Здобутки i проблеми зовнiшньоСЧ полiтики УкраСЧни на сучасному етапi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
В°вин, РосiСЧ при рiшеннi поставленоСЧ задачi придiляСФться одне з ключових мiiь.
Крiм того, перспективностi цьому напрямку додаСФ той факт, що УкраСЧна ключова ланка у формуваннi зовнiшньополiтичноСЧ стратегiСЧ росiйськоСЧ федерацiСЧ у вiдношеннi краСЧн тАЬближнього зарубiжжятАЭ.
Особлива роль УкраСЧни у формуваннi iСФрархiСЧ зовнiшньополiтичних прiоритетiв РФ ТСрунтуСФться на розумiннi наступних моментiв, а саме:
1. Вихiдним пунктом росiйськоСЧ державностi СФ КиСЧвська Русь. Остаточне розмежування УкраСЧни i РосiСЧ ставить пiд сумнiв iсторичну наступнiсть державноСЧ влади в РФ. Без УкраСЧни iсторiя РосiСЧ не маСФ початку i, отже, позбавляСФться змiсту. Держава не маСФ iсторiСЧ, не маСФ й iсторичних перспектив. Повернення УкраСЧни в сферу росiйського впливу в iсторiософському планi СФ (по вираженню И. Канта) тАЬумовою можливостiтАЭ iснування росiйськоСЧ державностi.
2. Вiдновлення адекватних вiдносин РосiСЧ з УкраСЧною маСФ величезне геополiтичне значення. У геополiтичному змiстi союз УкраСЧни з РосiСФю означаСФ вихiд РосiСЧ до Чорного моря, i далi на Балкани, до Чорноморських проток, на Близький Схiд i, у цiлому, в Азiатський регiон. Вiдродження реального союзу УкраСЧни i РосiСЧ забезпечить посилення позицiй РФ у СередземноморСЧ, Центральнiй РДвропi, у тому числi, i в контактах насамперед - з Нiмеччиною, СхiдноСФвропейськими державами, потiм i з АнглiСФю, ФранцiСФю, Скандинавськими краСЧнами. Оптимiзацiя вiдносин УкраСЧни з РосiСФю буде сприяти ефективному протистоянню iсламськiй погрозi. Якщо говорити в цiлому, повернення УкраСЧни в орбiту полiтичного впливу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ знiме болюче тАЬСхiдне питаннятАЭ i, у кiнцевому рахунку, поверне РосiСЧ статус свiтовоСЧ держави. РЖ все це маСФ сугубо практичне значення. Географiчне положення наполовину вирiшуСФ успiшнiсть i розвиненiсть економiки, а далекiсть вiд портiв i судноплавних рiк позбавляСФ держава половини доходiв.
3. УкраСЧна маСФ надзвичайно вигiдне транзитне положення. Через СЧСЧ територiю проходять важливi шляхи постачань у Захiдну РДвропу росiйських енергоносiСЧв. Неврегульованiсть вiдносин РосiСЧ й УкраСЧни змушуСФ останню шукати альтернативнi маршрути транзиту вуглеводнiв. Звiдси оптимiзацiя росiйсько-украСЧнських вiдносин може стати значимим джерелом поповнення державного бюджету РФ.
4. В роки радянськоСЧ влади народне господарство УкраСЧни формувало значний сектор економiчного потенцiалу СРСР. Сiльське господарство, машинобудування, вуглевидобувна i хiмiчна промисловiсть, атомна енергетика усi цi галузi складали основу економiки УкраСЧни. При цьому, у значнiй своСЧй частинi, економiка УкраСЧни була (так, i тепер, у не малому ступенi, залишаСФться) орiСФнтованоСЧ на Росiю. Пiсля розпаду Радянського Союзу, вiд руйнування господарських звязкiв на УкраСЧнi найбiльше постраждали тi галузi виробництва, що мали ринки чи сировини збуту в РосiСЧ. Тим часом, i сьогоднi УкраСЧна володiСФ великим економiчним потенцiалом, нiж, скажемо, республiки СередньоСЧ АзiСЧ (крiм нафтоносного Туркменiстану). При наявностi продуманоСЧ економiчноСЧ полiтики, при наявностi сильноСЧ полiтичноСЧ волi, розвиток кооперацiСЧ з украСЧнськими пiдприСФмствами може стати iстотним фактором вiдродження економiки i РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ, i УкраСЧни.
Усi цi фактори роблять Росiю вигiдним i багатоплановим партнером, особливо, якщо вiдзначити чималу залежнiсть УкраСЧни вiд неСЧ. Яскравим свiдченням тому СФ те, що бiльшiсть населення УкраСЧни (60,1%) пiдтримують iнiцiативу президентiв РосiСЧ, Казахстану, БiлорусiСЧ й УкраСЧни про формування СФдиного економiчного простору i створеннi в перспективi ОрганiзацiСЧ регiональноСЧ iнтеграцiСЧ.
Не пiдтримуСФ цю iнiцiативу явна меншiсть - 9,4%. Байдужi до iдей РДЕП залишилися 15,7% украСЧнцiв, а 14,8% респондентiв утруднилися з вiдповiддю. Було опитано 1998 респондентiв у вiцi вiд 18 рокiв у всiх регiонах УкраСЧни.
Що ж стосуСФться оцiнки подальших перспектив СФдиного економiчного простору, то 36,9% украСЧнських громадян упевненi в тiм, що РДЕП стане ефективним економiчним обСФднанням. 31,1% думають, що РДЕП буде iснувати тiльки "на паперi" i не буде ефективним, 32% респондентiв утруднилися з вiдповiддю, повiдомляСФ РЖнтерфакс-УкраСЧна. На думку директора мiжнародних програм Центра iм. Разумкова Валерiя Чалого, такi результати свiдчать про значний потенцiал пiдтримки населенням регiональноСЧ економiчноСЧ iнтеграцiСЧ УкраСЧни. У той же час скептичнi прогнози з приводу ефективностi нового обСФднання свiдчать про те, як сприймаСФ населення низьку результативнiсть дiяльностi вже iснуючих регiональних обСФднань на просторi СНД.
Крiм того, скептицизм у вiдношеннi майбутнього ЕЭП вiдображають визначена недовiра украСЧнських громадян до декларацiй, що найчастiше не приносять очiкуваного результату для полiпшення соцiально-економiчноСЧ ситуацiСЧ в краСЧнi.
Подальше вiдношення населення до задекларованих iнiцiатив, - вважаСФ Чалий, - багато в чому буде визначатися тим, наскiльки зрозумiлими i прозорими будуть дiСЧ украСЧнського посiбника з СЧхньоСЧ реалiзацiСЧ i чи будуть вони повною мiрою вiдповiдати нацiональним iнтересам УкраСЧни.
Група Високого Рiвня (ГВР) краСЧн "четвiрки" СНД (Бiлорусiя, Казахстан, Росiя, УкраСЧна) у ходi другого засiдання 21-22 березня в столицi Казахстану обговорила питання створення концепцiСЧ СФдиного економiчного простору (РДЕП). ГВР створена за рiшенням глав держав Казахстану, РосiСЧ, БiлорусiСЧ й УкраСЧни для вироблення проекту угоди про створення РДЕП, про що вони заявили 23 лютого в Москвi.
ОчiкуСФться, що проект