Здобутки i проблеми зовнiшньоСЧ полiтики УкраСЧни на сучасному етапi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ся в стратегiчнiй безвихiдностi, неСЧ роздирають прагнення до змiцнення звязкiв iз Заходом i настирливi спроби РФ занурити УкраСЧну в сферу своСЧх iнтересiв.
Офiцiйно УкраСЧна продовжуСФ проводити полiтику нейтралiтету. УкраСЧнськi державнi дiячi не мають принципових заперечень проти розширення НАТО. Вони пiдтримали вступ у НАТО Польщi, ЧехiСЧ й Угорщинi, роблячи наголос на тiм, що жодне держава не маСФ права накладати вето на участь iншоСЧ в будь-якому вiйськово-полiтичному союзi. Разом з тим вони виступили за поступове, еволюцiйне розширення i призивали НАТО брати до уваги iнтереси безпеки й iнших краСЧн, що не входять у блок, зокрема УкраСЧни.
На думку украСЧнських офiцiйних осiб, уповiльнений графiк розширення дасть УкраСЧнi час на стабiлiзацiю i зменшить шанси перетворення СЧСЧ в буфер мiж РФ i розширеним НАТО. Крiм того, це дасть можливiсть сформуватися новiй СФвропейськiй системi безпеки i буде сприяти перетворенню НАТО з органiзацiСЧ, що орiСФнтуСФться на колективну оборону, у структуру забезпечення колективноСЧ безпеки.
Стратегiя УкраСЧни залишаСФться спрямованоСЧ на те, щоб виграти час i зберегти можливiсть вибору (на користь захiдних прiоритетiв). УкраСЧна не готова подавати заяву про вступ у НАТО. УкраСЧнськi офiцiйнi особи розумiють, що такий крок неодмiнно буде розцiнюватися РФ як провокацiя i приведе до посилення як полiтичного, так i економiчного тиску на УкраСЧну.
Змушена тимчасова стриманiсть УкраСЧни в рiшеннi питання про вступ у НАТО викликаСФ необхiднiсть розробки надiйноСЧ стратегiСЧ вiдносин мiж Заходом i УкраСЧною заради пiдтримки незалежностi i безпеки останньоСЧ. У нiй повиннi бути врахованi чотири iмперативи полiтичного i стратегiчного характеру.
По-перше, Захiд повинний пiдтримувати УкраСЧну i перешкоджати формуванню "корейського синдрому", що може виникнути, якщо полiтика розширення НАТО приведе до подiлу украСЧнського суспiльства на прихильникiв i супротивникiв вступу в НАТО.
Другим iмперативом (нерозривно звязаним з першим) СФ необхiднiсть прогнозування можливого впливу розширення Альянсу на регiональну безпеку в Центральнiй РДвропi i, зокрема, у краСЧнах, що не входять до складу першоСЧ хвилi розширення (висловлюСФться думка, що другоСЧ хвилi в найближчi десять рокiв може i не бути, тобто цей той час, що буде потрiбно Заходу, щоб "переварити" нових членiв Альянсу).
Наступний, третiй iмператив, складаСФться в необхiдностi полегшення для краСЧн ЦентральноСЧ РДвропи процесу вступу в РДвропейський Союз шляхом рiшення питань, звязаних з СЧх безпекою. Не викликаСФ сумнiвiв, що випадки розбiжностi полiтичних позицiй пiд час обговорення проблем розширення складу учасникiв РДС звязанi з розподiлом фiнансових зобовязань серед членiв союзу i з процесом полiтичних i економiчних реформ у державах-кандидатах. При цьому офiцiйнi представники РДС вважають, що вступ центральноСФвропейських краСЧн у цю органiзацiю без зясування можливих наслiдкiв у сферi безпеки й оборони не представляСФться можливим.
Четвертий iмператив СФ самим актуальноСЧ для краСЧн - членiв НАТО. Будь-яка стратегiя вiдносно УкраСЧни повинна вiдповiдати не тiльки внутрiшнiм полiтичним потребам НАТО, але i принципу консенсусу, що Альянс визнаСФ ведучим. У бiльш широкому контекстi рiшення украСЧнського питання буде розглядатися як основний iспит на мiцнiсть багаторазово проголошених запевнянь Пiвнiчноатлантичного Альянсу про те, що його розширення змiцнить не тiльки безпека нових учасникiв, але i стабiльнiсть у всiй РДвропi.
Тобто украСЧнське питання повинне враховувати i проблему взаСФмин РФ i Заходу. Саме це СФ складним i делiкатним моментом як у переговорному процесi РФ i НАТО, так i в дiалозi РФ - США. РЖ якщо розширення НАТО буде вiдбуватися необережно, те це може ускладнити проблеми безпеки УкраСЧни i викликати протидiю з боку РФ, не крiм прагнень останньоСЧ прискорити iнтеграцiйнi процеси в СНД iз усiма негативними наслiдками такого розвитку подiй.
Для того, щоб вiдповiдати вищевикладеним iмперативам, що часто суперечать один одному, стратегiя НАТО вiдносно УкраСЧни повинна бути заснована на декiлькох принципах, що взаСФмодоповнюють одне одного, i враховувати iнтереси всiх зацiкавлених сторiн. За умови належного рiвня координацiСЧ подальшоСЧ дiяльностi кумулятивний ефект усiх складенi стратегiСЧ буде перевищувати арифметичну суму результатiв окремо узятих компонентiв. Ключовими складеними елементами майбутньоСЧ стратегiСЧ повиннi стати нижчеподанi фактори.
Пiдтримка полiтичних i економiчних реформ. Чи не основною порукою незалежностi i безпеки УкраСЧни в майбутньому СФ процес реформ? РЗхнiй успiх, причому як полiтичних, так i економiчних, СФ первинна умова незалежностi УкраСЧни, СЧСЧ iнтеграцiСЧ в захiдний свiт i пiдтримки СЧСЧ зовнiшньополiтичних зусиль з боку держав Заходу. Нiж швидше УкраСЧна буде просуватися по шляху внутрiшнiх полiтичних i економiчних реформ, тим вiрогiднише може бути допомога Заходу. У випадку успiху внутрiшнiх реформ УкраСЧнi буде легше iнтегруватися в СФвропейськi структури; бiльш того, успiшнi реформи змiцнять СЧСЧ незалежнiсть i вiддалять вiд радянського минулого. РЖ навпаки, гальмування процесу реформ дотепер СФ небезпечною перешкодою на шляху до успiшноСЧ iнтеграцiСЧ УкраСЧнськоСЧ держави в СФвропейський свiт.
Оборонне спiвробiтництво з НАТО. Спiвробiтництво в областi оборони i безпеки також може стати важливим компонентом будь-якоСЧ стратегiСЧ, покликаноСЧ змiцнити незалежнiсть УкраСЧни. Природно, що регiональна б