Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його оптимізації
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
Р1Р2Р3Р4Р5
У першому рядку табл.6 записано абсолютні чи відносні рівні потенційно можливих збитків х1 - х5 в порядку їх зростання. Величина х може бути найхарактернішим параметром кредитування (прибуток, сума сплачених відсотків, витрати на здійснення кредитування, валові грошові надходження), а також граничним значенням визначених щойно зон ризику. У другому рядку наводяться ймовірності (міри сподівання) Р1Р5 кожного з рівнів збитків.
Найповніше уявлення про кредитний ризик дає так звана крива щільності розподілу ймовірностей збитків, яка є графічним зображенням залежності щільності ймовірності збитків j ( х ) від їх рівня х. Типову криву такого виду зображено на рис. 2. Для побудови цієї кривої скористалися такими гіпотезами:
1. Імовірність нульових випадкових збитків j ( х ), можливість уникнути будь-яких збитків, практично дорівнює нулю, оскільки хоча б мінімальні збитки присутні завжди.
2. Імовірність виключно великих збитків практично дорівнює нулю, оскільки реальні збитки здебільшого мають верхню межу.
3. Існує скінченна і менша за одиницю максимальна ймовірність певного рівня збитків, оскільки цілком природно допустити, що якийсь певний рівень збитків виявиться найімовірнішим.
4. j ( х ) функція щільності розподілу неперервна і монотонно зростає від нуля до свого максимуму, а також спадає в міру збільшення рівня можливих збитків. Припущення про неперервність і монотонність кривої щільності розподілу випадкових збитків є дещо умовним, оскільки збитки можуть мати дискретний характер (бути дискретними випадковими величинами), але в цілому таке припущення цілком природне.
Рис. 2.
Типова крива щільності розподілу ймовірностей певного рівня ризику
На кривій щільності розподілу імовірностей (рис. 2) виділені чотири характерні точки. Перша з них 1 найімовірніші збитки .х1., причому щільність їх виникнення - j(х1). Відповідно величину збитків х1 називають найімовірнішим рівнем ризику, який обчислюється в абсолютному вираженні або наприклад у відсотках збитків щодо розрахункової суми грошового потоку.
Друга точка 2 ступінь гранично допустимого ризику, тобто такого, за якого збитки досягнуть величини .хдп, що дорівнює очікуваним прибуткам. Величину щільності таких збитків j(хдп) називають щільністю розподілу допустимих збитків.
Третя точка 3 характеризує ступінь гранично критичного ризику, тобто виникнення збитків хкр, що дорівнюють сумі відсотків за користування кредитом. Щільність таких збитків Ркр = j(хкр) називають щільністю розподілу критичних збитків.
Четверта точка 4 характеризує щільність гранично катастрофічного ризику, тобто ймовірність збитків хкт. , що дорівнюють величині суми кредитної угоди, або, як вже зазначалося, навіть, і сумі всіх активів банку. Щільність таких збитків j(хкт) називають щільністю катастрофічних збитків (ризику).
Імовірності допустимого, критичного, катастрофічного ризиків випадкових збитків можна подати, використовуючи функцію розподілу F(х). В такому випадку імовірність допустимих збитків визначається за формулою
Імовірність критичних збитків ,
а ймовірність катастрофічних збитків.
Ясна річ, що
Усі ці імовірності збитків є досить важливими показниками. Так, якщо ймовірність катастрофічних збитків досягає величини, що свідчить про відчутну загрозу втрати всіх чи значної частини активів, то кредитний менеджер, що має здоровий глузд, відмовиться від такої справи, не піде на такий ризик. Справа лише в тому, що кожен банк повинен самостійно визначити для себе рівень ризику для кожної окремої зони.
Отже, якщо при оцінюванні ризику вдасться побудувати не всю криву, а лише встановити ці чотири характерні -точки, то задачу оцінювання ризику можна вважати вдало розвязаною. Знаючи ці показники, можна з відкритими очима йти на обгрунтований ризик.
Зауважимо, що банківському аналітику, який оцінює ризик, здебільшого властивий не точечний, а "інтервальний" підхід. Йому важливо знати не тільки (і не стільки) те, що ймовірність збитків на 1000 грн.. у наміченій кредитній угоді становитиме, скажімо, 0,3 % чи 10%. Він буде (і повинен) цікавитися тим, наскільки ймовірно втратити суму, що перебуває в інтервалі, наприклад, від 1000 до 1500 грн., тобто яка ймовірність Р (1000 < х < І500). Крива щільності ймовірностей збитків дає змогу відповісти на запитання щодо знаходження середнього значення ймовірності в заданому інтервалі збитків.
Цілком можливий також інший прояв "інтервального" підходу у формі цілком характерного напівінтервального.
У процесі прийняття економічних рішень про допустимість і доцільність ризику важливо зясувати не стільки ймовірність певного рівня збитків, скільки ймовірність того, що ризик не перевищить певного рівня хо.
Згідно з абстрактною логікою (та здоровим глуздом) власне це (такий підхід) і є основним показником ризику, показником надійності. Очевидно, що показники ризику та надійності взаємоповязані.
Розглянемо приклад. Нехай вдалося встановити, що ймовірність зазнати збитків у сумі 100 000 грн. дорівнює 0,1 .Тобто відносно мала. Нехай водночас 100000 грн. це найбільша сума, якою банк згодний ризикувати в кожному окремому випадку. Здавалося б, що оскільки ймовірність втратити власне зазначену суму невелика, можна сміливо ризикувати. Проте така думка здебільшого є