Geum.ru

Інсулін

Информация - Биология

Другие материалы по предмету Биология

? або змінюється трохи (менше 30%). Резистентність до інсуліну наголошується при акромегалії, хвороби Іценко Кушинга, синдромі Кушинга, тиреотоксикозі і інших захворюваннях, повязаних з гіперфункцією контрінсулярних залоз внутрішньої секреції (передньої частки гіпофіза, кіркової речовини надниркових, щитовидної залози). Другий тип цукрової кривої відображає високу чутливість до інсуліну і уповільнення реакції організму на гіпоглікемію: через 40 хв. рівень глікемії знижується на 50% і більше та залишається низьким протягом 2-3 годин.

Висока чутливість до інсуліну спостерігається при гипофізарній кахексії, аддісоновій хворобі, гіпотіреозі, гіперінсулінізмі та ін.

При цукровому діабеті інсулінова проба неспецифічна, чутливість до інсуліну у хворих може бути виражена, а за наявності синдрому інсулінрезістентності понижена або відсутня.

 

 

Висновок

 

Підшлункова залоза належить до залоз змішаної секреції. Основна маса її виробляє травні ферменти, які виділяються протокою в порожнину дванадцятипалої кишки.

Ендокринна функція належить острівцям Лангерганса, які знаходяться серед екзокринної паренхіми залози.

Гормони: інсулін і глюкагон. Це основні гормони. Проте нещодавно виділено соматостатин, який регулює секрецію інсуліну, глюкагону та інших гормонів. Знайдено аналоги гормонів травної системи панкреагастрин і секретин.

Функції інсуліну: інсулін - єдиний цукрознижувальний гормон, стимулює утворення тригліцеридів і депонування ліпідів у жировій тканині, гальмує ліполіз, регулює обмін білків, підсилює транспорт амінокислот крізь мембрани, активує секрецію соматостатину. Інсулін бере участь у 22 реакціях обміну речовин.

 

 

Список використаної літератури

 

  1. Колб В. Г., Камышников В. С. Клиническая биохимия. Минск, 1976.
  2. Петровський Б. В. Большая медицинская энциклопедия. М.: 1978. - 483с.
  3. Држевецкая И. А. Основы физиологии обмена веществ и эндокринной системы: Учебное пособие для биологыческих специальностей университетов и институтов. М.: Высшая школа, 1983. 272 с.
  4. Ефимов А. С., Боднар П. Н., Зелинский Б. А. Эндокринология. К: Вища школа, 1983. 328 с.
  5. Лакин Г. Ф. Биометрия: Учебн. Пособие для биол. спец. ВУЗов. М.: Высшая школа, 1990. 352 с.
  6. Ефимов А. С., Щербак Ю. В. Сахарный диабет: проблемы наших дней. К.: Наукова думка, 1991. 153 с.
  7. Комов В. П., Шведов В. Н. Биохимия: учебник для вузов. М: Дрофа, 2004. 638с.
  8. Пішак В. П., Бажора Ю. І. Медична біологія. Вінниця: Нова книга, 2004.
  9. Гунський Ю. І. Біоорганічна хімія: підручник для вищих медичних та фармацевтичних закладів освіти. Вінниця: Нова книга, 2005. 464 с.