Жiноча зачiска на основi елементiв Стародавнього Риму
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
В°х.
У бiльш пiзнiший час дами античних часiв перестали задовольнятися тим, що СЧм давала на вiнки природа, i стали замiняти яскравi квiти золотом.
Крiм вiнкiв, римськi жiнки вплiтали у своСФ волосся повязки, з яких найбiльш вiдома повязка, що походить на пращу, що часто прикрашалася золотом, перлами i дорогоцiнними каменями. СвоСФю високою i широкою серединою вона видiлялася з волосся на зразок дiадеми або ж утримувала волосся на потилицi. Вона нiчим не вiдрiзнялася вiд налобника або начiльника.
Руки жiнки унизували браслетами i запястями, часто у виглядi змiСЧ; ноги вище кiсточок - золотими кiльцями. Використовували намиста, ланцюжки, шийнi повязки, красивi застiбки. Кiльця носили як печатку, так i для прикраси. Модники надягали вiдразу безлiч перснiв, по кiлька на кожному пальцi, але це вважалося не зовсiм пристойним.
Давньоримський костюм протягом багатовiковоСЧ iсторiСЧ свого розвитку зазнавав iсторичних змiн, безпосередньо звязаних з глибокими зрушеннями в суспiльному ладi РимськоСЧ держави та СЧСЧ культури. Чоловiчi та жiночi костюми почали вiдособлюватись уже в раннiй перiод iсторiСЧ Стародавнього Риму, коли римлянки носили давньогрецький одяг. А чоловiки продовжували носити римськi тоги i плащi.
Основним жiночим одягом у Стародавньому Римi був грецький зшитий з бокiв, але розкритий зверху хiтон Т-подiбного краю, який називали тунiка-хiтон. Крiм цього справжнi римськi жiнки i чоловiки носили зшитi на плечах тунiки в усiх варiантах вiд безрукавих колобiумiв до довгорукавих камиз. РЖ тунiка i хiтон у панiвних верств були насамперед нижнiм одягом. Поверх нижньоСЧ тунiки одягали верхню тунiку, яка була довжиною до пiдлоги, що надавала римським жiнкам величностi та строгостi. Тунiки завжди пiдвязували високо пiд грудьми шнурком чи пояском з рiзними оздобленнями.
Найпоширенiшим матерiалом, з якого виготовляли одяг протягом усiСФСЧ iсторiСЧ Риму була шерсть. Римлянки здавна вмiли виготовляти рiзнi сорти шерстяних тканин. Як тонкi i мякi, цупкi i вохристi. Був вiдомий у Римi i шовк, який дедалi поширювався i став досить звичним у побутi.
Раби не мали права носити бiлий одяг. Кольори СЧхнього вбрання були темнiшими: коричневi, жовто-бурi, сiрi. Поряд з бiлим носили одяг i iнших кольорiв. Особливо рiзноманiтними були кольори жiночих костюмiв: червонi, коричневi, фiолетовi. Взуття римських жiнок було менш рiзноманiтним нiж у чоловiкiв, воно обмежувалось лише сандалями, крепiдами, черевиками, якi оздоблювали шнурками, вишивками, а iнодi коштовним камiнням, перлами.
Незважаючи на велику дорожнечу, у часи РЖмперiСЧ римська знать вдягалася в шовк. Ще використовувалася дуже тонка, майже прозора тканина з особливого виду льону - аморгiну.
Колiрна палiтра в римському костюмi, незважаючи на перевагу бiлого, була яскравою: червоний, зелений, салатовий, жовтий, коричневий кольори; особливо модним вважався пурпурний. У перiод РЖмперiСЧ колорит костюму здобуваСФ вишуканий характер у вiдтiнках i сполученнях квiтiв: блакитного i зеленого з бiлим, свiтло-лiлового з жовтим, сiрувато-блакитного, рожево-бузкового. Плаття прикрашалося не тiльки клавусами (смугами), але i геометричними вiзерунками (колами, ромбами, розетками), стилiзованими листами плющачи, дуба, лавра, гiрляндами квiтiв, зiрочками, витканими або вишитими, бахромою, каймами. Вiзерунки були виконанi в 2-3 кольорах, що разом iз золотим декором додавало тканинi особливу пишнiсть i розкiш.
1.3 Розробка моделi зачiски вiдповiдно до iсторичноСЧ епохи, сучасного напрямку моди i типу обличчя
Аналiзуючи зачiску Стародавнього Риму, помiчено, що римськi жiнки значну увагу придiляли СЧм i стрiмко змiнювали i вражали рiзноманiтнiстю.
У республiканський перiод СЧхнi зачiски нагадували давньогрецькi. Найчастiше волосся роздiляли на прямий продiл, пасма зачiсували на прямий продiл, пасма зачiсували до потилицi й укладали у вузол. Вуха i чоло залишали вiдкритими. Одна iз таких зачiсок мала назву нодус, яка нагадувала грецький вузол, але мала своСЧ iндивiдуальнi особливостi.
Часто для оформлення зачiсок використовували хвилi. Крiм зачiсок грецького типу, можна було побачити зачiски геометричноСЧ форми, якi нагадували СФгипетськi.
Проаналiзувавши зачiски можна сказати, що наприкiнцi республiканського перiоду зачiски стали складнiшими. Виконували завивку, складнi плетiння, валики. А особливо складними i декоративними зачiски були в iмператорський перiод. Застосовували каркаси, велику кiлькiсть накладного волосся, набули популярностi й перуки.
Особливо незвичайними, складними i гарними були жiночi зачiски у перiод панування iмператора Нерона. Форми зачiсок iнодi нагадували амфори, водоспади, корони. Жiночi зачiски Стародавнього Риму постiйно вдосконалювалися та набували нового вигляду, елементи змiнювалися та вкладалися по-рiзному в залежностi вiд довжини волосся. У зачiски вплiтали стрiчки, золотi шнури i навiть смуги тканини. Доповнювали СЧх намистами, брошками, дiадемами, якi залишалися до нашого часу.
Сучасне моделювання увiбрало в себе всi елементи, якi були присутнi в зачiсках Стародавнього Риму: локони, джгути, косички, вузли. Всi елементи кардинально змiнились i широко вдосконалилися.
Епоха стародавнього Риму вразила мене витонченiстю форм, своСЧми силуетами, складнiстю виконання моделей, СЧх оформленням, а особливо використанням великоСЧ кiлькостi декоративних прикрас, накладних елементiв. ВражаСФ пишнiсть i водноча?/p>