Кримінальна агресія
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
·адоволеною”. Оскільки при інструментальній агресії відбувається досягнення мети. Сама мета не завжди буде відображати агресивні бажання (наприклад викрадення автомобіля з метою збуту, а не знищення). Інструментальна агресія буде проявлена при досягненні такої мети (наприклад вбивство охоронця, в обовязки якого входила охорона такого автомобіля). Тут агресія виступає як засіб, інструмент реалізації бажань.
Заслуговує на увагу думка Ю.О.Дроздова, М.А.Скока: “Термін ворожа агресія застосовується до тих випадків, коли головною метою агресора є нанесення жертві збитків, страждань. Поняття інструментальна агресія, навпаки, відноситися до випадків, коли агресія є лише засобом досягнення якоїсь мети, тобто не є самоціллю”.
Ф.С. Сафуанов також виділяє ворожу та інструментальну агресію. Отже, ніякого заміщення не відбувається. Вважаємо, що за подібними типами агресії можна виділити ворожу кримінальну агресію та інструментальну кримінальну агресію. При ворожій кримінальній агресії субєктивна сторона складу злочину буде містити прямий умисел, а при інструментальній ворожій агресії непрямий.
А.Ф. Зелинський розрізняє пять груп агресивних злочинів: перша умисний замах на життя і здоровя людини; друга злочини проти держави та громадської безпеки; третя протизаконні дії посадових осіб при виконанні службових повноважень; четверта зґвалтування; пята вандалізм, нанесення шкоди навколишньому середовищу. Таке розмежування здійснене за різними критеріями.
А. Бандура не виділяє ворожу агресію, вважає, що агресія покликана виконувати певні завдання, що передбачає лише інструментальну агресію.
У своїх дослідженнях Е. Фромм розрізняв агресію, яка є захисним механізмом особистості (доброякісна) та деструктивну агресію (злоякісна). Керуючись такими поглядами, можна виділити кримінальну агресію при вчиненні такого злочину як перевищення меж необхідної оборони. У цьому випадку нападнику завдається шкода більша, ніж могла бути ним заподіяна. Так само, можна розрізняти захисну кримінальну агресію та кримінальну агресію нападу. Звичайно, захист особи буде виражатися в активних діях, що будуть схожими на напад, але дії нападника є першочерговими, провокуючими активний захист.
Р. Берон і Д. Річардсон виділяють три дихотомічні види агресії: фізичну вербальну; активну пасивну; пряму непряму. Пряма і непряма агресія тотожна ворожій та інструментальній. Класифікація на активну і пасивну агресію допомагає виділити пасивну кримінальну агресію та активну кримінальну агресію. Перша категорія виділяє злочини, вчинені шляхом активних дій (нанесення ударів, постріли і т.п.), друга бездіяльністю (залишення в небезпеці, ненадання медичної допомоги медичним працівником і т.п.). За допомогою поділу агресії на фізичну і вербальну можна виділити фізичну кримінальну агресію (зґвалтування, завдання тяжких тілесних ушкоджень і т.п.) та вербальну кримінальну агресію (образа, наклеп, що доводить людину до самогубства та ін.). Деякі дослідники виділяють ауто-агресію (самогубство). Зі кримінальною агресією вона не може бути повязана, оскільки самогубця неможливо притягнути до кримінальної відповідальності. Враховуючи прояв агресії конкретним субєктом та її походження, можна розрізняти такі види агресії: психіатричну, вроджену, соціальну. Згідно з інстинктивною теорією агресії, вона властива кожній особі. Аргументом на це твердження є злочини, причиною яких є ситуація (наприклад, перевищення меж необхідної оборони). При цьому у субєкта може і не бути антисуспільних поглядів. Теорія соціального навчання дає підґрунтя виділяти соціальну агресію. Така агресія обумовлена існуванням людини в суспільстві. Агресивність, набута індивідом в процесі соціалізації, проявляє таку агресію. Психічні аномалії та різного роду відхилення є передумовою прояву психіатричної агресії. За періодичністю впливу на обєкт можна виділяти одиничну, повторювану, продовжувану агресію. Одинична агресія буде мати місце коли буде досягнута ціль індивіда, тобто завдана шкода одним діянням. При повторюваній агресії шкода завдається і одночасно досягається ціль, але такі прояви неодноразові. Продовжувана агресія відрізняється методичністю, тобто є агресивні дії, але вони розтягнуті у часі та спрямовані на досягнення однієї цілі.
Агресія, як зазначалось вище, є явищем різноманітним, що дозволяє виділяти багато її типів. Така різноманітність говорить про існування багатьох мотивів в кримінальній агресії. Вони залежать від обставин існування особи, від конкретної життєвої ситуації та особистих настанов.
Наявність агресії як кримінологічної та формальної характеристики злочину можна виділити шляхом аналізу кваліфікуючих ознак складів злочинів. За допомогою граматичного аналізу можна виділити формальні ознаки агресивності в кримінально-правових нормах. За відсутності формальних ознак виділити агресивність дозволяє системний і логічний метод тлумачення. Однак треба враховувати, що агресія, жорстокість, насильство, як зазначалось вище, не тотожні поняття.
Отже, кримінальна агресія це форма поведінки на стадіях вчинення злочину, визначена Кримінальним кодексом України як обєктивна сторона, направлена на реалізацію умислу у вигляді деструктивних дій стосовно предмета.
Кримінальна агресія характеризується деструктивною поведінкою. Може здійснюватися особами, які не розуміють значення своїх дій, а отже, не сприймають свою пове