Культурологія. Українська та зарубіжна культура
Методическое пособие - Культура и искусство
Другие методички по предмету Культура и искусство
µння людини до світу ілюзійного досвіду й мрій, що не збуваються.
Масова культура може стати й становиться інструментом впровадження в масову свідомість бажаних для певних соціальних груп стереотипів поведінки. Вона може стимулювати у “масах” нові, невідомі їм раніше потреби, формувати певні стандарти естетичного смаку.
Масова культура створюється й навязується зверху відповідними майстрами-професіоналами менеджерами, письменниками, теле- та кінорежисерами і сценаристами, естрадними композиторами, музикантами, співаками, акторами.
Нерідко все це робиться на високому професійному рівні. Проте якість творчості визначається лише одним критерієм комерційним успіхом. Масова культура є надзвичайно прибутковою справою, особливим типом бізнесу (шоу-бізнесу).
Комерційні мистецтво й література з їх штампами, реклама, комікси отримали узагальнене визначення кітч (від німецького жаргонного слова “kitschen” “збирати вуличне сміття”).
Отже, масова культура розрахована на споживання всіма людьми незалежно від місця їхнього проживання. В першу чергу масова культура орієнтується на комерційні цілі. Вона передбачає пасивне споживання культури. Відтак ця культура здатна виступати засобом маніпулювання свідомістю споживача.
ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ 1:
1. Гуревич П.С. Философия культуры. М.: NOTA BENE, 2001. 349 с
2. Корінний М., Потапов Г., Шевченко В. Короткий термінологічний словник з української та зарубіжної культури. К.: Україна, 2000.- 182 с.
3. Костина А.В. Массовая культура как феномен постиндустриального общества. М.: КомКнига, 2006, - 350 с.
4. Культура и культурология: Словарь. Екатеринбург, М.: Деловая книга. Академ. проект, 2003.- 926 с.
5. Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник (М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семашко та ін.). з вид. К.: Знання, 2007. 567с.
6. Руднев В.П. Энциклопедический словарь культуры ХХ ст. Ключевые понятия и тексты. М.: Аграф, 2003.- 599 с.
7. Хоруженко К.М. Культурология. Энциклопедический словарь. Ростов-на-Дону: Фенікс, 1997.- 639 с.
8. Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч. посібник. - 3 вид. К.: Знання-Прес, 2007. 353 с.
ТЕСТ
Тема 1. Поняття культури й культурології та їхні складові.
1. У Давньому Римі слово “культура” означало:
а) вміння обробляти землю; б) матеріальну діяльність людини; в) духовний світ людини.
2 .Книга “Наука про культуру”, що стала рубіжною у формуванні культурології як науки, написана:
а) Едуардом Тайлором; б) Освальдом Шпенглером; в) Леслі Уайтом.
3.Стосовно духовного життя термін “культура” вперше вживається:
а) Марком Туллієм Цицероном; б) Самуелем Пуфендорфом; в) Іммануїлом Кантом.
4.У науковий обіг поняття “культура” увів:
а) Марк Туллій Цицерон; б) Самуель Пуфендорф; в) Едуард Тайлор.
5.Автором концепції, згідно якої поняття цивілізація й культура схожі і водночас мають великі розбіжності, є:
а) Арнольд Тойнбі; б) Фернан Бродель; в)Освальд Шпенглер.
6.Передачу історичного досвіду поколінь через механізм культури здійснює функція культури:
а) світоглядна; б) комунікативна; в) пізнавальна.
7.Культура, що створюється привілейованою частиною суспільства або по її замовленню професійними творцями, є культурою:
а)елітарною; б) масовою; в) народною.
8.Синтез культур різних класів, соціальних прошарків і груп відповідного суспільства -характерна особливість:
а) класової культури; б) національної культури; в) світової культури.
9.Культура, що створюється привілейованою частиною суспільства або по її замовленню професійними творцями, є:
а) масовою культурою; б) народною культурою; в) елітарною культурою.
10.Вікова сукупність культур цілісного світу особливість:
а) світової культури; б) національної культури; в) класової культури.
ТЕМА 2.
“ІНСТИТУТИ КУЛЬТУРИ ЯК СИСТЕМА ЇЇ ЦІННОСТЕЙ”
План
1. Влив релігії на розвиток культури.
2. Мистецтво одне із основних інститутів культури.
3. Освіта як основний елемент в системі цінностей культури.
4. Наука складова частина системи цінностей культури.
1. Вплив релігії на розвиток культури
Розвиток культури супроводжувався виникненням і становленням відносно самостійних систем цінностей. Спочатку вони включалися в контекст культури.
Однак пізніше розвиток цих систем цінностей приводить їх до все більш глибокої спеціалізації і нарешті до їхньої відносної самостійності. Так сталося з релігією, мистецтвом, наукою і освітою.
В сучасній культурі можна вже говорити про їхню відносну самостійність і взаємодію культури з цими інститутами.
Релігія стала однією з самих давніх систем цінностей культури. Термін “релігія” латинського походження й означає “благочестя”, “побожність”. Релігія одна із форм духовно-практичного освоєння (бачення) світу, що ґрунтується на вірі в існування Бога чи богів, тобто надприродної сили, яка панує над людиною в її повсякденному житті.
Релігія є комплексним явищем, яке включає ідеї, погляди, уявлення про надприродне, а відтак і викликані ними переживання, настрої, емоції; відповідні культові дії (молитви, богослужіння, обряди, свята); організації, що обєднують і спрямовують релігійну свідомість віруючих. Історичні форми розвитку релігії племені, національно-державні (етнічні), світові (буддизм, християнство, іслам).
Племені форми релігії (деякі автори називають їх релігійною свідомістю, що передувала формуванню релігії) зародилися ще на зорі л?/p>