Засади судочинства та судова система
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ж публiчно твердити в засобах масовоСЧ iнформацiСЧ та в будь-яких офiцiйних документах, що ця особа СФ злочинцем. У разi скасування вироку суду як неправосудного держава вiдшкодовуСФ матерiальну й моральну шкоду, завдану безпiдставним засудженням (ч. 4 ст. 62 КонституцiСЧ).
1.9 Змагальнiсть сторiн i свобода в наданнi ними суду своСЧх доказiв i в доведеннi перед судом РЗхньоСЧ переконливостi
Ця засада полягаСФ в тому, що в судовому засiданнi ведуть мiж собою процесуальний спiр двi сторони: в кримiнальному судочинствi - сторона
обвинувачення й сторона захисту, в цивiльному судочинствi - позивач i вiдповiдач.
Кожна зi сторiн вiдстоюСФ свою правову позицiю за допомогою тих засобiв, якi передбачено процесуальним законом. Так, зокрема, в цивiльному судочинствi кожна зi сторiн маСФ довести тi обставини, на якi вона посилаСФться як на пiдставу своСЧх вимог i заперечень. У кримiнальному судочинствi суд, прокурор, слiдчий i особа, яка проводить дiзнання, не мають права перекладати обовязок доказування на обвинуваченого. Змагальнiсть забезпечуСФ рiвнi процесуальнi можливостi учасникiв процесу щодо подання доказiв, СЧх дослiдження й заявлення клопотань, а отже виступаСФ гарантiСФю всебiчного, повного й обСФктивного дослiдження обставин справи й винесення законного, обгрунтованого та справедливого рiшення. У процесi реалiзацiСЧ засади змагальностi завжди постаСФ питання про доступнiсть правосуддя. КонституцiСФю УкраСЧни (ст. 124) передбачено, що юрисдикцiю судiв поширено на всi правовiдносини, якi виникають у державi. Це фактично означаСФ, що до компетенцiСЧ судiв може належати будь-яка справа.
1.10 Забезпечення апеляцiйного та касацiйного оскарження рiшення суду
Дiяльнiсть апеляцiйноСЧ та касацiйноСЧ iнстанцiй маСФ важливе значення для виконання завдань суду iз захисту прав i охоронюваних законом iнтересiв громадян та органiзацiй, змiцнення законностi й правопорядку, утвердження принципу справедливостi, забезпечення розвитку демократiСЧ, СЧСЧ мають здiйснювати за суворого виконання норм, що регулюють розгляд цивiльних, адмiнiстративних, кримiнальних, господарських справ у апеляцiйному та касацiйному порядку. Касацiя - форма перегляду судових рiшень, що набрали законноСЧ сили, судами касацiйноСЧ iнстанцiСЧ (вищими спецiалiзованими судами, Верховним Судом УкраСЧни).
Перевiряючи справу, апеляцiйна та касацiйна iнстанцiСЧ у кожному випадку мають зясувати: чи повно суд першоСЧ iнстанцiСЧ дослiдив обставини, що мають значення для справи; чи доведено обставини, якi суд визнав встановленими; чи вiдповiдають викладенi в рiшеннi висновки суду обставинам справи; чи не порушено норми матерiального або процесуального права; чи правильно цi норми застосовано. Разом з тим суд касацiйноСЧ iнстанцiСЧ не може проводити судове слiдство.
Апеляцiя - форма перегляду постанов суду першоСЧ iнстанцiСЧ, що не набрали законноСЧ сили, судами вищоСЧ iнстанцiСЧ.
РЖнститут апеляцiСЧ не СФ новим для вiтчизняного права. Така система перегляду судових рiшень, що не набрали законноСЧ сили, iснувала ще до 1917р. Але 24 листопада (7 грудня) 1917р.з прийняттям Декрету РНК № 1 О суде апеляцiю було лiквiдовано. Апеляцiйний суд надiлено повноваженням проводити своСФ судове слiдство або обмежитися тими матерiалами, якi СФ у справi, тобто вправi дослiдити новi докази, а також тi, якi СФ у справi, i ухвалити нове рiшення.
1.11 Обовязковiсть рiшень суду
Конституцiя УкраСЧни (ст. 124) проголошуСФ, що рiшення ухвалюються судами iменем УкраСЧни й СФ обовязковими на всiй територiСЧ УкраСЧни. Судове рiшення - найважливiший акт здiйснення правосуддя. Обовязковiсть рiшень суду пiдкреслюСФ авторитет судовоСЧ влади й сприяСФ утворенню режиму
законностi та змiцненню правопорядку в державi. Вирок, рiшення, ухвала й постанова суду, якi набрали законноСЧ сили, СФ обовязковими для всiх державних i громадських пiдприСФмств i органiзацiй, службових осiб та громадян i пiдлягають виконанню на всiй територiСЧ УкраСЧни.
За невиконання судового рiшення може настати кримiнальна чи адмiнiстративна вiдповiдальнiсть. Зокрема, адмiнiстративна вiдповiдальнiсть настаСФ у випадках (ч. 1 ст. 1856 КпАП), коли службова особа не вживаСФ заходiв до виконання такого судового рiшення, як окрема ухвала чи окрема постанова суду. Кримiнальна вiдповiдальнiсть настаСФ (ст. 382 КК) за умисне невиконання службовою особою, яка вiдповiдно до своСЧх повноважень маСФ вжити заходiв щодо виконання вироку, рiшення, ухвали, постанови суду в кримiнальнiй, цивiльнiй, господарськiй справi й у справi про адмiнiстративнi правопорушення або перешкоджаСФ СЧх виконанню.
1.12 Участь народу в здiйсненнi правосуддя
Вiдповiдно до КонституцiСЧ УкраСЧни (статтi 124 i 127) та статей 65-72 Закону УкраСЧни Про судоустрiй УкраСЧни правосуддя вiдправляють професiйнi суддi й у визначених законом випадках - народнi засiдателi та присяжнi.
Народнi засiдателi беруть участь у здiйсненнi правосуддя в апеляцiйних судах, СЧх обирають iз числа громадян УкраСЧни, якi на день обрання досягли 25-рiчного вiку й постiйно проживають на територiСЧ, на яку поширено юрисдикцiю вiдповiдного суду.
Присяжним може бути громадянин, який досяг 30-рiчного вiку. Законом УкраСЧни Про судоустрiй УкраСЧни встановлено обмеження щодо осiб, яких не може бути включено до спискiв народних засiдателiв або присяжних, а саме:
- визнанi судом обмежено дiСФздатними або недiСФздатними;
- якi мають хронiчнi, психiчнi чи iншi захворювання,