Захист права власностi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? вибула з володiння власника та його контрагента поза СЧхньою волею, то цi мiркування вiдпадають.
Вiдповiдно до ст. 145 Цивiльного кодексу витребування майна власником вiд добросовiсного набувача не допускаСФться, якщо майно було продано в порядку, встановленому для виконання судових рiшень.
Коли майно боржника буде передано судовим виконавцем для реалiзацiСЧ торговельнiй органiзацiСЧ, в якiй та чи iнша особа придбаСФ це майно, то перший власник майна не може витребувати його в цiСФСЧ особи на пiдставi, що вiн загубив це майно або воно було в нього викрадено, а потiм потрапило до рук боржника, вiдносно якоСЧ було постановлено вiдповiдне судове рiшення. В такий самий спосiб вирiшуСФться питання, якщо особа набула будинок з прилюдних торгiв, якi було проведено для виконання судового рiшення.
Як вже зазначалося у вступi, вiдповiдно до КонституцiСЧ УкраСЧни держава забезпечуСФ захист прав усiх субСФктiв права власности i господарювання (ст. 13).
Зважаючи на це, викладений в ст. 145 Цивiльного кодексу механiзм витребуування майна власником розповсюджуСФться на вiндикацiю всiх форм власностi. Отже, жодна з форм власностi не користуСФться правом необмеженоСЧ вiндикацiСЧ. До 16 грудня 1993 року, згiдно зi ст. 146 Цивiльного кодексу державне майно, а також майно колгоспiв, iнших кооперативних та iнших громадських органiзацiй, неправомiрно вiдчужене яким би то не було способом, могло бути витребуване вiдповiдними органiзацiями вiд всякого набувача: i недобросовiсного i добросовiсного. Важливо, щоб набувач був незаконним, а чи знав вiн про незаконнiсть свого володiння це мало значення при вирiшеннi питання про вiндикацiю.
Так само не мав значення спосiб, яким майно вибуло з володiння вiдповiдноСЧ органiзацiСЧ: чи воно викрадене, чи загублене, чи добровiльно за договором передано iншiй юридичнiй чи фiзичнiй особi, вiд якоСЧ потрапило незаконному набувачевi.
Унiфiкацiя порядку витребування майна власником вiд добросовiсного набувача забехпечуСФ рiвноправнiсть рiзних форм власностi в УкраСЧнi.
З огляду на ст. 145 Цивiльного кодексу при наявностi певних умов майно може бути витребуване i у добросовiсного набувача. Це стосуСФться всякого майного, за виключенням грошей та цiнних паперiв.
3.2. Витребування грошей i цiнних паперiв на предявника.
Порядок вiндикацiСЧ грошей та цiнних паперiв на предявника встановлюСФться статтею 147 Цивiльного кодексу.
Особливiстю витребування грошей та цiнних паперiв на предявника СФ те, що вони в жодному разi не можуть бути витребуванi вiд добросовiсного незаконного набувача.
Не можуть бути витребуванi грошi та цiннi папери на предявника вiд добросовiсного набувача на тiй пiдставi, що вони були загубленi власником чи викраденi в нього.
Грошi та цiннi папери на предявника в жодному разi не можуть витребуванi власником вiд добросовiсного набувача.
Вiд незаконного недобросовiсного набувача грошi та цiннi папери на предявника можуть бути витребуванi в будь-якому разi.
3.3. Захист прав власника вiд порушень, не поСФднаних з позбавленням володiння
Порушення права власностi не обовязково повязано з позбавленням власника володiнням рiччю. Право власностi, крiм права володiння, мiстить у своСФму складi право користування i право розпорядження. Цi права також можуть потребувати захисту.
Цивiльно-правова практика знаСФ випадки, коли власник здiйснюСФ своСФ право володiння рiччю, але хтось перешкоджаСФ йому користуватися або розпоряджатися нею.
Можливi випадки, коли за позовами власникiв будинкiв суди порушують справи щодо осiб, якi самовiльно зайняли те чи iнше нежиле примiщення в СЧхнiх будинках. В цих випадках право власника володiти будинком не порушено, але йому перешкоджають користуватися певною частиною будинку, а це може перешкодити власнику здiйснити i право розпорядження.
Якщо хтось перешкоджаСФ власниковi користуватися або розпоряджатися рiччю, власник може вимагати усунення порушення. тАЬУ наведених випадках власник може звернутися до суду з позовом про усунення порушень його прав. Цей процес називають негаторнимтАЭ [З;360].
ДiСЧ, якими порушуСФться право власностi, повиннi бути протиправними, iнакше немаСФ пiдстав для негаторного позову. Наприклад, якщо власник за договором житлового найму передасть комусь примiщення для проживання у власному будинку, то хоч це i перешкоджатиме йому самому користуватися цим примiщенням, але вiн не може вимагати усунення таких перешкод у користуваннi будинком, бо дiСЧ наймача в даному разi правомiрнi.
Витрати, повязанi з усуненням порушень прав власника, несе порушник.
Захист права власностi здiйснюСФться i у випадках, коли позов про витребування майна з чужого незаконного володiння або про усуненння перешкод у розпорядженнi чи користуваннi майном предявляСФться не безпосередньо власником, а особою, яка володiСФ майном у силу закону або договору з власником майна.
На позови, предявленi законними володiльцями чужого майна (наймачами, пiдрядниками, охоронцями тощо) поширюються викладенi вище норми статей 145, 147 та 148 Цивiльного кодексу.
3.4. РЖншi засоби цивiльно-правового захисту права власностi
Вiндикацiйний та негаторний позови належать до позовiв речового характеру. Вони мають у своСЧй основi речовi правовiдносини мiж власником та iншими особами.
Цивiльно-правовий захист права власностi здiйснюСФться й iншими засобами. "асник, що втратив володiння рiччю, не завжди м