Комахи-шкідники плодово-ягідних культур
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
? уколів затягуються корковою тканиною з наступним утворенням характерних горбків.
Незабаром після закінчення цвітіння самки відкладають яйця в мякоть плодів сливи, а трохи пізніше - яблуні, по одному або декілька в плід. При цьому вони вигризають у мякоті невелику камеру глибиною 2- 3 мм і, відклавши в неї яйце, зашпаровують своїми екскрементами, разом з якими заносять у плід спори збудника плодової гнилі. Відклавши яйця, самка надгризає плодоніжку, що викликає ослаблення припливу соків до плоду і в остаточному підсумку його передчасне опадання. Плідність казарки досягає 200 яєць. Спори плодової гнилі, занесені в плоди, проростають і викликають загнивання мякоті. Цим створюються сприятливі умови для розвитку личинок казарки, тому що вони можуть жити лише в плодах, які загнили, ураженою плодовою гниллю.
Личинки живуть і розвиваються в плодах біля місяця, після чого ідуть у ґрунт, де влаштовують колиску (ущільнюють ґрунт навколо себе) і окуклюються. Окуклювання починається в середині літа і продовжується до пізньої осені. Жуки нового покоління зявляються наприкінці літа або восени, частина з них залишається в ґрунті до весни наступного року, але більшість виходять на поверхню й інтенсивно харчуються, ушкоджуючи плодові бруньки. З настанням холодів жуки ідуть на зимівлю. При несприятливих умовах частина личинок, впадає в діапаузу. Розвиток їх затримується і перетворення в жуків відбувається лише восени наступного року
1.4 Короїди
Зморшкуватий заболонник (Scolytus rugulosus Ratz) шкодить переважно кісточковим породам - сливі, вишні й іншим. Личинкові ходи в нього довгі і сильно поглиблюються в заболонь. Жук вражає звичайно ослаблені рослини і прискорює їх загибель.
Яблуневий заболонник (S. mali Bechst) пошкоджує яблуню, грушу, глід, горобину, черемшину й інші плодові дерева, особливо слабкі і хворі. Заражені короїдами дерева швидко відмирають. Самка короїда вгризається в кору дерев і в лубі проточує хід, з боків якого вигризає поглиблення й у них відкладає яєчка. Вихідні з яєчок личинки прогризають свої ходи в сторони від основного ходу, зробленого самкою. В міру росту личинок їхні ходи збільшуються в довжину, розширюються, переплітаються між собою і закінчуються розширеними колисками, у яких окуклюються личинки. Західний непарний короїд (Xyleborus dispar Fabr.) на відміну від інших жуків поселяється на плодових деревах і лісових породах. Жуки зимують у старих маткових ходах. Навесні самки перелітають на здорові рослини, прогризають отвори в деревині і відкладають яйця по 30-40 штук. Личинки, які зявилися, харчуються міцелієм гриба в матковому ході і там же перетворюються в лялечок, а потім у жуків.
1.5 Метелики шкідники плодових дерев
Гусениці багатьох метеликів завдають великої шкоди плодовим деревам. Вони пошкоджують бруньки, листки, псують інші листки, виїдають пагони, точать деревину.
Боярошниця (Aporia crataegi L.)- великий денний метелик, довжина її тіла перевищує 2см, а в розмаху крил вона досягає 5-6 см. Крила білі, з чорним добре помітним жилкуванням. Молода гусениця сірувато-коричнева, з темною голівкою, а доросла покрита густими волосиками. Боки і низ сірі, а по спині проходять золотаво-жовті і три чорні смуги.
Провесною (наприкінці квітня-початку травня), коли дерева ще не встигли рушити в ріст, гусениці, які перезимували вибираються з гнізд і поїдають бруньки і пупянки. У момент похолодання вони знову ховаються в гнізда. Як тільки на деревах зявляться листки і квітки, гусениці харчуються ними. Під час утворення завязей у яблуні гусениці закінчують харчування й окулюються на вітках і стовбурах.
Через два тижні (наприкінці червня-початку липня) з лялечок вилітають метелики, які відразу ж починають відкладання яєць. Відкладання яєць триває 20-25 днів. Через 12-18 днів з яєць виходять гусениці і харчуються листками. Восени гусениці влаштовують гнізда у виді грудочки сухих листків і прикріплюють їх павутиною до гілок. Усередині грудочки знаходяться невеликі білуваті тверді кокончики. У кожному гнізді зимує до 70 гусениць. Гнізда добре помітні серед голих віток. Гнізда боярошниці ушкоджують усі плодові дерева, а також черемшину, горобину, глід і шипшину.
Непарний шовкопряд (Ocneria dispar L.) - це нічний метелик. Самка крупніша в 1,5 рази, тому шкідник і одержав назву непарний. Розмах крил у самки від 6,5 до 7,5см, а в самця від 3,5 до 4,5 см. Черевце самки товсте, покрите волосками. Крила жовтувато-білого кольору, передні з темними поперечними смужками. Передні крила самця темно-сірі. Тіло гусениць довжиною 6-7 см. Уздовж спини в гусениці розташовані двома рядами 11 пар бородавок, з них передні 5 пар синього кольору, а останні темно-червоного. Загальне забарвлення гусениць - від темно-коричневого до темно-сірого кольору, з малюнком з ясно-жовтих і більш темних ліній.
Відкладка яєць починається із середини липня на корі дерев, у основи стовбурів, на пнях, унизу заборів, будівель, де вони і зимують. Навесні, з розпусканням бруньок у дерев, з яєць починають виходити маленькі темні гусениці. Вихід їх продовжується до закінчення цвітіння яблуні.
Молоді гусениці покриті волосками, довжина яких удвічі перевищує довжину самої гусениці. Завдяки цьому гусениці на великі відстані розносяться вітром. Вони дуже ненажерливі. Харчуються біля двох місяців і за цей час знищують до 30 листків.
В другій половині липня гусениці окуклюються в рідких павутинних коконах, прикріплених на стовбурах, гілках і листках. Лялечки червоня?/p>