Жiноча зачiска на основi елементiв Стародавнього Риму
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
?мператорський перiод. Застосовували каркаси, велику кiлькiсть накладного волосся, набули популярностi перуки. Для каркасiв використовували мiдний дрiт, спецiальнi мякi пiдкладки, обручi, картон, дiадеми.
Культура Рима перiоду Республiки пронизана iнтересом до особистостi, внутрiшньому свiтовi людини. Скульптурнi портрети правдиво передають риси людини. Зображували не героСЧв, а людей. Суворий погляд, строгiсть, чiткiсть лiнiй зачiсок властивi всiм портретам.
Плита надгробка - скульптурне зображення чотирьох людей: двох жiнок i двох чоловiкiв. У жiнок зачiски з нодусами. Чоловiчi зачiски - довгi пасма майже прямого волосся, що спускаються низько на чоло.
Великий вплив на формування моди в перiод РЖмперiСЧ робили скульптурнi мармуровi портрети iмператорiв i iмператриць.
РЖмператриця Агрипина - скульптурне зображення матерi iмператора Нерона, другоСЧ дружини Клавдiя. Зачiска витончена, складаСФться з рiзного виду локонiв. Ряд локонiв треба чолом, вiд нього волосся розходяться великими хвилями. На скронях рiвнобiжнi ряди круто завитих локонiв, покладених чiтко обСФмними пiвкулями. На чолi легкий чубчик, що складаСФться з дрiбних кiлець. За вухами закрiпленi змiСФподiбнi спускнi локони, що розподiленi по обох сторонах шиСЧ.
Домiцiя: голова iмператрицi прикрашена високою зачiскою. Рамка каркаса дозволяСФ розташувати волосся у виглядi равликiв густою масою. Чоло з двох сторiн закрите витонченими локонами, що додаСФ особi трикутну форму.
Скульптурний портрет часiв iмператора Траяна. Зачiска молодоСЧ жiнки вражаСФ красою, оригiнальнiстю, незвичайнiстю форми. Над головою у виглядi нiмба пiднiмаються локони, прикрiпленi на невидимий дротовий каркас, що даСФ мiцнiсть i стiйкiсть зачiii. Великi завитi локони викладенi по колу, створюючи видимiсть волосяного кокошника. Волосся потиличноСЧ частини заплетенi в дрiбнi, тонкi кiски i покладенi в круглий пучок, проколотий тонкою довгою шпилькою з круглим верхом.
Скульптурний портрет iмператрицi ЮлiСЧ Домни. У СЧСЧ зачiii представлений iнший напрямок моди - уся зачiска виконана у виглядi хвиль iз завитого волосся. На потилицi низько укрiплений широкий, щiльний пучок.
У перiод iмперiСЧ законодавцями моди на зачiски були iмператори, СЧхнi дружини, наближенi до них особи. Особливо уславився мистецтвом винаходу нових зачiсок близький друг iмператора Нерона - Гай Петронiй. Винахiдливiсть перукарiв позначилася на виготовленнi перук iз натурального волосся.
Перукам намагалися надати живого вигляду за допомогою фарб i жирних кремiв. Знатнi римлянки мали декiлька перук. Щоб надати волоссю золотавого кольору, жiнки вигадували будь-що: посипали волосся золотим порошком, для знебарвлення використовували сумiшi сiрки або мiдi. Крiм бiлого та золотавого волосся в Стародавньому Римi популярним було волосся вогняно-руде з червоним вiдтiнком.
Зачiска нареченоСЧ виконувалась iз шести кiс, укладених навколо голови, до зачiски крiпили червонi стрiчки, фату жовтого кольору або оранжево-червону хустку. З часом зачiски стали вишуканими, багатоярусними, СЧх почали прикрашати золотом, перлами, коштовностями. Такi зачiски робили спецiальнi рабинi ортотрiкс, вони виконували також й iншi перукарськi процедури.
Особливо незвичайними, складними та гарними зачiски були в перiод панування iмператора Нерона. Форми зачiсок нагадували амфори, водоспади, корони. У зачiски вплiтали стрiчки, золотi шнури i навiть смуги тканин. Доповнювали СЧх намистом, брошками. У пiзнiй перiод жiнки почали закривати волосся вуаллю.
Римлянки дуже захоплювалися парфумами i знали багато засобiв для пiдсилення та пiдтримки краси: маски для обличчя, ванни iз фруктових сокiв та молока ослицi, накладнi брови, штучнi зуби, мазi, креми.
Уславленi римськi лазнi - терми, де римляни любили проводити дозвiлля, були закладами розкошi. У публiчних термах безпосереднi лазнi займали невелику площу, значно бiльше було примiщень з бiблiотеками, залами для вiдпочинку, спiлкування. Ванни, посуд для миття були iз слоновоСЧ костi, панциру черепахи, мармуру, срiбла. Тут римлян обслуговували спецiалiсти космети, якi були вiльними громадянами Риму. Вони робили масаж з ароматичними маслами, стригли i голили.
У Давньому Римi була заснована колегiя, яка займалася виготовленням пахучих олiй, мазей для догляду за тiлом, а мешканцi невеликого поселення Капуя (нинi Сарна), так званого мiста парфумерiв, займалися виробництвом тiльки косметичних засобiв. У тi часи вже робили мило iз козячого жиру, букового попелу, яке використовували не для вмивання, а як косметичний засiб - як помаду для волосся.
Крiм того, таку мильну помаду змiшували з рiзними барвниками, надаючи волоссю того чи iншого кольору. Цей звичай римлянки запозичили у германцiв.
Знатнi римлянки вважали за необхiдне втирати у тiло рiзнi ароматичнi масла тричi на день. Не задовольняючись холодною або теплою ванною, приймали запашнi ванни. Дружина iмператора Нерона - Попея приймала ванни з молока ослицi, щоб позбутися зморшок.
Кожна багата римлянка мала спецiальну скриньку - жiночий свiт. У скриньцi було все необхiдне для догляду за обличчям. Особливо цiнувалися СФгипетськi мазi i порошки, яким приписували й магiчнi якостi. Замiсть парфумiв застосовували пахучi мазi, наприклад, мазь телiум iз цедри апельсина та оливковоСЧ олiСЧ. Жiнки сильно бiлили обличчя, шию, груди, руки, наводили за допомогою вохри i винних дрiжджiв румянець на щоках, н