РДднiсть рiзноманiтного. Загальний зв'язок
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?у сукупнiсть змiн, де немаСФ (або ще не виявленi) змiн структури, змiн якiсноСЧ визначеностi. Рух бiльш повно вiдбиваСФ процесуальнiсть миру, а оскiльки воно може бути представлено спiвiснуванням рiзних видiв змiн, виникаСФ необхiднiсть класифiкацiСЧ форм руху. Рух обСФктивно, воно завжди рух реальних систем, що здiйснюСФться в рiзноманiттi конкретних форм. Причому можна вести мову й про рух субСФктивноСЧ реальностi. Таким чином, дiалектика виступаСФ тут як сама загальна теорiя руху й конкретизуСФться в принципi невичерпностi (iнодi говорять: абсолютностi) руху. Цей принцип припускаСФ подальшу деталiзацiю рiзноманiття навколишнього нас миру.
Рух i спокiй (рiвновагу) часто розглядають як полярнi категорiСЧ, де спокiй СФ сталiсть, збереження обСФкта, його тотожнiсть самому собi. Вiдзначимо, що в бiльше загальному планi рух - це синтез спокою й змiни, СФднiсть стiйкостi й мiнливостi. Природознавство, зокрема фiзика, довгий час будував своСЧ узагальнення на припущеннi (принцип-припущення), що в приблизно однакових обставинах будуть вiдбуватися подiбнi подiСЧ. При такому пiдходi до реальностi виникла iлюзiя, що все в цьому свiтi пiддаСФться контролю з боку людини. Однак сьогоднi дослiдники визнають, що немаСФ можливостi повнiстю контролювати як природнi явища, так i соцiальнi процеси. Нерiвнiсть природи означаСФ можливiсть унiкальних подiй, СЧй властива нестабiльнiсть, мiнливiсть. Це фундаментальна характеристика природи. Матерiальний свiт розкриваСФться як щось рiзноманiтне, i визнання цього варто включити в пiдставу сучасного наукового пiзнання, а це зажадаСФ побудови нових його моделей.
Вираженням загальностi руху СФ його абсолютнiсть, але рух, як спосiб iснування матерiСЧ, не тiльки абсолютно, але й вiдносно, ця СФднiсть абсолютного й вiдносного. Воно абсолютно, тому що немаСФ що не рухаСФться, що не змiнюСФться матерiСЧ. Рух вiдносно, тому що здiйснюСФться через конкретнi види змiн конкретних матерiальних систем, реалiзуСФться в конкретних умовах i фiксуСФться також стосовно чого-небудь конкретному - (звязкам, станам, властивостям матерiальних систем).
Поняття абсолютне i вiдносного мають сенс тiльки у взаСФмозвязку один з одним. Вони визначають i припускають один одного. Як неможливо вiдносне без абсолютного, так i абсолютне без вiдносного. Пiзнання руху, виявлення його характеристик можливi лише через вивчення конкретних форм руху матерiСЧ. Причому класифiкацiСЧ форм руху, вiдбиваючи певний рiвень знань людей про свiт, самi виявляються вiдносними й минущими.
Категорiя розвиток вiдбиваСФ наступний щабель у пiзнаннi реального процесу, новий рiвень поглиблення в його сутнiсть. Тут виявляСФться цiлiснiсть процесу, його необоротнiсть. Таким чином, розвиток - це така спрямована сукупнiсть змiн, що характеризуСФться необоротнiстю, цiлiснiстю, структурнiстю. Розвиток - це не простий потiк необоротних змiн, це система структурних, якiсних перетворень. Це такий вид змiн, що мiстить у собi вдосконалювання (органiзмiв, дiяльностi людей i т.д.).
В iсторiСЧ фiлософiСЧ концепцiя розвитку була всебiчно обТСрунтована Гегелем, що докладно проаналiзував кiлькiснi i якiснi змiни, заперечення, становлення й iншi важливi моменти розвитку. Згодом визнання розвитку придбало характер очевидностi, бiльше того, дiалектиковi стали визначати як науку про найбiльш загальнi закони розвитку всього. Однак тут необхiдно зробити наступнi зауваження. По-перше, вiдомiсть дiалектики тiльки до вчення про розвиток СФ грубим спрощенням. Принцип розвитку аж нiяк не найважливiший принцип дiалектичного методу. Ми змушенi пiдкреслювати це, оскiльки бiльша частина лiтератури по фiлософiСЧ, що випускалася в краСЧнi десятилiттями, вiльно або мимоволi мiстила це, на наш погляд, спрощення проблеми. По-друге, розвиток не можна пiдганяти тiльки пiд заперечення заперечення. Це аж нiяк не поступальний рух. По-третСФ, "боротьба протилежностей" СФ приватний, "крайовий" випадок взаСФмодiСЧ.
Лiтература
1.Фурман О.РД, Ливанова Г.С. Круговорот й прогрес у розвитку матерiальних систем. - К., 2002
2.Блауберг РЖ.В., Юдин Б.Г. Поняття цiлiсностi i його роль у науковому пiзнаннi. - К., 1997
3.Динник М.Л. Нарис iсторiСЧ фiлософiСЧ класичноСЧ ГрецiСЧ. - К.,1999
4.Костюк B.В. Кiлькiсно-якiснi змiни i СЧхня специфiка - К., 2002