Комахи-шкідники плодово-ягідних культур
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
µниць триває 30-40 днів. Наприкінці червня вони окуклюються в згорнутих листочках, скріплених павутиною. Лялечка коричнева. Перетворюється в метелика через 10-15 днів. Метелики зявляються на початку липня і протягом усього місяця відкладають на кору яйця, склеєні в бурувато-зелені купки по 80-90 штук у кожній. Яйця розміщаються на висоті 3-6 см від рівня ґрунту, де їх важко помітити, тому що за кольором вони мало відрізняються від кори рослин.
1.6 Пильщики
Плодові пильщики пошкоджують плоди та листя. Дорослий пильщик чорного кольору, блискучий, із прозорими крилами і бурими жилками на них. Личинка жовтувато-зеленим, покритим чорним слизом. Лялечка біла, знаходиться в щільному бочкоподібному коконі.
Дорослі личинки зимують у ґрунті під ушкодженими деревами на глибині 10-15 см. Окуклюваня відбувається пізно навесні, наприкінці травня, а наприкінці червня й у липні з лялечок вилітають пильщики. Вони літають до середини серпня, відкладаючи яйця в листки з нижньої сторони. У місці кладки утвориться добре помітна зверху коричнева пляма.
Розвиток яйця продовжується 8-15 днів. Масовий вихід личинок відбувається наприкінці липня і до початку серпня. Вони живуть на верхній стороні листків, зскрібаючи мякоть, листки при цьому швидко засихають. Харчування личинок продовжується 3-4 тижня, до половини вересня, потім вони падають вниз, зариваються в ґрунт і виготовляють із землі і слизу овальні кокони, у яких залишаються зимувати.
Яблуневий пильщик (Hoplocampa testudinea Klug) - невелика комаха довжиною не більш 6-7 мм, зовні нагадує маленьку повільно літаючу бджілку. Шкоду наносять личинки псевдогусінь пильщика, які вигризають насіння в плодах яблуні, особливо ранніх сортів.
Виїдена цілком серцевина плодика дає можливість легко відрізнити ушкодження личинки пильщика від ушкодження гусеницею плодожерки, яка виїдає лише насіння. Дорослі псевдогусениці пильщика трохи схожі на гусениць плодожерки, але легко відрізняються по неприємному запаху, який нагадує запах клопів. Відрізняються вони тим, що мають 10 пар ніг і блідо-жовте забарвлення, а не рожеве, як у плодожерки. Зявляються личинки значно раніш гусениць плодожерки і шкодять завязям плодів. Переходячи з однієї завязі в іншу, вони ушкоджують до 3-4 плода. Дорослі личинки зимують у ґрунті, у щільних землистих коконах на глибині від 5 до 15 см. Окуклювання відбувається навесні, а виліт дорослих пильщиків - перед самим цвітінням яблуні.
Кожна самка пильщика відкладає до 80 яєчок, поміщаючи них по одному в чашечку бутона або квітки, пропилюючи шкірочку яйцекладом. Личинки, які родились прогризають звивисті ходи під шкірочкою плоду, який формується. Пізніше вони вгризаються в насінну камеру і виїдають її разом з насіннями.
Чорний сливовий пильщик (H. minuta Christ.). Самки відкладають до 30 яєць в чашечку пупянків чи напіввідкритих квіток. Спочатку личинки живляться мякоттю завязі. Пізніше виїдають центральну частину плодів та насіння, викликають опадання плодів.
Вишневий пильщик слизняк (Caliroa cerasi L.) пошкоджують листки вишні й інших кісточкових порід. Шкодять рослинам малорухомі зелені личинки пильщика. Дорослі личинки живуть групами по 3-5 штук у згорнутих листах До кінця другої початку третьої декади червня личинки закінчують харчування й ідуть зимувати в ґрунт, де окуклються навесні наступного року. Личинки пильщика вигризають в листках отвори, а при сильному зараженні зовсім оголюють кущі вишні.
РОЗДІЛ ІІ. ШКІДНИКИ ЯГІДНИХ КУЛЬТУР
2.1 Шкідники смородини та аґрусу
Смородина й аґрус - родинні рослини, тому в багатьох випадках ті самі шкідники пошкоджують як ту, так і іншу культуру. До числа загальних шкідників смородини й аґрусу відносяться, наприклад, аґрусова огнівка, яка знищує ягоди смородини й аґрусу, смородинна скляниця, яка пошкоджує деревину і серцевину пагонів, різні пильщики, які розвиваються на листках цих рослин. Разом з тим є шкідники, які пошкоджують тільки одну з культур. Так, тільки на смородині зустрічаються галиці, смородинна міль.
Смородину й аґрус пошкоджують кілька видів попелиць, з яких найчастіше зустрічаються аґрусова пагонова і листкова галова попелиця.
Аґрусова пагонова попелиця (Aphis grossulariae Kalt.) пошкоджує аґрус і смородину. У період набрякання бруньок личинки попелиць виходять з яєць, які зимували на пагонах, і ссуть листки, які розпускаються. Ушкоджені листки скручуються і збираються в грудку, молоді пагони викривляються, ріст їхній припиняється, надалі ушкоджені пагони погано розвиваються. Після цвітіння ягідників личинки перетворюються в самок-фундаторок, які дають початок декільком поколінням попелиць, які розвивається протягом літа. До осені зявляється полове покоління. Самки цього покоління відкладають на пагони яйця, які залишаються зимувати.
Листова голова попелиця (Capitophorus ribis L.) ушкоджує головним чином молоді листки червоної і білої смородини.
Цей вид попелиць називають також волосистою смородинною і червоно-галовою. Довжина дорослих особин досягає 2,2 мм. Навесні і на початку літа попелиці безкрилі, пізніше зявляються крилаті самки, здатні перелітати на значні відстані. Зимують попелиці в стадії яєць, які відкладаються восени на кору молодих пагонів поблизу бруньок. Личинки попелиць відроджуються в період розпускання бруньок. Колонії попелиць знаходяться звичайно на нижній стороні листів. У місцях пошкоджень тканина листової пластинки розростається у виді темно-червоних або жовтих ви