Історія соціально-економічної географії світу
Информация - География
Другие материалы по предмету География
даляють модель від реального світу настільки, що вона виявляється нездатною пояснити його (або ще гірше починає спотворювати дійсність). Але найкращі розділи названої книги Д. Харвея присвячені системному підходу в географії. Безумовно, що поява Наукового пояснення в географії сприяла зміцненню теоретичного фундаменту географії в цілому, СЕГ у тому числі. Вона дозволила подолати певний консерватизм географів старшого покоління у відношенні до теорії систем, глибокого використання математичного апарату досліджень, використання теорії інформації, досягнень кібернетики та інших нових наук другої половини ХХ століття.
Американець Вільям Бунге та англієць Девід Харвей з 1979 р. видають досить скандальний часопис Антипод: радикальний журнал географії. На думку цих вчених географія є наукою соціальною, вона лише обслуговує інші соціальні науки з більш точним обєктом. Користуючись марксовою теорією суспільства, географія ставить питання соціально-економічного змісту, особливо про тіньові сторони життя людини (проблеми бідності, голоду, злочинності, наркоманії, проституції тощо). Але розвязувати ґрунтовно ці проблеми мають інші соціальні науки.
Помітним явищем на фоні світової географії стає шведська національна школа. Професор Лундського університету Торст Хеггерстранд розробив концепцію поширення (дифузії) нововведень як просторового процесу.
Українська СЕГ до початку 90-х років ХХ століття розвивається у фарватері російської (радянської). Ситуація інколи складалася настільки парадоксально, що навіть на географію світу український читач мав дивитися очима авторів російських видань. Саме тому в Україні у 90-х роках чимало уваги приділялося виданню власних навчальних посібників (підручники для вищих навчальних закладів В.М. Юрківського та колективу львівських авторів за редакцією С.П. Кузика; шкільний підручник за редакцією Б.П. Яценка). Але поява фундаментальних видань з широким описом досліджуваних обєктів (країн, регіонів, світового господарства), в яких виклад матеріалу відійшов би від усталених схем, все ще справа майбутнього. Потенціал для цього є в Україні працює близько 120 докторів та 1000 кандидатів географічних наук це найвищий показник серед усіх пострадянських країн.
Відзначимо на пострадянських теренах значне зростання останнім часом інтересу до теорії центральних місць. В цьому немає нічого дивного, адже в основі цієї теорії лежать критерії оптимізації ринкових структур.