Історико-краєзнавче дослідження міста Рівне
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?дя парці й недосконала зброя не могли забезпечити людині в достатній кількості засобів до існування. Це й було причиною виникнення первіснообщинного ладу, який характеризується спільною власністю колективів та рівним правом кожного з його членів на одержання частки здобутих продуктів харчування. Роль жінки-матері та важливе економічне значення збиральництва, яке було в основному заняттям жінок, привели до виникнення матріархату - родинно-суспільної організації, що характеризується провідною роллю жінки у суспільстві.
Найдавніші сліди заселення території Рівненщини датуються пізнім палеолітом (прибл. 40-10 тис. років тому): у ряді місцевостей Дубнівського, Здолбунівського, Млинівського, Острозького, та Рівненського районів виявлено пізньопалеолітичні стоянки, які у Городку поблизу Рівне та в Липі на Дубнівщині досліджувались шляхом розкопок.
Мезоліт тривав приблизно від 11 до 8 тис. років тому. Клімат порівняно з палеолітом був теплішим і в Європі розповсюдились сучасні види рослин і тварин. Найбільшим технічним досягненням людини того часу був винахід стріл і лука. У мезоліті була приручена перша тварина - собака. Мезолітичні мисливці, рибалки й збирачі у пошуках дичини, риб, ягід чи плодів часто змінювали місця свого проживання; їх стоянки мали короткочасний характер. Стоянки доби мезоліту зареєстровані майже на всій території Рівненської області, а поблизу села с. Нобель Зарічанського району вони досліджувались систематичними розкопками.
Неоліт на території Східної Європи припадає приблизно на 6-4 тисячоліття до н.е. В цей час людина почала застосовувати нові способи обробки кременю та каменю (шліфування, розпилювання, свердління), ліпити й обпалювати на вогнищі глиняний посуд і перейшла від привласнюючих до відтворюючих форм господарства. В пізньому мезоліті й особливо у мідному віці у Східній Європі виникає спеціалізація племен, з яких одні займалися переважно землеробством, а інші - скотарством. Це явище виділення скотарських племен Ф. Енгельс назвав першим великим суспільними поділом праці.
Неоліт - це період дальшого розвитку племінного ладу, в якому економічною і соціальною основою був материнський рід. Для кожної групи неолітичних племен характерні певні особливості в типах жител, знаряддях праці, зброї, прикрас, у формах посуду у звичаях і віруваннях. Залишені однією групою племен на якійсь території однотипні рештки, однакові за своїм характером поселення кладовища, називаємо - археологічною культурою. Окремим, близькоспорідненими групам стародавніх племен відповідають певні археологічні культури. Однією з найхарактерніших етнографічних особливостей стародавніх племен є глиняний посуд.
Неолітичні памятки Рівненської області вивчені ще недостатньо. У Дубнівському, Млинівському і Рівненському районах відомі окремі знахідки та залишки поселень культури літі йно - стрічкової кераміки, яка датується другою половиною 5 тисячоліття до н.е. Назва її походить від способу прикрашати кераміку заглибленнями у вигляді у вигляді ліній ті стрічок. Памятки цієї культури на великій території, що, крім західних областей УРСР та Молдавії, охоплює значну частину Середньої та Західної Європи. Вона належала до осілих ранньземлеробських племен, які обороняли землю камяними мотиками і знали кілька видів домашніх тварин.
Північні райони Рівненського полісся в добу неоліту (4 - 3 тис. до н.е.) були заселені племенами Дніпро - донецької культури гребінцево - накольчастої кераміки., назва якої походить від орнаменту посуду - наколів та відтисків гребінцевого штампу. Це лісове населення споріднене з сусідніми племенами Міжріччя, Дніпра і Вісли, в основному займались мисливством, рибальством і збиральництвом. У межах Рівненської області поселення цієї культури відомі в Володимирецькому, Дубровицькому, Зарічанському, Рокитнівському, Сарненському і Рівненському районах.
Енеоліт, або доба міді, припадає на 4 і 3 тис. до н.е. В цей час людина оволоділа першим металом - міддю. Тоді ж почалась використовуватись для обробітку землі тяглова сила бика. У звязку з ростом попиту на метал помітно поширились міжплемінні звязки. Значного розвитку досягло також скотарство, що привело до поступового переходу від матріархально-родового ладу до патріархату та до виділення окремих груп племен зі скотарською основою господарства. У цей час завершується процес першого великого суспільного поділу праці.
Карта культур доби міді на Рівненщині свідчить про складність історичного розвитку населення цієї території, його етнографічну строкатість та нерівномірність господарського, культурного й суспільного розвитку окремих племен. Так, у Дубнівському, Здолбунівському, Млинівському та Рівненському районах було виявлено поселення пізньострічкової розписної кераміки, відомої також під назвою культури типу Зимне - Злота (села Зимне Волинської області та Злота ПНР, де проводилися розкопки памяток цієї культури). У Дубні, Тростянці Дубнівського, Новомлинському Здолбунівського та Яловичах Млинівського районів знайдено окремі посудини цієї культури. Поселення у Костянці Дубнівського та Зозовоі Рівненського районів досліджувались розкопками. Культура типу Зимне-Злота у 3 тис. до н.е. поширювались на території Волинської та Львівської областей УРСР, а також у Південно-Східної Польщі. Характерною рисою цієї культури є наявність розписного орнаменту на окремих посудинах. Племена культури Зимне-Злота займались землеробством,