Класичний масаж як метод фізичної реабілітації
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?асаж може виявлятися у виді болю, крововиливів у шкіру, спазму судин, підвищення тонусу мязів.
Застосовуючи диференційовано за формою, силі і тривалості масажні маніпуляції, представляється можливим змінювати функціональний стан кори великого мозку, чи знижувати підвищувати загальну нервову збудливість, підсилювати глибокі й оживляти втрачені рефлекси.
1.3 Вплив масажу на кровоносну і лімфатичну системи
Масаж благотворно впливає на серцево-судинну систему. Завдяки масажу кров відтікає від внутрішніх органів до поверхні шкіри і до мязових шарів, настає помірне розширення периферичних судин, полегшується робота серця, підвищується його нагнітальна здатність, поліпшуються кровопостачання і скорочувальна. здатність серцевого мяза, усуваються застійні явища в малому і великому колах кровообігу, оживляється обмін у клітках, підвищується поглинання тканинами кисню.
Масаж також стимулює кровотворну функцію, сприяючи підвищенню змісту в крові гемоглобіну й еритроцитів.
Вплив масажу на серцево-судинну систему насамперед виявляється в розширенні і збільшенні кількості функціонуючих капілярів. Під впливом масажу, особливо розминання, у масируємого мязу число розкритих капілярів і ширина їх різко зростають.
У результаті активного розкриття капілярної мережі полегшується просування крові по артеріях і прискорюється венозний струм, що полегшує роботу серця.
Масаж викликає незначні зміни артеріального тиску. Наприклад, у здорових людей загальний масаж підвищує сістолічного тиск на 1,33-2 кпа (1015 мм рт. ст.) і викликає незначне зниження діастолічного тиску.
Виражений вплив робить масаж на лімфоток. Лімфатична мережа тісно звязана з кровоносною системою. Ослаблення руху лімфи приводить до погіршення харчування тканин і кліток, до зниження їхніх обмінних процесів, виникненню набряків. Рухи, що масажують, проводять по ходу лімфатичного струму до розташування найближчих лімфатичних вузлів.
1.4 Вплив масажу на опорно-руховий апарат
Вплив масажу більш ефективно, коли мязи зігріті чи масаж проводять у теплому приміщенні. Розслаблений стан мяза спостерігається в тому випадку, коли місця її прикріплення зближені й відсутні який-небудь опір у виді вага чи скорочення мязів. Найбільш повне розслаблення мязів настає тоді, коли суглоби кінцівок зігнуті під визначеному кутом. Таке положення (позицію) є середнім фізіологічним положенням. Середньофізіологічні позиції сегментів тіла використовуються в практиці масажу. Стан розслаблення мязів (релаксація) є неодмінною умовою ефективності проведення масажних маніпуляцій. На посилення збуджувальних процесів під впливом масажу, особливо прийомів розминання, указують багато дослідників, підкреслюючи значення масажу як засобу відновлення функціональної недостатності мязів, боротьби зі стомленням і стимулювання в організмі процесів газообміну. Масаж є активним подразником і сприяє максимальному підвищенню працездатності утомлених мязів. Масаж у виді розминання мязової тканини підвищує загальну збудливість організму, рефлекторно впливаючи на підвищення функціонального стану мозкових центрів.
1.5 Вплив масажу на обмін речовин
Масаж активно впливає на газообмін, мінеральний і білковий обміни. виділення з організму мінеральних солей - натрію хлориду, неорганічного фосфору й азотистих органічних речовин сечі - сечовини, сечової кислоти. Усе це ,позитивно позначається на функції внутрішніх органів і життєдіяльності організму. Під дією масажу в шкірі утворяться продукти білкового обміну - гістамін, ацетилхолін, що струмом крові розносяться по всьому організмі, роблячи резорбтивний вплив на тканини й органи. Під впливом масажу підсилюється сечовиділення. Експериментально встановлене, що підвищене сечовиділення і збільшення виділення азоту можуть продовжуватися протягом цілої доби після проведення процедури масажу. Масаж, зроблений після фізичної роботи, підсилює сечовиділення і підвищує виділення азотистих речовин. Масаж підсилює збуджувальні процеси в ЦНС, позитивно позначається на процесах газообміну, збільшуючи хвилинний обсяг подиху і споживання кисню тканинами. При розминані мязів усього тіла встановлено, що хвилинний обсяг подиху під час масажу збільшується на 24,2 %, а споживання кисню на 33%. Подих учащається на один рух і трохи поглиблюється (на 53,4 мол). Після масажу МОД збільшується на 10,4%, а споживання кисню на 19,3%. Зміна процесів газообміну при місцевому масажі залежать від місця впливу.
1.6 Загальні протипоказання до призначення класичного масажу
Масаж протипоказаний при наступних захворюваннях і станах організму:
1.грибкові і гнійничкові захворювання шкіри (эпідермофітія, піодермія й ін.);
2.гострі респіраторні захворювання (грип, ОРЗ і ін.) при температурі тіла вище 37,50 С;
3.фурункульоз;
4.інфіковані рані;
5.ангіна;
6.артрити в стадії загострення;
7.гемартрози;
8.онкологічні захворювання;
9.гостра кропивниця, набряк Квінке;
10.тромбофлебіт;
11.трофічні виразки;
12.тромбоз судин;
13.хвороби крові, капілярів;
14.активна форма туберкульозу;
15.ревматизм в активній фазі;
16.гострі болі, каузалгичні болю;
17.гострий період травми, гематоми;
18.виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії загострення;
19.гострий холецистит, гострий коліт;
20.маткова кровотеча;
21.менстру