Італійські війни XV–XVI ст.
Информация - История
Другие материалы по предмету История
»а вигоду із цих воєн, була Венеція, яка одержала після падіння Мілану значні території Ломбардії, Неаполя, ряд апулійських портів. Претензії Венеції на гегемонію в Італії стали загрожувати інтересам не тільки Франції й Іспанії, але й інших італійських держав. У грудні 1508р. була утворена антивенеціанська Камбрейська ліга, у яку ввійшли папа римський, Священна Римська імперія, Франція, Іспанія; до неї приєдналися деякі італійські держави (Флоренція, Феррара, Мантуя й інші).
У квітні 1509р. папа наклав на Венеціанську республіку інтердикт. Навесні 1509р. Франція початинає воєнні дії проти Венеції, у короткий строк захоплює її ломбардські володіння, здобувши велику перемогу над венеціанцями 14 травня 1509р. біля Аньяделло. Війська імператора в червні 1509р. зайняли Верону, Виченцу, Падую (яку венеціанці незабаром зуміли відвоювати).
Венеції, однак, вдалося зруйнувати коаліцію: вона дійшла згоди з Іспанією (відмовившись від усяких претензій на Південь Італії) і з папою римським (повернувши захоплені нею раніше міста Романії). Ціною величезних зусиль Венеція повернула значну частину своїх володінь, але сили її виявилися підірваними; після війни з Камбрейською лігою венеціанська політика зводилася головним чином до відстоюванню цілісності своєї території.
Під егідою папи Юлія II утворилася нова, Священна ліга (жовтень 1511р.) з метою вигнання з Італії французів. У союз із папою увійшли Венеція, Іспанія, Англія, швейцарські кантони. Ряд італійських держав виступив на стороні Франції (Модена, Феррара), Флоренція зберігала стійкий нейтралітет. Незважаючи на перемогу в бої біля Равени (11 квітня 1512р.), французи, які понесли величезні втрати, змушені були протягом 1512р. звільнити Ломбардію (чому сприяли також антифранцузькі повстання в ломбардських містах і Генуї); у Мілані була відновлена влада Сфорца, у Флоренції Медичі.
У листопаді 1512р. в Священну лігу вступив імператор Максиміліан I. Навесні 1513р. Венеція, змінивши орієнтацію, уклала в Блуа договір із Францією про завоювання й розділ між ними Північної Італії. У травні 1513р. на території Італії знову почалися воєнні дії. Наприкінці 1513р. Франція підписала перемиря з Іспанією, у серпні 1514р. у Лондоні мир з Англією. Вступив в 1515р. на французький престол Франциск I відновив Італійські війни.
Французькі війська, підтримані венеціанськими, розбили біля Мариньяно (1314 вересня 1515р.) швейцарських найманців Міланського герцога. Франція знову затвердилася в Мілані й Павії, а Венеція у Бергамо й Бреше. У листопаді 1516р. французький король підписав мир (який отримав назву вічного миру) зі швейцарськими кантонами. За Нуайонським миром (серпень 1516р.), підписаному французьким і іспанським королями, були визнані права Франції на Мілан, Іспанії на Неаполь.
3. Нова фаза Італійських воєн за правління Карла V
Після обрання в 1519р. іспанського короля Карла I імператором Священної Римської імперії (Карл V) відкрилася нова фаза Італійських воєн.
Імперія Карла V, включивши більшу частину Європи, оточила Францію кільцем, загрожуючи її територіальної цілісності. Єдиним проломом, що перервав комунікації між північним і південним володіннями Карла V, були території в Північній Італії, які перебували під владою Франції. У цих умовах володіння Міланом ставало для Франції надзвичайно важливим, а Карлу V для обєднання своїх володінь треба було вигнати французів з Північної Італії. В 1521р. Карл V уклав таємний договір з папою Левом Х про відновлення в Мілані династії Сфорца. У тому ж році в Італії знову розгорнулися воєнні дії. Французьке військо, у яке входили й швейцарські найманці, потерпіло велику поразку від імперських військ у квітні 1522р. поблизу Бикокке.
24 лютого 1525р. французька армія була розгромлена біля Павії. Французький король потрапив у полон і був перевезений у Мадрид. За Мадридським договором 1526р. Франциск I уступав Карлу V Міланське герцогство й герцогство Бургундію, але, повернувшись у Францію (заручниками залишилися його сини), він відрікся від договору.
Для вигнання імперських військ у травні 1526р. за підтримкою Англії була оформлена Коньякська ліга, у яку ввійшли Франція, папа Климент VII, Венеція, Флоренція, герцог Мілана. Дії військ ліги відрізнялися крайньою нерішучістю. В 1527р. імперська армія (одним з командуючих якої був зрадивший Франції коннетабль Ш. Бурбон), грабуючи й спустошуючи все на своєму шляху, рушила через Мілан до Риму, у травні захопила його, піддавши страшному розгрому; папа римський потрапив у полон. Франція намагалася продовжувати війну. Влітку 1527р. французькі війська взяли Мілан, Павію; в 1528р. завоювали значну частину Неаполітанського королівства. Однак закріпити успіхи Франції не вдалося.
Папа римський пішов на сепаратні переговори з імператором, відмовившись на його користь від міст Пяченци, Парми, Модени й зобовязавшись сплатити викуп; між ними був підписаний у червні 1529р. Барселонський договір. Франція, покинута італійськими союзниками, уклала з імперією мир у Камбрі (серпень 1529р.); Франція зберігала Бургундію, але віддавала Фландрію й Артуа, відмовлялася від домагань на Італію; Франциск I повинен був оженитися на сестрі Карла V, а імператор за викуп повертав йому синів. Неаполітанське королівство оголошувалося іспанським володінням, інші італійські держави попадали в залежність (у тій або іншій формі) від імператора.
У лютому 1530р. у Болоньї Карл V урочисто вінчався італійською й імператорською коронами.
4. Боротьба народни?/p>