Змiст та завдання професiйноСЧ етики юриста
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
План
1 Поняття та завдання професiйноСЧ етики юриста
2 Особливостi професiСЧ юриста та СЧх моральне значення
3 Принципи професiйноСЧ етики юриста
4 Змiст i значення судовоСЧ етики
1 Поняття та завдання професiйноСЧ етики юриста
Етика, як вид людських знань виникла ще в античнiй ГрецiСЧ. Засновник вчень Арiстотель вперше вжив термiн етика, включивши його до класу людських чеснот. Предметом вчення про етику, обСФктами СЧСЧ дослiджень СФ мораль, моральнiсть.
Мораль - це форма колективноСЧ свiдомостi про свободу людського вибору мiж добром i злом, волею i обовязком, що вiдбита в конкретних правилах поведiнки особистостi.
Моральне правило, норма - це один зi способiв регулювання поведiнки особи. Моральним прийнято вважати те, що це суспiльство в конкретних iсторичних умовах сприймаСФ як благо. Вiдповiдно, аморальним визнаСФться усе, що вiдкидаСФться чи засуджуСФться суспiльством в цiлому. Отже, мораль, моральнiсть - поняття вiдноснi. Те, що в одному спiвтовариствi вiтаСФться i заохочуСФться, в iншому - визнаСФться невартим i засуджуСФться.
Мораль, моральнiсть - це реалiСЧ повсякденного життя i вони СФ первинними стосовно етики, котра пояснюСФ i дослiджуСФ цi соцiально-фiлософськi явища, що розвиваСФ й удосконалюСФ СЧх.
Етика - це вчення про мораль, що дослiджуСФ закономiрностi та принципи СЧСЧ розвитку, роль i призначення моралi у життi окремоСЧ особи i суспiльства. До визначення рiвня моральностi того чи iншого суспiльства етика пiдходить з позицiСЧ дослiджуваних нею категорiй добра i зла, обовязку i совiстi, достоСЧнства i честi, як вона СЧх розумiСФ та визнаСФ.
Правила професiйноСЧ поведiнки людей мають досить давню iсторiю, що бере витоки в цивiлiзацiСЧ античноСЧ ГрецiСЧ. Цiкаво, що першi паростки медичноСЧ деонтологiСЧ зявилися ще в клятвi Гiппократа, що жив набагато ранiше засновника етики Арiстотеля.
Професiйна етика СФ збiрним поняттям, що охоплюСФ весь спектр професiйних вiдгалужень етики: медичноСЧ, юридичноСЧ, педагогiчноСЧ тощо. Визначення професiйноСЧ етики А.С. Кобликова зводить це поняття до специфiчного морального кодексу людей визначеноСЧ професiСЧ, що значно звужуСФ коло iнтересiв цiСФСЧ галузi знань. Автору ближче визначення Д.П. Котова, який вважаСФ, що професiйна етика ... роздiл етичноСЧ науки з поправкою на те, що етика, все-таки, швидше вчення нiж наука.
Юриспруденцiя - це сфера, що торкаСФться найболючiших сторiн людських вiдносин, тому що вона буваСФ затребувана в тих випадках, коли справа стосуСФться життя, здоровя, волi, прав i законних iнтересiв людини.
Розвязання питань, повязаних з перерахованими фiлософськими i правовими категорiями не можна уявити без участi душi, людинолюбства, що припускають наявнiсть у юриста таких властивостей як доброта, чеснiсть, сумлiннiсть. Вплив цих властивостей i категорiй на професiйну дiяльнiсть юриста становить iнтерес юридичноСЧ етики, що СФ самостiйною галуззю професiйноСЧ етики.
Юридична етика-це галузь вчення про етику, що дослiджуСФ роль i значення моральних принципiв у сферi здiйснення правосуддя i правоохоронноСЧ дiяльностi.
Юридична етика переносить дослiджуванi етикою абстрактнi моральнi категорiСЧ на практичний грунт, пропонуСФ шляхи втiлення СЧх у реальне життя, сприяСФ моралiзацiСЧ професiйноСЧ дiяльностi, додаСФ СЧй морального змiсту.
Дослiдницька i пiзнавальна складнiсть юридичноСЧ етики полягаСФ в тому, що на даному етапi свого розвитку вона не володiСФ конкретними науковими критерiями, що дозволяли б стверджувати або спростовувати визначенi результати наукових пошукiв. Неможливо пiддати числовому, хiмiчному чи ще якомусь аналiзу роботу суддi або слiдчого на предмет визначення коефiцiСФнта доброти чи зла або вiдсутностi таких у тих чи iнших професiйних дiях.
З визначення С. С. АлексСФСФва, що ...етика юриста охоплюСФ водночас загальнi моральнi принципи, особливi вимоги, виходячи з окремих видiв юридичноСЧ роботи, на наш погляд, не випливаСФ, що юридична етика може бути проголошена наукою.
Тим бiльше, не можна погодитися з тими, хто намагаСФться звести в ранг науки судову етику, що СФ лише рiзновидом етики юридичноСЧ. "Судова етика - це наука про застосування загальних норм моралi, моральностi в специфiчних умовах дiяльностi суддiв, прокурорiв, слiдчих, адвокатiв при здiйсненнi моральних принципiв i вимог у розслiдуваннi i розвязаннi пiдлеглих суду справ", - стверджуСФ автор.
У центрi iнтересiв юридичноСЧ етики знаходиться питання щодо ролi, характеру та ступенi впливу морально-етичних категорiй - добра i зла, обовязку i совiстi, справедливостi та вiдповiдальностi, гiдностi та честi або СЧхньоСЧ вiдсутностi на професiйну дiяльнiсть юристiв усiх професiй.
Постiйне спiлкування з людьми, необхiднiсть прямого втручання й участi в СЧх долях зобовязуСФ представникiв окремих професiй слiдувати моральним нормам завжди i скрiзь. Це спецiалiсти, вiд непродуманих слiв чи вчинкiв яких можуть настати незворотнi наслiдки.
Юридична етика як соцiальне явище - це моральна оболонка мiжособистiсних вiдносин, покликана олюднювати, одушевляти суворий змiст поведiнки, що караСФться законом, та полегшувати шлях до взаСФморозумiння.
Специфiка юридичноСЧ професiСЧ визначаСФ мiiе i характер професiйноСЧ етики в роботi юриста. Суддя, прокурор, слiдчий СФ державними посадовцями, представниками влади i дiють вiд СЧСЧ iменi.
Повноваження цих посадових осiб дуже широкi та породжують серйознi матерiальнi й прав?/p>