Керівництво спільною діяльністю. Проектування ієрархії обсягу. Прилади сигналізації та пульти управління
Контрольная работа - Менеджмент
Другие контрольные работы по предмету Менеджмент
p>
розмір і порядок внесення учасниками грошових та майнових внесків у спільну діяльність та частки кожного з учасників?
порядок обліку спільного майна учасників?
порядок розподілу результатів спільної діяльності (зазвичай прибуток (збиток) отриманий від спільної діяльності, розподіляється пропорційно часткам внесків кожного з учасників)?
порядок покриття можливих витрат та збитків, отриманих внаслідок спільної діяльності (договір має містити умови, які передбачають або покриття можливих збитків учасниками пропорційно до їх внесків, або за рахунок учасника, уповноваженого вести спільні справи)?
термін дії договору, відповідальність сторін та умови його припинення;
форсмажорні обставини.
У розясненні ВГСУ № 02-5/302 пропонується два можливі варіанти ведення спільної діяльності. По-перше, передбачена можливість створення ради з числа працівників, які приймають рішення за взаємною згодою (а не за більшістю голосів). По-друге, учасники договору можуть доручити ведення справ по спільній діяльності одному з учасників. Відповідальність за ведення обліку спільної діяльності визначається умовами договору про спільну діяльність, у якому обовязково зазначається учасник договору, якому надано повноваження вести спільні справи всіх, хто бере участь у договорі. Відповідно, особа, яка діє на підставі довіреності, уповноважена також вести бухгалтерський облік операцій спільної діяльності.[2, c.166]
Щодо розподілу результатів спільної діяльності ст.1139 Цивільного кодексу України передбачено пропорційний розподіл прибутку, отриманого учасниками внаслідок провадження спільної діяльності в залежності від часток їх вкладів у спільне майно. Однак це не є обовязковою умовою. Порядок розподілу може встановлюватися за згодою учасників і регулюється умовами договору.
Ієрархія - підпорядкованість осіб на керівних посадах від вищої ланки до нижчої
Реалізація функції організації (організаційного проектування) складається із взаємоповязаних етапів.
1. Поділ праці процес поділу загальної роботи в організації на окремі завдання фактично є спеціалізацією.
Спеціалізація означає зясування сутності та змісту кожної роботи в організації.
Проектування робіт виявляє дві ключові характеристики роботи:
а) обсяг роботи (кількість різних операцій та/або задач, які виконуються одним працівником та частота їх повторення);
б) змістовність роботи (відносний ступінь впливу працівника на роботу або на її середовище): самостійність у плануванні та виконанні роботи; самостійність у визначенні ритму роботи; участь у прийнятті рішень тощо.
З розвитком та удосконаленням виробництва все більш почали виявлятися негативні сторони спеціалізації. Виникла потреба змінити традиційну спрямованість проектування робіт. Зявився термін “перепроектування (реорганізація) робіт”.
2. Департаменталізація процес групування робіт і видів діяльності в окремі підрозділи організації (бригади, групи, сектори, відділи, цехи, виробництва тощо).
3. Делегування повноважень процес передачі керівником частини своєї роботи та повноважень підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання.
Необхідність делегування повноважень є наслідком обмеженості можливостей та здібностей керівника та необхідності спеціалізації в управлінні.
Існують три типи повноваження, що передаються підлеглим: лінійні; штабні; функціональні.
Лінійні повноваження, які передаються вищим керівником безпосередньо його підлеглому і далі іншим підлеглим. Делегування лінійних повноважень утворює ієрархію рівнів управління в організації.
Штабні (апаратні, адміністративні) повноваження, що передаються особам, які здійснюють консультативні, обслуговуючі функції щодо лінійних керівників. Сутність штабних повноважень полягає у їх дорадчому характері.
Функціональні - повноваження, що дозволяють особі, якій вони передаються, в межах її компетенції пропонувати або забороняти певні дії підлеглим лінійних керівників.
4. Встановлення діапазону контролю - визначення кількості працівників, безпосередньо підлеглих даному менеджерові.
Діапазон контролю параметр, який визначає високу чи пласку побудову організації. Кожна з них має свої переваги та недоліки (рис. 1).
Рис. 1 Порівняльна характеристика високої та плоскої структур організації
5. Створення механізмів координації. Налагодження взаємодії між підрозділами та окремими виконавцями досягається шляхом створення механізмів координації.
Координація робіт процес узгодження дій усіх підсистем організації для досягнення її цілей.
- Прилад сигналізації, пульти управління. Допоміжне
обладнання, вимоги до допоміжного обладнання
В силу відомих причин повністю виключити виникнення пожежі неможливо.
Якщо пожежа виникла, то її розвиток є нерівномірним. Спочатку інтенсивність горіння невелика, але потім вона зростає і наступає лавиноподібний процес. Тому, чим раніше виявлена пожежа, тим менше збитки від неї.
Протипожежний захист будинків, споруд, людей, які в них перебувають зокрема досягається застосуванням установок автоматичної пожежної сигналізації.
Відповідно до ДСТУ 2273-93 ССБП. Пожежна безпека. Терміни та визначення під "установкою пожежної сигналізації" розуміється сукупність технічних засобів, установлених на обєкті, що захищається, для виявлення пожежі, оброблення, подава?/p>