Засади судочинства та судова система
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
що перешкоджають виконанню обовязкiв народного засiдателя;
- щодо яких провадять дiзнання, досудове слiдство чи судовий розгляд кримiнальноСЧ справи або якi мають не зняту чи не погашену судимiсть;
- депутати всiх рiвнiв, члени Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни, суддi, прокурори, державнi службовцi апарату судiв, працiвники органiв внутрiшнiх справ та iнших правоохоронних органiв, адвокати, нотарiуси (ст. 66).
Строк, на який народних засiдателiв закликають до виконання обовязкiв у судi, визначаСФ Закон УкраСЧни Про судоустрiй УкраСЧни. Його встановлюють не бiльш як мiсяць на рiк, крiм випадкiв, коли продовження цього строку зумовлено необхiднiстю закiнчити розгляд судовоСЧ справи, початоСЧ з СЧхньою участю (ст. 71 Закону).
На час виконання обовязкiв у судi на народних засiдателiв поширено гарантiСЧ незалежностi й недоторканностi суддiв.
Суд присяжних - це вже абсолютно нова iнституцiя. Процесуальний закон надаватиме обвинуваченому в кримiнальнiй справi право вибору - вимагати, щоб його справу слухав суд присяжних (чи суд у складi виключно професiйних суддiв). Вiдповiднi питання будуть погоджувати пiд час проведення попереднього засiдання суду.
Коли справу слухаСФ суд за участю народних засiдателiв, тодi суддя й народнi засiдателi разом розглядають справу вiд початку судового засiдання й до винесення рiшення по сутi. Вони разом iдуть до нарадчоСЧ кiмнати, ухвалюють i оголошують процесуальнi акти, тобто дiють як звичайний суд. Натомiсть суд присяжних функцiонуСФ в зовсiм iнший спосiб. Присяжнi будуть вiдокремленi вiд головуючого i оцiнюватимуть докази та виноситимуть вердикт про винуватiсть чи невинуватiсть пiдсудного. Але перед видаленням присяжних до нарадчоСЧ кiмнати суддя маСФ дати СЧм настанови з приводу юридичноСЧ фабули справи та вiдповiдних правових питань. Причому вiн маСФ зробити це ненавязливо, щоб не визначати наперед волевиявлення присяжних. Процесуальний порядок функцiонування суду присяжних ще не визначено.
1.13 Пiдтримання державного обвинувачення в судi прокурором
(п. 5 ч. З ст. 129 КонституцiСЧ УкраСЧни). Прокурор бере участь у дослiдженнi доказiв, подаСФ суду своСЧ мiркування.з приводу застосування кримiнального закону й мiри покарання щодо пiдсудного. Прокурор, пiдтримуючи обвинувачення, зобовязаний керуватися вимогами закону й своСЧм внутрiшнiм переконанням, яке ТСрунтуСФться на розглядi всiх обставин справи.
1.14 Забезпечення обвинуваченому права на захист
Сутнiсть цiСФСЧ засади полягаСФ в тому, що кожна особа може особисто захищатися вiд обвинувачення у вчиненнi злочину. Разом з тим КонституцiСФю
гарантовано, що кожен маСФ право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, таку допомогу надають безоплатно. Обвинувачення не може ТСрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Закон зобовязуСФ особу, яка проводить дiзнання, слiдчого, прокурора, суддю до першого допиту обвинуваченого та пiдсудного розяснити йому право мати захисника.
Для забезпечення права на захист вiд обвинувачення та надання правовоСЧ допомоги пiд час розвязання справ у судах та iнших державних органах дiСФ адвокатура (ст. 59 КонституцiСЧ).
Нiхто не зобовязаний доводити свою невинуватiсть у вчиненнi злочину. Вiдмову вiд захисника не може бути прийнято:
- у справах осiб, яких пiдозрюють або обвинувачують у вчиненнi злочину вiцi до 18 рокiв;
- у справах про злочини осiб, якi через своСЧ фiзичнi або психiчнi вади не можуть самi реалiзувати своСФ право на захист;
- у справах осiб, якi не володiють мовою, якою ведеться судочинство;
- пiд час провадження справи про застосування примусових заходiв медичного характеру;
- коли санкцiя статтi, за якою квалiфiкують злочин, передбачаСФ довiчне увязнення.
Суд, слiдчий i особа, яка проводить дiзнання, не мають права перекладати обовязок доказування на обвинуваченого. Закон забороняСФ домагатися показань обвинуваченого та iнших осiб, якi беруть участь у справi, шляхом насильства, погроз та iнших незаконних заходiв (ст. 22 КПК).
Обвинуваченому гарантовано право знати, в чому його обвинувачують; давати показання або вiдмовитися давати показання; подавати докази, заявляти клопотання й вiдводи; подавати скарги; ознайомлюватися пiсля закiнчення досудового слiдства з усiма матерiалами справи (ст. 43 КПК). Особу вважають невинуватою у вчиненнi злочину й не можуть пiддати кримiнальному покаранню, доки СЧСЧ вину не буде доведено в законному порядку й встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 КонституцiСЧ).
Усi сумнiви щодо доведеностi вини особи тлумачать на СЧСЧ користь. У разi скасування вироку суду як неправосудного держава вiдшкодовуСФ матерiальну й моральну шкоду, завдану безпiдставним засудженням.
2. Поняття судовоСЧ системи, СЧСЧ основнi ознаки
Судова система становить сукупнiсть усiх судiв держави, що здiйснюють судову владу.
Судову систему УкраСЧни складають суди загальноСЧ юрисдикцiСЧ та Конституцiйний Суд УкраСЧни, який СФ СФдиним органом конституцiйноСЧ юрисдикцiСЧ. Суди загальноСЧ юрисдикцiСЧ утворюють СФдину систему судiв, що складаСФться iз загальних та спецiалiзованих судiв.
Вiдповiдно до ст. 125 КонституцiСЧ УкраСЧни та ст. 18 Закону тАЬПро судоустрiй УкраСЧнитАЭ до системи судiв загальноСЧ юрисдикцiСЧ належать: мiiевi суди, апеляцiйнi суди, Апеляцiйний суд УкраСЧни, вищi спецiалiзованi суди, Верховний Суд УкраСЧни.
Судова система загальних судiв с?/p>