Жiноча зачiска на основi елементiв Стародавнього Риму
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
е особливо переймаючись неприродним виглядом. Брови та повiки пiдводили сажею; пудру виготовляли з бiлоСЧ глини. Великою популярнiстю користувалася дiасразмата щось на зразок компактноСЧ пудри - сумiш з бобового та пшеничного борошна.
Римлянки видаляли волосся з тiла за допомогою вапна, а також введенням у волосянi мiшечки гарячих голок. Жiнки вищипували волосся на тiлi i на обличчi; чоловiки для цього використовували спецiальну мазь або випалювали горiховою шкарлупою. Для посилення росту волосся в шкiру голови втирали жир розтертих жаб та ящiрок. Римляни знали засоби вiд повноти та худорлявостi, умiли боротися з пiтливiстю. Дуже популярними були рецепти для фарбування волосся в рудий колiр; порошок для чищення зубiв iз дрiбно потертого рогу та пемзи; свинцевi бiлила для обличчя, лосьйони з мигдалевоСЧ олiСЧ i тваринних жирiв. Косметикою користувалися як жiнки, так, i чоловiки, особливо в перiод iмперiСЧ.
Римлянки змiнювали колiр волосся, фарбували його або надягали перуки. Фарбування вимагало спецiальних знань i вiдбувалося декiлька етапiв. Спецiальнi рабинi, застосовували для цього розчин лугу. Для прикрашання зачiсок жiнки використовували вiнки з троянд, посипаючи волосся золотистою пудрою.
Хоча чоловiчi зачiски й не були такими складними як жiночi, але СЧм придiлялось багато уваги.
Культура та мода Стародавнього Риму складалася пiд впливом грецькоСЧ культури, у тiсному контактi з якими римляни перебували протягом столiть. Як i грекiв, у римлян спочатку були популярнi зачiски iз завитого волосся, бороду також завивали. Першi квалiфiкованi перукарi, вихiдцi з СицилiСЧ, зявилися в Римi тiльки у 280 р. до н.е. Вони запровадили в технологiю щипцi для завивок волосся i бiгудi.
Чоловiки до кiнця II ст. до н.е. вiдпускали довге волосся i бороди. Пiзнiше в моду увiйшли короткi стрижки й голенi обличчя, до того ж за звичаСФм, запозиченим у грекiв, у жертву богам приносили перше обстрижене волосся дiтей i першу бороду юнакiв.
Оформлення зачiсок i борiд у чоловiкiв протягом усього iсторичного перiоду багато разiв змiнювалось. У перiод зародження РимськоСЧ iмперiСЧ характерною зачiскою для чоловiкiв стала коротка стрижка. Вважалося, що довге волосся i борода заважають у битвi. Волосся зачiсували в напрямку його росту. Над чолом у виглядi короткого чубчика укладали вiльнi пасма.
У ранньому перiодi чоловiки носили також бороди, вуса i вiдносно довге волосся. Голене обличчя стало популярним у III ст. до н.е. В II ст. до н.е. можна було побачити невеликi бороди. Скульптурнi зображення римських iмператорiв дають уявлення про чоловiчу моду РимськоСЧ iмперiСЧ. Нерон мав зачiску, що складалася з хвилястих пасом, зачесаних наперед.
Найпопулярнiшою вважалася така зачiска, як в iмператора Каракали. Вона нагадувала кулю iз завитого дрiбними кучерями волосся.
Чоловiки в Давньому Римi коротко i рiвномiрно пiдстригали волосся з усiх бокiв, потiм закручували дрiбними кiльцями або локонами разом iз бородою й бакенбардами. Багато чоловiкiв користувалися накладними перуками, адже лисина була предметом кепкування.
Деякi зачiски часiв iмперiСЧ носять i тепер. Одна iз них так званий СЧжак. Цю зачiску носили ще за часiв iмператора Тита Веспасiана, а зачiску з боковим продiлом та чуб над чолом носив Цезар. На свята чоловiки прикрашали волосся вiнками з лавра або плюща.
У Древньому Римi голову покривали украй рiдко. Чоловiки - тiльки пiд час вiйськових походiв або багатогодинних театральних представлень. Аристократи носили капелюхи i шапки, за формою запозиченi в грекiв. Робилися вони з фетру, соломи, шкiри, плетених волокон рослин. Служителi культу цiлком покривали голови. Головнi повязки сполучилися з вiнками з листiв, квiтiв, гiлок.
ВоСЧни носили шоломи рiзноманiтноСЧ форми, зробленi в бiльшостi зi шкiри або металу, що закривають щоки i перенiсся. Верхня частина шолома прикрашалася гребенем, хвостами з вовни тварин, металевими пластинами. Шоломи полководцiв i знатних патрицiСЧв виготовлялися з дорогоцiнних металiв, iнкрустувалися емалями, карбуванням. Римляни запозичали в грекiв традицiю прикрашати голови пiд час торжеств i бенкетiв вiнками, але надягати СЧх мали право не всi громадяни. Вiнками увiнчували голови переможцiв-трiумфаторiв. Для виготовлення вiнкiв використовувалися не тiльки натуральнi рослини, але i штучнi квiти - iз шовку, металевих пластин, - сильно надушенi ароматичними речовинами. Цiнувалися красиво сплетенi вiнки. Велике значення мали сорт i колiр рослин у вiнку. Так, листи дуба, лавра, мирта символiзували силу i владу.
Головними уборами жiнок були стрiчки, покривала, в урочистих випадках надягали невеликi дiадеми з дорогих металiв, iнкрустованих перламутром, пластинами i розетками з каменiв. При виходi на вулицю на зачiску накидали покривало або вуаль. На нiч для збереження зачiски надягали сiтки, сплетенi з тонких золотих або срiбних ниток, мiшки з тонких сортiв льону, шарфи з легкого шовку.
Жiнки ДревньоСЧ ГрецiСЧ i Рима зовсiм не вiдрiзнялися вiд сучасних дам у своСФму прагненнi виглядати як можна бiльш привабливими. Звичайно, на вiдмiну вiд нас, вони були набагато бiльш обмеженi у своСЧх можливостях.
Самою натуральною i разом з тiСФю найпоширенiшою прикрасою волосся в римських жiнок були вiнки, що сплiталися з квiтiв i листiв рiзних рослин. Вiнки були не тiльки жiночою, але i чоловiчою прикрасою. Вiнками прикрашали себе архонти й оратори, ними нагороджувалися переможцi в змаганнях i почесних громадян?/p>