Кримінальна агресія

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

чної теорії стверджують, що ця теорія не в змозі пояснити феномен агресії. Багатьма не розділяється думка про етологію як про базову науку пояснення агресії.

На нашу думку, не потрібно нівелювати теорії агресії, оскільки вони пояснюють її у різних випадках.

 

1.2 Поняття та загальна характеристика кримінальної агресії

 

Єдиного підходу до визначення терміну агресія в науці не існує. Це обумовлено наявністю багатьох теорій агресії та вивченням даного явища принципово різними науковими дисциплінами. Серед них: біохімія, нейрофізіологія, генетика, які вивчають агресію на рівні клітинного функціонування організму. Соціологія і філософія досліджують агресію з точки зору культури та загальноприйнятих норм суспільства. Базисною наукою в дослідженнях виступає психологія. Проблему кримінальної агресії необхідно розглядати з позицій кримінології.

Слово агресія походить від латинської мови aggression, що буквально означає напад. Л.Берковітц стверджує, що головним елементом агресії є не самі збитки, а саме нанесення збитків. А.Басс ототожнює агресію з поведінкою, яка несе загрозу або завдає збитків. Д.Зільман відносить термін агресія до нанесення або можливості нанесення фізичної шкоди людям. Найбільш вживане визначення цього терміну наводять Р.Берон, Д.Річардсон. На їх думку, це саме як будь-яка форма поведінки, націленої на образу або заподіяння шкоди іншій живій істоті, яка не бажає такого поводження.

Починаючи з 70-х років минулого століття, агресія визначається як деструктивна поведінка, яка виходить за рамки соціальних норм. При цьому агресія може не порушувати кримінальних норм.

Т.Г. Румянцева називає такий підхід нормативним і зазначає, що до існування такого підходу агресію тлумачили через наслідки, до яких вона призводить. У нормативному підході агресія розглядається як лише негативне явище, оскільки порушуються загальноприйняті норми. Отже, згідно з таким підходом, діяння не будуть вважатись агресивними, якщо норми будуть дотримані.

Російський вчений Ф.С. Сафуанов виділяє соціалізовану форму агресії. У прояві соціалізованої агресії не порушуються загальноприйняті норми. Ми цілком розділяємо такий погляд, оскільки агресія проявляється, навіть тоді, коли норми не порушуються.

Е.Фромм розрізняє два види агресії: звичайну, яка виступає захисною реакцією людини, та деструктивну як дію, направлена на руйнування.

На думку О.Ю. Дроздова, М.А. Скока нормативний підхід звужує два поняття агресію і жорстокість. Агресія є ширшим поняттям за жорстокість. У всіх випадках жорстокість виступає проявом агресії і носить негативний характер. Не виникає дискусії з того приводу, що жорстокість є соціальним явищем і притаманним лише людині. Також треба відрізняти насильство від агресії. Ми вважаємо насильство наслідком прояву агресії. Воно виражається у вчиненні дій, які не бажаються обєктом насильства.

К. Лоренц бачив в агресії здатність людини захистити себе і близьких, а також реалізувати бажання, не повязані зі знищенням або ж завданням шкоди.

Деякі визначення агресії, які наводяться в психологічній літературі, іноді поєднують поняття агресія і агресивність. Агресивність це психічна властивість людини, яка проявляється в агресивній поведінці при життєвих обставинах. Інакше кажучи, агресивність є ставленням людини до навколишнього середовища. Агресивність можна виділити шляхом аналізу субєктивної сторони складу злочину, тобто через аналіз мотивів і мети особи . Агресивність не завжди проявляє агресію. Деякі індивіди, в силу свого навчання, контролюють свою агресивність, не даючи виходу агресії, або ж направляють її в соціально прийнятні форми. Якщо агресивність проявляється не в звичайних умовах, а при фрустрації, то агресивність розглядається як реакційна.

Психологи виділяють мотиваційну агресивність, але її діагностика, як наголошує Ф.С. Сафуанов, потребує складних діагностичних процедур, які не завжди є ефективними, а отже, не завжди можна виділити агресивність.

На нашу думку, неможливо дати єдиного визначення поняттю агресія, терміни будуть звужувати або розширювати це поняття. Переважна більшість визначень розглядають агресію одночасно з боку обєкта агресії (те, на що націлена агресія), субєкта агресії (той, хто здійснює таку дію), та спостерігача. Сприйняття дій, таких як агресія, може значно різнитися. Обєкт агресії може сприймати дію як агресію, керуючись емоціями. Субєкт агресії може і не усвідомлювати, що його поведінка носить агресивний характер. Спостерігач теж не може сприймати таку поведінку з обєктивної сторони в міру своїх психологічних особливостей. Доцільно використовувати прикметники зі словом агресія, які б допомагали зрозуміти відношення такого визначення до певної науки. Обєктом цієї роботи є кримінальна агресія, отже, термін охоплює значно менший обсяг, аніж поняття агресія. Ми відносимо до кримінальної агресії діяння, передбачені Кримінальним кодексом України, як злочини. Такі діяння повинні втілювати умисел необхідний елемент субєктивної сторони складу злочину. При визначенні поняття кримінальна агресія необхідно враховувати три точки зору (субєкта, обєкта і спостерігача агресії), враховуючи ймовірність існування того, що хтось один не може усвідомлювати значення своїх дій. Агресія та злочин не є тотожними поняттями. При кваліфікації злочину необхідно враховувати субєктивну ст