Культурологія. Українська та зарубіжна культура
Методическое пособие - Культура и искусство
Другие методички по предмету Культура и искусство
.Сто великих режиссеров. М.: Вече, 2004. 468 с.
76.Сто великих чудес света. М.: Вече, 2000.- 527 с.
77.100 знаменитых художников Х1У ХУШ вв. Харьков: Фолио, 2004.- 509 с.
78.Тайлор Е. Первобытная культура. М.: Политиздат, 1989.- 572 с.
79.Тойнбі Арнольд Дж. Дослідження історії. В 2 т. К.: Основи, 1995.- Т. 1. 613 с.; Т. 2. 400 с.
80. Трощанський В.П., Шевченко А.А. Українці у світі. // Україна крізь віки. Том 15. К.: Видавничий дім Альтернативи, 1999.
81 Українська та зарубіжна культура: Підручник. (Л.В.Анучина, Н.Є.Гребенюк, О.А.Лисенко та ін.). Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. Харків: Одіссей, 2006. 375 с.
82.Українське мистецтво та архітектура кінця Х1Х початку ХХ ст. К.: Наукова думка, 2000.- 236 с.
83 Усовская Э.А. Постмодернизм: Учеб. пособие. Минск: ТетраСистем, 2006, - 256 с.
84.Филипьев Ю.А. Искусство в системе человеческих ценностей. М.:Наследие, 1996.- 287 с.
85.Фрейд Зігмунд. Вступ до психоаналізу: Лекції зі вступу до психоаналізу з новими висновками. К.: Основи, 1998.- 709 с.
86.Хоруженко К.М. Культурология. Энциклопедический словарь. Ростов-на-Дону: Фенікс, 1997.- 639 с.
87.Художня культура світу. Арабо-мусульманський культурний регіон та ін. К.: Вища школа, 2003. 191 с.
88.Художня культура світу: Європейський культурний регіон. К.: Вища школа, 2001.- 191 с.
89.Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч. посібник. - 3 вид. К.: Знання-Прес, 2007. 353 с.
90.Шейко В.М. Історія художньої культури: Західна Європа ХУП і ХУШ ст. Харків: ХДАК, 2001, - 183 с.
91.Шейко В.М. Культура. Цивілізація. Глобалізація. (Кінець Х1Х початок ХХ1 ст.). В 2 т. Харків: Основа, 2001.- Т.1. - 518 с.; Т.2. 398 с.
92.Шейко В.М. та ін. Історія української художньої культури. Харків: Регіон-інформ, 2003.- 178 с.
93.Шейко В.М. та ін. Історія художньої культури: Візантія. Арабо-мусульманський світ. Китай. Японія. Харків: ХДАК, 2001. 181 с.
94.Шейко В.М. та ін. Історія художньої культури: Західна Європа Х1Х-ХХ ст. Харків: ХДАК, 2001.- 205 с.
95.Шейко В.М. та ін. Історія художньої культури: Первісність. Стародавній світ. Харків: 1999. 209 с.
96.Шейко В.М. та ін. Історія художньої культури: Середньовіччя. Відродження. Харків: ХДАК, 2001. 189 с.
97.Шмагайло Ростислав Т. Мистецька освіта в Україні середини Х1Х середини ХХ ст.: Структурування, методологія, художня позиція. Львів: Укр. технології, 2005. 526 с.
98.Шпенглер Освальд. Закат Европы. Минск: Харвест; М.: АСТ, 2000.- 1373 с.
99.Энциклопедия живописи. М.: АСТ, 1999.- 799 с.
100.Энциклопедия импрессионизма. М.: Респ., 2005. 293 с.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ
Культура (від лат. cultura догляд, освіта, розвиток) сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну культуру суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного й суспільного життя є його духовною культурою.
Анімізм (від лат. аnima, animus душа, дух) віра в існування душ і духів, які нібито управляють усім матеріальним світом.
Релігія (від лат. religio побожність, святиня) органічний елемент культури будь-якого народу; одна із форм духовно-практичного освоєння світу, що ґрунтується на вірі в існування Бога чи богів, надприродного.
Готика (від лат. gotico готський) художній стиль середньовічного мистецтва в країнах Західної і Центральної Європи Х11-ХV ст. Найяскравіше виявився в культовій архітектурі. Для нього характерне устремління споруди вгору за рахунок гострих шпилів, великі вікна, прикрашені вітражами, численні гостроконусні арки, багатство скульптур, оздоб, що надавало готичним соборам легкості й динамічності.
Гуманізм (від лат. humanus- людяний, людський) 1) прогресивний ідейний напрям культури епохи Відродження, що утверджував право людини на земне щастя, боровся за визволення науки й людської особистості від церковних обмежень; 2) ставлення до людини як до найвищої цінності, захист її права на свободу, щастя, всебічний розвиток і вияв своїх здібностей.
Відродження, Ренесанс епоха в історії культури країн Європи, перехідна від середньовічної культури до культури Нового часу (в Італії Х1V XV1 ст., в інших країнах ХV-XV1 ст.). Прикметні риси антиклерикальна спрямованість, гуманізм, звернення до античної спадщини, прагнення її відродження й переосмислення на основі нової буржуазної ідеології, що зароджувалася.
Просвітництво ідейний і громадський рух в країнах Європи, що стали на шлях капіталістичного розвитку, охоплює період ХV11-XV111 ст. Його представники прагнули перебудувати усі суспільні відносини на основі розуму, рівності, справедливості. Вони планували здійснити таку перебудову шляхом розповсюдження передових ідей, знань, освіти, а також поліпшення морального стану суспільства.
Бароко (від лат. barocco дивний, химерний) стиль в архітектурі й мистецтві кінця ХV1 середини XV111 ст., для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композицій.
Класицизм (від лат. classicus взірцевий) один із основних напрямів у європейській літературі й мистецтві XV11 XV111 ст., зразком для якого було класичне (давньогрецьке і давньоримське ) мистецтво.
Романтизм (франц. romantisme) ідейно-художній напрям у літературі, мистецтві європейських країн у кінці XV111- на початку Х1Х ст. Його послідовники протиставляли дійсності, що їх не задовольняла, нові, багато в чому умовні, суспільні ідеали. Вони відмовилися від культу розуму, що проповідувався класицизмом, і ввели в свої твори нових героїв самотніх бунтівників. Сюжетами частіше за все обиралися виняткові події. “Незвичайні герої діяли у незвичайних об?/p>