Історія соціально-економічної географії світу
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?одночас (ось чому в умовах розтаскування географії на окремі частини хорологічна школа відіграла надзвичайно позитивну, по суті, рятівну роль).
А. Гетнер заснував фаховий журнал Geographische Zeitschrift (Географічний часопис) ще у 1895 р. і був його редактором до 1935 р. Загинув у нацистському концтаборі (за національністю був євреєм). Після смерті А. Гетнера німецька географічна школа поступово занепадає.
Загалом у міжвоєнний час центр світової географічної думки починає зміщуватися в англомовний світ, особливо у США (Ричард Хартшорн, Карл Зауер та ін.). Зміцнюється в цей час українська географія (Володимир Кубійович). Значний внесок у регіональну політичну географію зробив С.Л. Рудницький своєю працею Українська справа зі становища політичної географії (1923). Цікавим і дуже цінним надбанням світової СЕГ стає районна школа М.М. Баранського в СРСР.
Микола Миколайович Баранський (1891-1963) першим розпочав справжню наукову підготовку економіко-географів, виступивши організатором кафедр економічної географії у низці вищих навчальних закладів. Разом з відомим фізико-географом і краєзнавцем Олександром Олександровичем Борзовим (1874-1939) він був ініціатором створення у Московському університеті географічного факультету, на якому вперше проблеми економічної географії вирішувалися в комплексі з фізичною географією. Такий крок вимагав від М.М. Баранського та О.О. Борзова великої наукової сміливості, тому що необхідність спільного розгляду природи, населення і господарства, абсолютно очевидна в наш час, тоді ще не визнавалася.
Основними обєктами вивчення в географії М.М. Баранський вважав країни і райони в усій їх своєрідності природній, господарській, культурній, політичній. Райони повинні розглядатися не як статистична однорідність, а як виробничий комплекс з певною спеціалізацією. Характеристика країн і районів головний зміст географічних робіт. Суспільно-географічну характеристику країни чи району за Баранським слід давати так, щоб вона ...ногами упиралася в землю з геологією, геоморфологією, кліматологією, ґрунтознавством та ін., тілом проходила через історію, а головою упиралася в політику та ідеологію.
З метою пропаганди цілісної географії та підсилення її звязків з господарською практикою М.М. Баранський заснував дві географічні серії Питання географії та Географія і господарство. Був він і першим редактором журналу Географія в школі (з 1934 по 1948 р.). Мабуть, немає такої галузі СЕГ, в яку М.М. Баранський не вніс би ідеї, що визначила її науковий розвиток на тривалий час. Багатство цих ідей настільки велике, що вони і донині живлять географічну науку. Особливе ж значення мають його ідеї про економічне районування як синтетичне вчення у СЕГ.
Якісні зміни у розвитку світової СЕГ відбуваються у повоєнний час. По-перше, СЕГ надзвичайно диференціюється, активно зявляються нові наукові дисципліни (наприклад, географія поведінки). По-друге, в географії спостерігаються інтегративні тенденції (виникають географія природокористування, геоекологія та ін.). По-третє, в географії застосовуються нові парадигми (як пануючі концепції досліджень) особливо модельна і системна. На цій основі набувають нового звучання вже давно сформовані теорії і концепції (наприклад, теорія територіального комплексування), а також методи дослідження (наприклад, картографічний). По-четверте, надзвичайно збагачується методичний апарат СЕГ. Швидко впроваджуються математичні методи дослідження. Компютеризація процесу збирання, впорядкування, обробки і зберігання геопросторової та геочасової інформації веде до створення потужних баз даних на географічній основі геоінформаційних систем (ГІС), англійською мовою Geoinformation Systems (GIS). Перші ГІС в цивільному секторі були створені у 50-60-х роках ХХ століття, а у 70-х роках вже розвинулася потужна ГІС-індустрія з явним лідерством географів і програмістів США і Канади. Хоча слід відзначити, що європейці першими почали видавати фаховий журнал GIS Europe. В Україні науковий журнал Геоінформатика видається з 2002 року.
Поєднання таких популярних сьогодні інформаційних технологій як ГІС та Інтернет надає географу неоглядні можливості як в плані отримання географічних даних і знань, так і в плані їх поширення.
У сучасній СЕГ спостерігається зростання інтересу до регіональних досліджень, тобто комплексного вивчення окремих регіонів як усередині країн, так і на міждержавному рівні. Розвиток вітчизняної (радянської) СЕГ відбувається переважно у межах районного підходу, який повязують з іменами не тільки М.М. Баранського, але й М.М. Колосовського, І.А. Вітвера, Ю.Г. Саушкіна та багатьох їх учнів і послідовників. Працями названих вчених в основному розроблена теорія СЕГ. Провідне місце в ній зайняли поняття і концепції географічного поділу праці (ГПП), економіко-географічного положення (ЕГП), територіально-виробничого комплексу (ТВК), енерговиробничого циклу (ЕВЦ), економічного району. Кожне з них виконує свою функцію у понятійно-концептуальній системі СЕГ: ГПП як політекономічна категорія функцію економізації, ЕГП як суто географічна категорія функцію географізації, ЕВЦ функцію технологізації. Поняття і концепція ТВК розвивається на стикові географії та економіки (не випадково це поняття ввійшло в якості провідного до теоретичного багажу регіональної е