Комахи-шкідники плодово-ягідних культур

Курсовой проект - Биология

Другие курсовые по предмету Биология

?то-бурого кольору. Через 2-3 тижні з лялечок вилітають метелики і відкладають яєчка.

Кільчастий шовкопряд (Malacosoma neustria L.)- нічний коричнево-жовтий метелик з темною поперечною смужкою на передніх крилах. Вона відкладає на кінцях молодих гілочок плодових дерев від 100 до 400 яєчок сірого кольору, розташовуючи у виді щільних спіральних колечок, як би зроблених з бісеру. Гусениці шовкопряда блакитнувато-сірого забарвлення з жовтогарячими і блакитними подовжніми смужками і білою смугою на спині. Вони покриті мякими волосками. Довжина гусениць до 5,5 см. Лялечка бурувато-коричневого кольору, міститься в білому павутинному коконі.

Навесні з настанням теплої погоди з яєць виходять гусениці. Вони поїдають листки, які розпускаються, а потім бутони і квіти. Гусениці живуть колоніями, сплітаючи в розвилках віток павутинні гнізда, які називаються дзеркалами. Харчування гусениць продовжується близько 1,5 місяців, причому останнім часом вони залишають гніздо і живуть поодинці.

Окуклювання відбувається в тріщинах кори й інших затишних місцях у другій половині червня. Окуклюються гусениці в щільних шовковистих коконах у згорнутому листку. Через два тижні, у липні з коконів вилітають метелики. Гусениці кільчастого шовкопряда ушкоджують майже всі садові рослини.

Яблунева міль (Hyponomeuta malinella L.) ушкоджує тільки яблуню. Метелик в розмаху крил досягають 18-20 мм. Гусениці молі зимують під невеликими коричневими щитками з виділень метеликів, які затверділи. Розмір щитка 3-4 мм у діаметрі. Вони розташовуються на гладкій корі молодих гілочок, у кожнім з них знаходиться 20-80 яєць.

Навесні, приблизно через кілька днів після розпускання бруньок яблуні, гусениці виходять з-під щитків і вгризаються усередину молодих листів. Вони настільки малі, що, харчуючись мякоттю листків, не ушкоджують при цьому шкірочки - такого роду ушкодження називаються мінами. Краї або вершини листів у місцях ушкоджень відмирають, буріють.

Перед цвітінням яблуні підрослі гусениці виходять на поверхню листків і починають обїдати їх зовні, обплітаючи павутиною. Дорослі гусениці до 18 мм довжини, сіро-жовті з двома рядами чорних крапок на спині. З масовою появою вони часто знищують майже всі листи, покриваючи оголені гілки павутинними гніздами. Період харчування гусениць продовжується до 40 днів, після чого вони, не виходячи з гнізд, плетуть білі, щільні веретеноподібні кокони, розташовуючи їхніми групами, і перетворюються в лялечок.

Приблизно через місяць після цвітіння яблуні зявляються метелики молі, літ яких триває місяця два. Незабаром вони відкладають яйця, розташовуючи їх на корі черепицеподібно, накладаючи один на одного і покриваючи слизуватими виділеннями. Розвивається в одному поколінні.

Плодова міль (Hyponomeuta padella L.) пошкоджує сливу, абрикос, терн, вишню, рідше грушу і яблуню. Іноді зустрічається на дубі, ясені, вербі. Життєвий цикл розвитку плодової моли близький до розвитку яблуневої молі. Однак гусениці плодової моли увесь час живуть відкрито, скелетують (зїдають мякоть, не ушкоджуючи жилок) і обїдають листи з країв. На відміну від яблуневої молі хоча і живуть колоніями, але окуклюються в коконах, які розташовуються в гніздах поодинці, безладно, а не щільною групою, як це буває в яблуневої молі. Розвивається в одному поколінні.

Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella L.)- це нічний метелик сірого кольору. Величина його розмаху крил 15-20 мм. Яєчка зеленувато-білого кольору, діаметром до 1 мм, гусениці ясно-рожеві, з коричневою голівкою і сірими бородавками на тілі, досягають 18 мм, лялечки жовтувато-коричневі довжиною 9-12 мм.

Метелик літає вночі протягом 4-6 тижнів. Відкладку яєць починає через 7-10 днів після цвітіння яблуні, коли температура повітря не нижче 16С і немає сильного вітру і дощу. Яйця відкладає в яблуні на верхню сторону листка, у груші на нижню, а потім на плодах. Гусениці виходять з яєчок через тиждень при температурі повітря вище 18-20С або через півмісяця, якщо температура повітря нижче 14-16С. Вони вгризаються в молоді плоди і виїдають у них насіння, а потім виходять назовні і забираються в нові плоди. Зимують гусениці в щільних павутинних коконах на деревах.

Сливова плодожерка (L. funebrana Ir.) - це метелик із сірувато-коричневими крилами. Гусениця рожево-червона, з темно-бурою голівкою. Плодожерка ушкоджує плоди сливи й інших кісточкових культур. Вони при цьому покриваються фіолетовими плямами.

Зимують дорослі гусениці в коконах, більшість яких знаходиться в тріщинах кори стовбурів дерев. Метелики зявляються незабаром після цвітіння сливи. Відкладання яєць відбувається по вечорах і розтягується до місяця. Розвиток гусениць у плодах продовжується близько 30 днів.

Розанна листовертка (Cacoecia rosana L.) - невеликий метелик, який ушкоджує усі види плодових і ягідних культур. Розмах крил - 1,5 см. Забарвлення передніх крил від сірувато-жовтого до темно-коричневого кольору, з темними хвилястими поперечними смужками, а задні крила ясно-коричневі. Молода гусениця має зеленувато-жовте забарвлення, а доросла - зелене, з білими бородавками на тілі і чорній голівці. Довжина гусениці - до 2 см. Зимує розанна листовертка в стадії яєчок. Рано навесні, коли оголюються суцвіття яблуні і груші і цвітуть вишні і сливи, з яєць виходять гусениці. Вони харчуються бруньками, а потім листками, квітками і плодами. На плодах яблуні, яка формуються, і груші гусениці вигризають ямки. Ушкоджені плоди опадають або, продовжуючи ріст, приймають виродливу форму.

Харчування гус?/p>