Захворювання, що пов`язанi iз впливом факторiв навколишнього середовища
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?тини у хворих дiтей. На сьогоднi найбiльш пiдтверджена експериментальними та натурними даними гiпотеза про зв`язок хвороби Кашина-Бека з гумiновими кислотами, що мiстяться у питнiй водi. В механiзмi розвитку цього захворювання важливу роль вiдiграють вiльнорадикальнi реакцiСЧ з участю окси- та гiдроксигруп гумiнових кислот, а також iндукцiя перекисного окиснення лiпiдiв у печiнцi, кiстковiй тканинi та кровi. Додавання селену у питну воду iнгiбуСФ утворення вiльних радикалiв у кiстковiй тканинi.
В лiтературi описанi й iншi захворювання невиявленоСЧ етiологiСЧ, у виникненнi яких значну роль вiдiграСФ порушення балансу мiкро- та макроелементiв. У КитаСЧ СФ провiнцiСЧ з дуже високим ризиком первинного раку печiнки. У мешканцiв цих районiв у кровi та iнших бiосубстратах порушено спiввiдношення залiза, марганцю та свинцю. РЖншим прикладом подiбних захворювань може бути хвороба тАЬчорна стопатАЭ (blackfoot), що характеризуСФться порушенням кровообiгу у нижнiх кiнцiвках з розвитком гангрени. При цьому захворюваннi вiдмiчаСФться також гiперпiгментацiя та ератоз шкiри, розвиваСФться рак шкiри. Захворювання зустрiчаСФться на Тайванi та в КитаСЧ. В етiологiСЧ важлива роль, ймовiрно, належить миш`яку та дисбалансу мiкро- та макроелементарного складу питноСЧ води. Зi збiльшенням концентрацiСЧ миш`яку у питнiй водi ризик розвитку тАЬчорноСЧ стопитАЭ рiзко зростаСФ у всiх вiкових групах. При концентрацiСЧ миш`яку менше 9 мкг/л випадкiв цього захворювання не вiдмiчалося.
Миш`як СФ системною отрутою та достовiрним канцерогеном для людини. Пiд дiСФю цього елемента вiдбуваСФться ураження нирок, печiнки, шлунково-кишкового тракту, периферичноСЧ нервовоСЧ та серцево-судинноСЧ систем, гемолiз еритроцитiв. Розвиваються дерматити та кератити. У дослiдах на тваринах миш`як викликаСФ ембрiотоксичний ефект. РЖндивiдуальна рiзниця чутливостi до миш`яку дуже велика: деякi люди здатнi без помiтноСЧ шкоди для здоров`я переносити дози на рiвнi 150 мкг/кг, а у iнших симптоми миш`якового отруСФння виникають при дозi 20 мкг/кг. РД свiдчення про те, що невелика кiлькiсть сполуки миш`яку позитивно впливаСФ на здоров`я.
Хвороба Кешана (тяжка форма селенодефiциту) проявляСФться гострою та хронiчною кардiомiопатiСФю, галопуючим ритмом серця, аритмiСФю, фiброзними змiнами мiокарда. Захворювання поширене у сiльських районах з низьким вмiстом селену у навколишньому середовищi. Клiнiчна картина цього захворювання включаСФ гостру чи хронiчну кардiомiопатiю, аритмiю, фiбрознi змiни мiокарда. Смертнiсть у минулому становила 80%, на сьогоднi, при своСФчасно початому лiкуваннi, перебуваСФ на рiвнi 13-40%. У 95% випадкiв страждають дiти, що проживають у сiльськiй мiiевостi. Високу профiлактичну та лiкувальну активнiсть мають препарати селену. Етiологiя захворювання до кiнця не з`ясована, найбiльш ймовiрним фактором ризику вважають недостатнСФ надходження селену, але не виключена й невiдома вiрусна iнфекцiя.
При високих рiвнях селену ймовiрний селеноз з ураженням зубiв, дерматитом, шлунково-кишковими порушеннями, ураженням ЦНС, зниженням вмiсту гемоглобiну. Ймовiрне збiльшення ризику онкологiчних захворювань.
Екозалежна алопецiя спостерiгалася у м.Чернiвцях у серпнi-листопадi 1998 р. Постраждали дiти у вiцi вiд 6 мiс. до 15 рокiв. Клiнiко-лабораторна картина мала такий вигляд. Спостерiгалися алопецiя (88%), ураження дихальних шляхiв (63%), пiдвищена збудливiсть (22%), порушення сну, вiдчуття страху, зоологiчнi галюцинацiСЧ, делiриозний синдром, шкiрно-трофiчнi порушення (12%), еозинофiлiя, мiкроцитоз, нейтропенiя, зсув лейкоцитарноСЧ формули влiво (77%). При лабораторних дослiдженнях виявленi також зниження активностi холiнестерази, вмiст сульфогiдрильних груп у кровi, зниження вмiсту комплементу. Крiм того виявленi порушення РЕГ, ЕЕГ, патологiя щитовидноСЧ залози (у 62,5% постраждалих дiтей), зниження вмiсту Т-лiмфоцитiв, порушення спiввiдношення Т-хелпери/Т-супресори, зниження фагоцитарноСЧ активностi лейкоцитiв.
Загалом було висунуто та перевiрено 15 версiй етiологiСЧ цього захворювання. Найбiльш пiдтверджена версiя передбачаСФ, що утилiзацiя промислових шламiв, якi мiстять важкi метали, борну, плавикову кислоти, на цегельних заводах, розташованих у межах мiста, призвела до мимовiльного синтезу борфтористих сполук (BF4, HBF4,). Солi важких металiв з цими сполуками СФ добре розчинними у водi. BF4 важче повiтря, i, ймовiрно, за рахунок цього у мiстi загинули таргани, птахи, що проживали на нижньому ярусi.
Канцерогеннi фактори навколишнього середовища
Онкологiчнi захворювання займають одне з перших мiiь серед причин захворюваностi та смертностi населення. Якщо у 1850 р. у США лише в 1 випадку з 200 рак був причиною смертi, то зараз кожний 5-й померлий маСФ злоякiснi новоутворення.
Розвитку раку сприяють фактори навколишнього середовища (хiмiчнi канцерогени, фактори харчування, iонiзуюче випромiнювання), генетичнi (спадковi) фактори, вiруси, iмунодефiцит, спонтаннi мiтотичнi ефекти.
Мiжнародне агентство з вивчення раку (МАВР) класифiкуСФ канцерогеннi фактори залежно вiд науковоСЧ доведеностi СЧх канцерогенного ефекту для людей.
Класифiкацiя канцерогенiв (МАВР):
1 вiдомi канцерогени для людини;
2 А ймовiрнi канцерогени;
2 Б можливi канцерогени;
3 - агенти, що не класифiкуються за канцерогенними властивостями;
4 агенти, ймовiрно, не канцерогеннi для людини.
Для багатьох видiв злоякiсних новоутворень профiлактичнi заходи СФ дуже ефективними. За даними ВООЗ, профiлактичними заходами м