-правова природа, б) існування в адмін правовідносинах, в) наявність меж у поведінці (і те, і друге є мірою), г) наявність у особи, адміністративної правосубєктності, д) наявність державних гарантій.
Відмінності полягають у тому, що: а) права реалізуються в інтересах їх власника, а обовязки в інтересах інших осіб; б) права - це міра можливої або дозволеної поведінки, а обовязки - міра належної або необхідної поведінки.
Необхідно розрізняти поняття субєкт АП і субєкт адміністративних правовідносин. Субєкт АП має реальну можливість стати субєктом адмін правовідносини. Для цього необхідно настання певних умов, а саме:
наявність конкретних адмін-правових норм, що передбачають реальну ситуацію та права та обовязки особи у цій ситуації;
підстави виникнення, зміни та припинення конкретних правовідносин.
Субєкт адміністративно-правових відносин - фізична або юридична особа, яка відповідно до чинного законодавства є учасниками управлінських відносин, урегульованих нормами АП, наділена визначеними правами й обовязками в сфері публічного управління і спро