Geum.ru

Значення Кримського ханства в історії України

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

?им козацтвом і кримськими татарами мали форму взаємодопомоги та укладання воєнних союзів. Апогеєм цієї співпраці був військовий союз 1648 1653 рр. Між кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ та гетьманом Війська Запорізького Богданом Хмельницьким. Гетьман ефективно використав суперечності між Кримським ханством і Річчю Посполитою й домігся укладення з ханом Іслам- Гіреєм військово-політичного союзу; все це у сукупності й забезпечило здобуття українським військом блискучих перемог у боях під Жовтими Водами та Корсунем (травень 1648 р.).

В історії визвольної війни українського народу 16481654 рр. чимало сторінок, повязаних з питаннями спільників у борні проти польських окупантів. У цьому контексті цікавим є факт участі кримських татар як союзника війська Б.Хмельницького після укладення угоди з кримським ханом Іслам-Гіреєм III у лютому 1648 р. в Бахчисараї про спільну боротьбу проти Польщі.

Про цей союз у літературі існує багато думок. Але трактується ця проблема іноді спрощено. Часто реальні історичні події поєднуються з легендами, і навіть фальсифікуються. Якщо ж говорити про вітчизняну та польську історіографію, то роль кримськотатарського фактора в подіях 16481654 рр. розглядається діаметрально протилежно: у російських та українських виданнях їх роль применшується, а в польських навпаки значно гіперболізована.

Кожна з сторін покладала на цю угоду певні надії. Саме стратегічні геополітичні інтереси примусили Б. Хмельницького піти на такий крок, як підписання угоди з віковими ворогами кримськими татарами. А з укладенням цієї вкрай важливої угоди вперше створювалася ситуація, коли на весь період воєнних дій була відвернена загроза грабіжницької навали на Україну з боку татар. Це давало можливість усі сили повстанців кинути проти польської шляхти та її союзників. Кримський хан вбачав у цьому договорі вигоди політичного та економічного характеру, сподівався на воєнну здобич та ясир (полонених). Була у Іслам-Гірея і думка поліпшити вкрай скрутне становище, яке склалося внаслідок неврожаю 1647 р. Ось чому він з радістю погодився на воєнні дії.

Договір козаків з кримськими татарами по суті став превентивним ударом по поновленню відповідного дипломатичного союзу між Польщею та Кримом. Цей воєнний союз був досить-таки специфічним: у союзників завжди жевріла злоба один до одного, яка виливалась у відверту бійку. Таке одвічне ставлення один до одного спричинили з часом обєктивний розрив відносин, призвело до загострення ворожнечі та воєнного протистояння.

Для Запорізької Січі Крим завжди відігравав роль завіси від могутніх християнських держав, що її оточували і зазіхали на політичну, економічну та релігійну свободи. Політики Січі розуміли, що могутні сусіди давно могли анексувати їхні землі, однак вимушені були не робити цього, тому можна дійти висновку, можливо й не безперечного, що Крим і кримські татари були певний час запорукою незалежності Січі.

Підводячи підсумок, можна дійти висновку, що відносини України (Запорізької Січі) і Кримського ханства носили здебільшого взаємовигідний характер як політичний, так і економічний. І тільки втручання Росії, її експансіоністська політика стала на перешкоді цим відносинам. Кримських татар, так само як українців, на багато років спіткала доля поневірянь і страждань під блиском російської корони.

Список використаної літератури

 

  1. Воєнна кампанія Великого князівства Литовського та Корони Польської 1524р. на українських землях. // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). В. 2. К., 2002. С. 200-209.
  2. Возгрин В.Е. Исторические судьбы крымских татар. М., 1992.
  3. Галенко О.І. Дипломатія Кримського ханату (середина XV ст. 1783) // Нариси з історії дипломатії України. К.: “Альтернативи”, 2001. С. 208-263;
  4. Греков И.Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды (XIV-XV вв.) М.: “Наука”, 1975. 518 с.
  5. Греков И.Б. Очерки по истории международных отношений Восточной Европы XIV-XVI вв. М.: “Издательство восточной литературы”, 1963. 374 с.;
  6. Губогло М.Н., Червонная С.М. Крымскотатарское национальное движение: В 2 т. М., 1992.
  7. Драгоманов, М.П. Про українських козаків, татар та турків: Історична розвідка, З додатком про життя Михайла Драгоманова / М.П.Драгоманов. К.: Дніпро, 1991. 45 .
  8. Каргалов В.В. На степной границе. Оборона “крымской украины” Русского государства в пер. пол. XVI столетия. М.: “Наука”, 1974. 183 с.
  9. Кримський А. Сторінки з історії Крима та кримських татар // Студії з Криму. ІIX. Відбитки з Записок історично-філологічного відділу. К., 1930.
  10. Крот В.А., Рашба Н.С. Боротьба населення України проти турецько-кримських завойовників наприкінці ХУ- в першій половині ХУІ ст. //УІЖ. 1983. №5.- С.101 110.
  11. Лепявко С.А. Українське козацтво у міжнародних відносинах 1561-1591 рр. Чернігів,: “Сіверянська думка”, 1999. 216 с.
  12. Мавріна, О. Кримське ханство як спадкоємиць Золотої Орди ( Улусу Джучі): Текст / О. Мавріна // Україна Монголія : 800 років у контексті історії: зб. наукових праць / РАР України; Нац. б-ка України імені В.І. Вернадського. К., 2008. С. 27 35.
  13. Оборона українських земель від турецько-татарської агресії у 1515-1519 рр.: досвід польсько-литовсько-українського співробітництва // Україна і Польща стратегічне партнерство на зламі тисячоліть. Історія. Сьогодення. Майбутня перспектива. Ч. 1-а. К., 2001.-С. 18-27.
  14. Політична криза в Кримському ханстві і боротьба Іслам-Гірея за владу в 20-30-х роках XVI ст. // Україна в Центрально-Східній Європі. Студії з історії XI-XVIII століть. К., 2000. С. 97-118.
  15. Полонська-Василенко Н. Іст